Ухвала

від 02.10.2023 по справі 420/23901/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23901/23

У Х В А Л А

02 жовтня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача Гриценка О.О., про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПЛЮС-АГРО» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 18, код ЄДРПОУ 43963332) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 вересня 2023 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПЛЮС-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.08.2023 № 94573 про відповідність ТОВ «Компанія «Плюс-Агро» критеріям ризиковості платника податку;

2. Зобов`язати Головне управління ДПС y Одеській області виключити ТОВ «Компанія «Плюс-Агро» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПЛЮС-АГРО» обґрунтовує тим, що позивач належить до реального сектору економіки, має всі ресурси задля зайняття господарською діяльністю. Не зважаючи на вказане, відповідно до відомостей, які містяться в особовому кабінеті платника податків, рішенням про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 24.08.2023 № 94573, позивача віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зі змісту вищезазначеного рішення вбачається, що податковим органом прийнято Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В обґрунтування Рішення від 24.08.2023 № 94573 про відповідність ТОВ «Компанія «Плюс-Агро» критеріям ризиковості платника податків Головним управлінням ДПС у Одеській області було зазначено, що ТОВ «Компанія «Плюс-Агро» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання у ризикових СГ товару в період з 11.03.2021 по 09.07.2021; реалізація товару на ризикових СГ в період з 11.03.2021 по 11.03.2021. Проте ТОВ «Компанія «Плюс-Агро» не погоджується з вищевказаним рішенням, вважаючи що його прийнято передчасно, необґрунтовано та протиправно.

Ухвалою судді від 13.09.2023 позовну заяву ТОВ «КОМПАНІЯ «ПЛЮС-АГРО» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України).

27 вересня 2023 року до суду надійшов відзив (вх..№ЕП/38985/23) представника Головного управління ДПС в Одеській області Гриценка О.О., на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову ТОВ «КОМПАНІЯ «ПЛЮС-АГРО».

Одночасно з відзивом представником відповідача, до суду було подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Подане клопотання обґрунтоване тим, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийнятого контролюючим органом рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. З огляду на необхідність встановлення та належного дослідження всіх обставин даної судової справи, що може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань, а також у зв`язку з віднесенням даної справи до категорії справ, які можуть бути практикоутворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумаченням та застосуванням норм законодавства, Головне управління ДПС в Одеській області вважає за необхідне розглядати дану справу в рамках відкритих судових засіданнях. Розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників спричинить негативні процесуальні наслідки для Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки представник відповідача не зможе повною мірою доказувати суду обставини, які свідчать про правомірність прийнятих рішень, ставити питання представникам позивача тощо.

Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.

Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача Гриценка О.О., від 27.09.2023 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА