Рішення

від 25.09.2023 по справі 461/5498/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5498/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

25 вересня 2023 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Кузняр В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

позивач ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради

(79005, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1; ЄДРПОУ: 20847537)

до

відповідач ? ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримське»

(79035, м. Львів, вул. Кримська, 26а; ЄДРПОУ: 40371308)

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, ?

встановив:

Позиції сторінта учасниківсправ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримське», у якому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач покликається на те, що 24.05.2023 на адресу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надійшла заява ОСББ «Кримське» щодо скерування позову про зняття з реєстрації та подальшого звільнення займаного приміщення АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 відмовлено у підписанні інвентаризаційних актів, оскільки вона не працювала на підприємстві до якого належав будинок і фактично не проживала за цією адресою. На даний час, ОСОБА_2 не проживає у спірному приміщенні протягом тривалого часу, має борги по оплаті житлово-комунальних послуг.

Мешканці ОСББ «Кримське» вважають за доцільне надати приміщення кім. 162 сім`ям воїнів або тим, хто перебуває у складних сімейних обставинах.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.07.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.09.2023 року від позивача надійшли додаткові пояснення. Зокрема, позивач зауважує, що відповідно до п.4.1.51. Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 914 від 08.10.2021 року, до повноважень районної адміністрації належить звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення з житлових приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб, що втратили право користування житловим приміщенням; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень, забезпечення здійснення працівниками юридичного відділу у судових справах самопредставництва від районної адміністрації.

У судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Проти розгляду справи з ухваленням заочного рішення не заперечила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги. Зауважила, що відповідач не проживає у спірному приміщенні тривалий час без поважних причин, не здійснює оплату житлово-комунальних послуг. Реєстрація ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 перешкоджає мешканцям ОСББ «Кримське» надати дане приміщення сім`ям воїнів або тим, хто перебуває у складних сімейних обставинах. Проти розгляду справи з ухваленням заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції та оголошеннями, в порядкуст.128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 223ЦПКУкраїни,суд відкладає розгляд справи в судовомузасіданні вмежах встановленогоцим Кодексомстроку зтаких підстав:

1)неявкавсудове засіданняучасникасправи,щодоякоговідсутні відомостіпроврученняйому повідомленняпродату,часімісце судовогозасідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з`являлась у судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

З огляду на неявку відповідача по даній цивільній справі, врахувавши позицію сторони позивача та третьої особи, суд вважає можливим розглядати справу з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд враховує положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши доводи учасників процесу та пояснення експерта, суд прийшов до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів, мотивів та міркувань.

Судом встановлено, що згідно відомостей з реєстру Львівської міської територіальної громади №024281-ГРА від 28.06.2023 р. місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі 19820413-06721 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 з 12.12.2005 р.

Ухвалою Львівської міської ради №3313 від 15.05.2014 року «Про залишення цілісного майнового комплексу на АДРЕСА_4 у статусі «гуртожиток» та надання дозволу на приватизацію його житлових і нежитлових (допоміжних) приміщень» визначено, що Галицькій районній адміністрації надано дозвіл укласти з мешканцями гуртожитку на АДРЕСА_4 договори житлового найму на підставі інвентаризаційних актів та поточної технічної документації.

Відповідно до розпорядження голови Галицької районної адміністрації ЛМР №162 від 12.05.2015 року «Про утворення комісії з інвентаризації житлових приміщень у гуртожитках», утворено комісію з інвентаризації житлових приміщень гуртожитків та затвердженого склад такої комісії. За результатами обстеження комісії складали відповідні інвентаризаційні акти.

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №378 від 29.06.2016 року «Про затвердження акту приймання-передачі гуртожитку на АДРЕСА_4 з балансу ЛКП «Снопківське» Галицької районної адміністрації на баланс ОСББ «Кримське» гуртожиток на АДРЕСА_4 передано на баланс ОСББ «Кримське».

У червні 2016 року проведено інвентаризацію приміщень, в тому числі кімнати №162, та складено відповідні інвентаризаційні акти.

17.06.2016 року ініціативна група у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та голови ОСББ «Кримське» відмовились підписати інвентаризаційні акти володіння фізичними особами жилими приміщеннями, в тому числі і кімнати № НОМЕР_2 .

03.08.2016 року на адресу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надійшла письмова відповідь голови ОСББ «Кримське» про те, що на загальних зборах мешканців будинку прийнято рішення про не підписання інвентаризаційних актів на деякі житлові приміщення, в тому числі і на приміщення АДРЕСА_2 , та повернуто не підписаний акт, оскільки ОСОБА_2 не працювала на підприємстві, до якого належав будинок і фактично не проживала за цією адресою. Внаслідок чого не було укладено договору найму.

Актами ОСББ «Кримське» №57 від 09.02.2022, №62 від 14.06.2022, №68 від 16.08.2022, №73 від 02.12.2022, №79 від 20.04.2023 комісією встановлено, що за адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_2 не проживає.

Таким чином, фактично предметом спору є кімната 162 у будинку АДРЕСА_4 , що перебуває на балансі ОСББ «Кримське», а саме користування цим приміщенням.

Відповідно достатті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно із частиною четвертоюстатті 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За положеннями частин першої-другоїстатті 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спорусудом.

Згідно зістаттею 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей71,72 ЖК Українидає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18) зроблено висновок по застосуванню статей71,72 ЖК Української РСРта вказано, що: «особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановленістаттею 71 ЖК Української РСРстроки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності».

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Так, оцінюючі докази подані позивачем на підтвердження заявлених вимог у їх сукупності, суд вважає, що останнім доведено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня у спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних на те причин. Окрім того, останній відмовлено у підписанні інвентаризаційних актів на житлове приміщення кім. 162 по вул. Кримській, 26 А у м. Львові, оскільки відповідач не працювала на підприємстві, до якого належить будинок і фактично не проживала за цією адресою. Внаслідок чого, не було укладено договору найму. Таким чином, можна стверджувати, що спірне житлове приміщення зайнято самовільно відповідачем без будь-яких на те правових підстав, що у свою чергу порушує права Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримське» у вільному володінні та розпорядженні житловим приміщенням.

За встановлених обставин справи, на підставі наведених положень чинного законодавства, з врахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради слід задовольнити у повному обсязі.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору в повному розмірі, що становить 2684 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради

(79005, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1; ЄДРПОУ: 20847537)

відповідач ? ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримське»

(79035, м. Львів, вул. Кримська, 26а; ЄДРПОУ: 40371308)

Повнийтекстрішенняскладено 29вересня2023року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький