Рішення

від 02.10.2023 по справі 573/1554/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1554/23

Номер провадження 2/573/318/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

30 серпня 2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 4,472 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності серії Р2 №649625, виданого 25.09.2002 відповідно до розпорядження голови Білопільської РДА № 385 від 10.09.2002. Від імені померлої ОСОБА_2 виконкомом Миколаївської селищної ради посвідчувався заповіт 08.06.2018, зареєстрований за № 89, в якому зазначено, що все належне їй майно, остання заповідає своїй дочці ОСОБА_1 , який в подальшому не змінювався і не відмінявся. Рішенням суду встановлено факт родинних відносин між заявником та її матір`ю. Вказує, що вона будучи спадкоємцем за заповітом своєчасно не прийняла спадщину. Маючи намір оформити спадщину, вона звернулась до приватного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, проте у прийнятті заяви їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, про що письмове роз`яснення. Зазначає, що заява про прийняття спадщини не була подана позивачем у встановлений законом термін, оскільки це було обумовлено непереборними і незалежними від неї обставинами, а саме початком воєнних дій на території України, в результаті чого виникли активні бойові дії населених пунктів, які продовжуються до теперішнього часу. Як наслідок таких дій виникли перебої в роботі нотаріальних контор та усіх державних реєстрів, припинився рух усіх видів транспорту, що заважало безпечно пересуватись по території держави та виникали інші негативні суттєві обставини, які завадили своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, в даних обставинах у позивача виник пригнічений, психологічний стан, який впливав на прийняття рішень. Вказані обставини стали перешкодою до реалізації її спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. На її думку пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які дають правові підстави вважати їх поважними. Оскільки вона не може реалізувати своє право на спадщину за заповітом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини якою був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від неї обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішення суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01 вересня 2023 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 26).

Заяви (клопотання) учасників справи.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність (а. с. 32 ).\

Представник відповідача Миколаївськоїселищної радиСумського районуСумської області усудове засіданняне з`явився.Селищний голованадіслав клопотанняпро розгляд справу без участі їх представника, заперечення проти задоволення позовних вимог відсутні (а. с. 33 ).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Інших клопотань та заяв, пов`язаних з розглядом справи від учасників судового процесу до суду не надходило.

Частинами першою та четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи у їх сукупності (а. с. 6-9).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2023 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнавши їх донькою та матір`ю (а. с. 18-19).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно та майнові права.

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №649625, виданого 25 вересня 2002 на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації № 385 від 10.09.2002, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 4,472 га в межах згідно з планом з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Жовтневої селищної ради (а. с. 17).

Згідно даних ГУ Держгеокадастру у Сумській області, вказаний державний акт виданий ОСОБА_2 , земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5920655300:01:002:0043 (а. с. 16).

Зі змісту заповіту, посвідченого 08.06.2018 секретарем виконкому Миколаївської селищної ради Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 89, ОСОБА_2 заповіла все своє майно дочці ОСОБА_1 (а. с. 13-14).

За даними виконкому Миколаївської селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 постійно і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлої посвідчено 08.06.2018 за № 89, не змінювався і не відмінявся (а. с. 12).

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І. вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 20).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 31).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Статтями 15 та 16ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`ясниву своїйпостанові від26червня 2019року усправі №565/1145/17Верховний Суду складіДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду,поважними причинамипропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Суд, дослідивши надані докази, та виходячи із встановлених обставин, дійшов висновку про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, а саме початком воєнних дій на території України, в результаті чого виникли активні бойові дії населених пунктів, які продовжуються до теперішнього часу. Як наслідок таких дій виникли перебої в роботі нотаріальних контор та усіх державних реєстрів, припинився рух усіх видів транспорту, що заважало безпечно пересуватись по території держави та виникали інші негативні суттєві обставини, які завадили своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку. Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1235, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (місце знаходження: смт. Миколаївка, бул-р Свободи, 2 Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ:04390083), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя