Ухвала

від 02.10.2023 по справі 600/6074/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 жовтня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/6074/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораша В.О., розглянувши матеріали позову Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "Стелс Ойл Груп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2023 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (позивач) до ТОВ "Стелс Ойл Груп" (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути з ТОВ "Стелс Ойл Груп" на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 42781,47 грн, шляхом перерахування коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/50070000 (Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів) на р/р UA818999980313191230000024405, код 37836095, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу:;101; ідентифікаційний код; за не створені робочі місця для осіб з інвалідністю.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що позивачем при зверненні до суду з даним позов пропущено тримісячний строк звернення, що визначений КАС України. Для усунення недоліків позовної заяви запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

14.09.2023 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Розглянувши матеріали позову, заяву представника позивача, подану на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд звертає увагу на те, що позивач у цій справі, як суб`єкт владних повноважень, просить стягнути з відповідача на його користь адміністративно-господарські санкції та пеню.

Частиною 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (в редакції чинній до 08.06.2023), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частиною 4 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку (ч.9 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Як видно з вищевказаних положень Закону №875-ХІІ, обов`язок зі сплати підприємствами, установами, організаціями адміністративно-господарських санкцій визначний у строк до 15 квітня року, наступного за звітним роком. Відтак, суддя вважає, що у Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як суб`єкта владних повноважень, наявне право на звернення до суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у строк протягом трьох місяців із зазначеної дати 15 квітня року, наступного за звітним роком, тобто до 15 липня.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2020 (справа №160/8707/19), від 08.08.2019 (справа №809/1931/16), від 21.02.2018 (справа №813/1897/17), а також у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №240/34733/21 від 30.12.2022 та Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/8104/22 від 08.02.2023.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Таким чином, позивач, як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як вбачається із матеріалів справ, відлік строку на звернення до адміністративного суду для позивача у даній справі почався з 16.04.2023.

Таким чином, позов про стягнення несплачених сум адміністративно-господарських санкцій та пені міг бути поданий позивачем до суду до 16.07.2023.

В той же час, позивач звернувся до суду з цим позовом 07.09.2023 (згідно з відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду), з пропуском тримісячного строку звернення до суду, що визначений ст. 122 КАС України.

Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки є державною установою і фінансується з Державного бюджету України.

Посилання позивача на відсутність фінансування, суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації "2800", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

За приписами п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Крім іншого, в цьому ж пункті Порядку зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Порядок та підстави внесення зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів врегульовано п. 48 Порядку.

Суд звертає увагу, що представник позивача не надав до суду доказів на підтвердження того, що в період з 16.04.2023 по 16.07.2023 в позивача були відсутні кошти на сплату судового збору та ним в цей період вживалися заходи щодо виділення коштів на сплату судового збору.

У клопотанні представник позивача також зазначав, що звертався до суду з аналогічним позовом 08.06.2023. Однак, ухвалою суду від 14.07.2023 у справі № 600/6074/23-а позовну заяву Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до відповідача про стягнення адміністративно господарської санкції та пені, - повернуто позивачу, у зв`язку із несплатою судового збору.

Таким чином, звернувшись у червні 2023 року до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом, позивач реалізував своє право на звернення до суду в межах строку звернення, однак не забезпечив виконання вимог ухвали суду від 13.06.2023 про залишення позовної заяви без руху щодо сплати судового збору.

На думку суду, отримавши ухвалу суду від 14.07.2023 про повернення позовної заяви, позивач, як суб`єкт владних повноважень, був обізнаний про сплив строку звернення до суду, однак позов повторно подав лише 07.09.2023, без дотримання тримісячного строку звернення до суду.

Водночас суд враховує, що 10.08.2023 Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю направив на адресу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повідомлення по направлення відділенню коштів через органи Держказначейства в сумі 198616,00 грн для сплати судових витрат.

В той же час, суд констатує, що судовий збір у даній справі позивачем сплачено тільки 05.09.2023, а до суду звернувся - 07.09.2023, тобто майже через місяць після отримання коштів на оплату судового збору.

Разом з тим, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду представником позивача не вказано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з даним адміністративним позовом в межах розумного строку після отримання 10.08.2023 коштів на оплату судового збору.

Більше того, посилання представника позивача про отримання коштів на сплату судового збору тільки 10.08.2023, суд вважає не обґрунтованим, оскільки ним не надано до суду докази на підтвердження відсутності у Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю фінансування на сплату судового збору в період з 16.04.2023 по 16.07.2023, в межах якого міг бути пред`явлений позов про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Не бере до уваги суд також посилання представника позивача щодо воєнного стану, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з адміністративними позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Необхідним є також врахування позиції Верховного Суду, викладену в постанові від 18.10.2022 у справі №280/10126/21. У даній постанові Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Відтак, Верховний Суд наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У поданій представником позивача заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не наведено доводи та не надано докази на підтвердження поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з вказаним позовом, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що представником позивача не наведено причин і не надано відповідних доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості звернення до суду із цим позовом у встановлений процесуальним законодавством строк, а дійсна поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не доведена, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду із цим позовом з підстав, наведених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Отже, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд визнає неповажними.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані представником позивача у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, тому позовну заяву необхідно повернути позивачу

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

2. Позовну заяву Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "Стелс Ойл Груп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - повернути позивачу.

3. Роз`яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш