Ухвала

від 02.10.2023 по справі 309/4703/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4703/23

Провадження № 2/309/922/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2023 року м. Хуст

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Довгій В.І. звернувся в Хустський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки майна із спільної сумісної власності подружжя.

В прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд визначити за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частки будівлі магазину промислових товарів по АДРЕСА_1 , загальною площею 78.8 кв.м. та по ? частки земельної ділянки площа якої складає 0,0120 га, кадастровий номер № 2125382801010020028 розташованої в АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивач зазначає, що даний спір є немайновим і відповідно судовий збір сплачено у розмірі 1073 грн.68 коп.

З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що право власності на будівлю магазину промислових товарів, який є предметом спору у встановленому законом порядку сторонами не зареєстровано.

Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Так, згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. При цьому спір з приводу нерухомого майна виникає з приводу визнання права власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З позовної заяви вбачається, що позивачем ставиться вимога про виділ частки майна із спільної сумісної власності подружжя в порядку визначеному ст.370 ЦК України і між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, який за своїм правовим змістом є майновим.

Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

Згідно роз`яснень викладених в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.2,9,10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Враховуючи те, що позивачем помилково зазначено даний спір як не майновий і сплачено судовий збір в розмір 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачу необхідно надати суду висновки про оцінку всіх об`єктів спірного майна, частки з якого піддягають виділу, визначити ціну позову та сплатити судовий збір у відповідності до ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з ч.1 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Згідно ст.331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не є співвласниками будівлі магазину промислових товарів по АДРЕСА_1 , загальною площею 78.8 кв.м., оскільки таке право не зареєстровано у встановленому законом порядку. Відтак позивачу на підтвердження позовних вимог слід вказати причини неможливості його реєстрації у встановленому законом порядку та підстави посилання на норми ст.370 ЦК України, яка регулює право співвласників на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк сплатить суму судового збору та усуне зазначені недоліки позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

За наведених вище обставин, вважаю що позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки майна із спільної сумісної власності подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.