Рішення

від 02.10.2023 по справі 420/19684/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19684/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області (вул.Стрийська,35, м.Львів, 79026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» (пров.Чайковського,54, м.Одеса, 65000) про стягнення з ТОВ «Максімус-А» до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1048361,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» в якій позивач просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» (ЄДРПОУ 44490572) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1 048 361,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що станом на 27.06.2023 року, відповідно до довідки про заборгованість від 28.06.2023 №7174/5/13-01-13-02 податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» складає 1 048 361,00 грн. та виникла на підставі:

по податку на додану вартість - 1 047 463,00 грн.:

податкове повідомлення-рішення №208/13-01-04-07 від 04.01.2023 року на суму

1 047 463,00 грн, залишок несплаченої суми становить 1 047 359,00 грн.;

податкова декларація від 20.02.2023 на суму 104,00 грн.

по податку на прибуток - 898,00 грн.:

податкова декларація від 24.03.2023 на суму 898,00 грн..

Суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний з кодом 44490572.

Відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Станом на 27.06.2023 року, відповідно до довідки про заборгованість від 28.06.2023 №7174/5/13-01-13-02 податкова заборгованість відповідача складає 1 048 361,00 грн. та виникла на підставі:

по податку на додану вартість - 1 047 463,00 грн.:

податкове повідомлення-рішення №208/13-01-04-07 від 04.01.2023 року на суму

1 047 463,00 грн, залишок несплаченої суми становить 1 047 359,00 грн.;

податкова декларація від 20.02.2023 на суму 104,00 грн.

по податку на прибуток - 898,00 грн.:

податкова декларація від 24.03.2023 на суму 898,00 грн.

В зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ю від 28.03.2023 №0000161-1302-1301 (копія корінця податкової вимоги додається), яку було направлено платнику рекомендованим листом.

На час розгляду судом справи по суті заявлених позовних вимог, доказів оскарження податкової вимоги не надано.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України).

Відповідно до п.14.1.137 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.56.11. ст.56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Правовими положенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4ст.59 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 ПК України. Крім того, у силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» (ЄДРПОУ 44490572) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1 048 361,00 грн.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 242-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул.Стрийська,35, м.Львів, 79026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» (пров.Чайковського,54, м.Одеса, 65000) про стягнення з ТОВ «Максімус-А» до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1048361,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-А» (пров.Чайковського,54, м.Одеса, 65000, ЄДРПОУ 44490572) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1048361,00 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко