Постанова

від 02.10.2023 по справі 320/16109/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16109/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКОВКА" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКОВКА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від №7032938/41033273 від 11.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 04.05.2022; №7032937/41033273 від 11.07.2022 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 06.05.2022; №7032941/41033273 від 11.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 18.05.2022; №7032942/41033273 від 11.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 27.05.2022; №7032939/41033273 від 11.07.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 10.06.2022; №7166925/41033273 від 05.08.2022 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №l від 01.07.2022; №7166924/41033273 від 05.08.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 08.07.2022; №7486881/41033273 від 20.10.2022, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 зід 03.08.2022;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вищевказані податкові накладні датою їх фактичного направлення на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 позов повернуто.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що всі представлені Федусівим Д.Ю. документи не дають йому права на підписання позовної заяви від імені товариства.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстав для повернення позовної заяви бути відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За змістом частин першої, третьої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відтак, юридична особа вправі діяти у суді через свого керівника (голови, директора, керуючого тощо), який вправі від імені такої юридичної особи підписувати та подавати до суду відповідні процесуальні документи, у тому числі і позовні заяви.

Відповідно до частин першої, другої статті 97 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої, другої, четвертої статті 99 ЦК загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до частин першої статей 7, 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що одноособовий виконавчий орган юридичної особи (керівник, директор) призначається рішенням загальних зборів. Інформація про такого керівника вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого вважаються достовірними.

Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником ТОВ "БРУКОВКА" є Федусів Д.Ю., яким і було підписано позовну заяву. На підтвердження вказаних обставин позивачем до позову додатково був долучений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наказ ТОВ "БРУКОВКА" від 16.12.2016 про те, що Федусів Д.Ю. приступив до виконання обов`язків директора.

Окрім того, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.06.2019 (справа № 620/3827/18), від 31.01.2020 (справа №620/1491/19), від 27.02.2020 (справа №826/19448/16) та від 13.08.2020 (справа №826/2850/17).

Таким чином, матеріали справи та відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містили достовірні відомості про те, що Федусів Д.Ю. є керівником ТОВ "БРУКОВКА" та мав право діяти від імені цього підприємства у суді, у тому числі і підписувати позовну заяву у даній справі.

Встановлення ж правомірності призначення особи керівником підприємства не входить до предмету доказування питання наявності в особи повноважень діяти від імені юридичної особи в суді. Постанова Верховного Суду у справі № 904/8549/17, на яку послався суд першої інстанції, не містить правових висновків, які б стосувалися повноважень керівника юридичної особи.

У свою чергу, за наявності сумнівів у достовірності внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про особу, наділену повноваженнями діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості витребувати документи, необхідні для перевірки таких повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

За таких обставин, повернення позовної заяви з підстав підписання її особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, у межах спірних правовідносин є помилковим та не відповідає вимогам процесуального закону.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про повернення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКОВКА" задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких