Постанова

від 21.09.2023 по справі 385/1392/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 385/1392/22

провадження № 61-7203св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство «Олена»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Колос-1»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Колос-1», яка підписана представником Корнійчуком Сергієм Анатолійовичем, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Дьомич Л. М., Письменного О. А.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Фермерське господарство «Олена» (далі - ФГ «Олена») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Колос-1» (далі - ФГ «Колос-1») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав.

Позов мотивований тим, що між ФГ «Олена» та ОСОБА_1 09 січня 2012 року укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,01 га з кадастровим номером №3521110100:02:000:0368, що розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області, строком на 10 років. Договір зареєстрований у книзі № 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 30 листопада 2012 року за №3521110004002271. Цей договір достроково не було розірвано.

Орендар ФГ «Олена» правомірно розраховувало на законне продовження дії вказаного договору оренди землі на один рік, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. Тому, надіслало відповідачу листа від 25 листопада 2022 року та проект додаткової угоди з пропозицією поновити договір оренди на нових умовах.

Однак, через Електронні сервери ДГК отримали інформацію ДЗК, згідно якої право оренди на вказану земельну ділянку 26 травня 2022 року зареєстроване за ФГ «Колос-1».

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив:

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,01 га з кадастровим номером №3521110100:02:000:0368, що розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області між ОСОБА_1 та ФГ «Колос-1»;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права (оренди) № 47067588 від 26 травня 2022 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2023 року провадження у справі за позовом ФГ «Олена» до ОСОБА_1 , ФГ "Колос-1" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав закрито.

Судове рішення мотивоване тим, що на день розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки розірвано шляхом укладення 23 грудня 2022 року угоди про розірвання договору оренди землі між ФГ «Колос-1» та ОСОБА_1 , яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 грудня 2022 року, індексний номер рішення 65969832.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Олена» задоволено. Ухвалу Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом спору у даній справі є недійсність договору, такий договір визнається недійсними з моменту вчинення, тому розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 26 травня 2022 року, шляхом укладення 23 грудня 2022 року угоди про його розірвання та внесення її до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд першої інстанцій не взяв до уваги, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє їх права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним, тому необхідно з`ясовувати чи виконано оспорюваний договір, у якій мірі - повністю чи частково, що могло б свідчити про можливість пред`явлення відповідних вимог про його недійсність у судовому порядку.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У травні 2023 року ФГ «Колос-1» подали до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Корнійчуком С. А., в якій просили скасувати постанову апеляційної інстанції від 11 квітня 2023 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 05 січня 2023 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що на день розгляду справи був відсутній предмет спору, оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки розірвано шляхом укладення 23 грудня 2022 року угоди про розірвання договору оренди землі між ФГ «Колос -1» та ОСОБА_1 . Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилось неврегульованих питань. Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20. Апеляційна інстанція не надала належних висновків та не спростувала доводів, які були викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року касаційну скаргу ФГ «Колос-1» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року у задоволенні клопотання ФГ «Колос-1» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження у справі № 385/1392/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 385/1392/22.

У липні 2023 року матеріали цивільної справи № 385/1392/22 надійшли до Верховного Суду та передані судді доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 21 червня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Звідси апеляційний суд обґрунтовано розглянув позов прокурора про недійсність договору оренди спірних приміщень, незважаючи на те, що ця угода припинена за домовленістю сторін».

У справі, що переглядається:

звертаючись до суду з даним позовом ФГ «Олена» просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав, тобто предметом позову є визнання недійсним договору оренди;

суди встановили, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки розірвано шляхом укладення 23 грудня 2022 року угоди про розірвання договору оренди землі між ФГ «Колос-1» та ОСОБА_1 , яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 грудня 2022 року, індексний номер рішення 65969832;

отже на момент розгляду справи в суді предмет спору мав місце, тому суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 колегія суддів відхиляє, оскільки фактичні обставини справи у цій справі та фактичні обставини у постанові, на яку посилається заявник, є різними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржене судове рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Колос-1», яка підписана представником Корнійчуком Сергієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук