Ухвала

від 02.10.2023 по справі 389/2565/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 389/2565/21

провадження № 61-13976ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Знам`янського міського голови Сокирка Володимира Феліксовича, Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка, третя особа - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, про визнання протиправним звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Знам`янського міського голови Сокирка В. Ф., Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка, третя особа - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, про визнання протиправним звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Знам`янського міського голови Сокирка В. Ф. від 04 серпня 2021 року № 590-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити її на посаді директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка; стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 04 березня 2021 року до 02 вересня 2021 року у розмірі 11 034,54 грн за рахунок бюджетних асигнувань територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка; стягнути солідарно з відповідачів на свою користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та зі Знам`янського міського голови Сокирка В. Ф .

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Знам`янського міського голови Сокирка В. Ф. від 04 серпня 2021 року № 590 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади з 04 серпня 2021 року.

Стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 05 серпня 2021 року до 02 вересня 2021 року у розмірі 11 792,80 грн з утриманням установлених законодавством податків та зборів.

Стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Знам`янської міської територіальної громади на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2023 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктами 1, 2 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та справ, що виникають з трудових відносин.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684 грн.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн * 100 = 268 400 грн).

Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги немайнового характеру щодо визнання протиправним, скасування розпорядження та поновлення на роботі.

Ураховуючи те, що справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

У касаційній скарзі Виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області посилається на підпункт а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проте, посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не додає до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували та по суті не погоджується з фактичними обставинами справи та оціненими апеляційним судом доказами, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання заявника на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки Виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Знам`янського міського голови Сокирка Володимира Феліксовича, Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка, третя особа - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, про визнання протиправним звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник