Постанова

від 02.10.2023 по справі 640/3669/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3669/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК СТАНДАРТ" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК СТАНДАРТ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100090/2020/00037 та рішення про коригування митної вартості товарів: №UА100090/2020/000001/2 від 01.09.2020;

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 10 605,00 Євро стосовно партії товару, поставленої відповідно до митної декларації №UА100090/2020/556403 від 01,09.2020;

- визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100090/2020/00038 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА100090/2020/000002/2 від 17.09.2020;

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 10 858,05 Євро стосовно партії товару, поставленої відповідно до митної декларації №UА100090/2020/556878 від 17.09.2020;

- визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100090/2020/00054 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА100090/2020/000004/2 від 01.10.2020;

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 11 111,10 Євро, зазначену в митній декларації №UА100090/2020/557315 від 02.10.2020;

- визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100090/2020/00041 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA100090/2020/000005/2 від 30.11.2020;

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 11 111,10 Євро стосовно партії товару, поставленої відповідно до митної декларації №UA100090/2020/559045 від 30.11.2020;

- визнати протиправними та скасувати: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100090/2020/00057 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА100090/2020/000008/2 від 10.12.2020;

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 11 111,10 Євро стосовно партії товару, поставленої відповідно до митної декларації №UA100090/2020/559418 від 10.12.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позов повернуто.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позову були відсутні.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно частин першої, другої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що право участі у розгляді справи від імені юридичної особи має право її керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень).

При цьому, юридична особа також має право брати участь у розгляді справи через свого представника.

Норми чинного процесуального законодавства визначають альтернативні документи, які мають бути надані до суду для підтвердження повноважень адвоката: довіреність, ордер, доручення.

Будь-яких інших документів, а також і спеціальних вимог до їх змісту норми чинного процесуального законодавства не містять. З цих підстав цілком безпідставними є відповідні мотиви суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву підписано адвокатом Молотковим В.О., на підтвердження повноважень якого надано довіреність від 07.10.2023, яка містить всі передбачені цивільним законодавством реквізити.

Згідно вказаної довіреності Молотков В.О. вправі представляти позивача у судових органах будь-яких інстанцій, у тому числі і подавати від його імені позови.

Вказана довіреність підписана директором ТОВ "ПЛАСТИК СТАНДАРТ" Бондаренком Д.В., повноваження якого суд першої інстанції також відхилив.

Відповідно до частин першої, другої статті 97 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої, другої, четвертої статті 99 ЦК загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до частин першої статей 7, 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що одноособовий виконавчий орган юридичної особи (керівник, директор) призначається рішенням загальних зборів. Інформація про такого керівника вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого вважаються достовірними.

Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником ТОВ "ПЛАСТИК СТАНДАРТ" є Бондаренко Д.В., яким і було підписано довіреність.

Окрім того, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони (у тому числі і підписання документів щодо представництва у суді) без подання документів, що засвідчують його повноваження. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.06.2019 (справа № 620/3827/18), від 31.01.2020 (справа №620/1491/19), від 27.02.2020 (справа №826/19448/16) та від 13.08.2020 (справа №826/2850/17).

Таким чином, матеріали справи та відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містили достовірні відомості про те, що Молотков В.О. мав право діяти від імені позивача у суді, у тому числі і підписувати позовну заяву у даній справі.

Встановлення ж правомірності призначення особи керівником підприємства та реалізація ним своїх повноважень щодо підписання довіреностей на ім`я інших осіб діяти від імені цього підприємства не входить до предмету доказування питання наявності в особи повноважень діяти від імені юридичної особи в суді.

У свою чергу, за наявності сумнівів у достовірності внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про особу, наділену повноваженнями діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, або ж у статусі певної особи як адвоката, суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості витребувати документи, необхідні для перевірки таких повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

За таких обставин, повернення позовної заяви з підстав підписання її особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, у межах спірних правовідносин є помилковим та не відповідає вимогам процесуального закону.

Окрім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2021 провадження у даній справі вже було відкрите, тобто факт відсутності підстав для повернення позову у відповідності до статті 169 КАС вже був перевірений судом.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про повернення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК СТАНДАРТ" задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких