Рішення

від 20.09.2023 по справі 293/1356/18

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1356/18

Провадження № 2/293/13/2023

20 вересня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

представників відповідача Джали Г.Ю., ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Злагода Плюс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок потрави пшениці, -

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, за змістом якого просить стягнути з ПП «Злагода Плюс» на його користь завдані збитки внаслідок потрави пшениці в розмірі 240000 грн та 150000 грн завданої моральної шкоди. В обґрунтування позову, ОСОБА_2 зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 2,000га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1845684400:07:00060249, що розташована на території Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 вирощував пшеницю. В ніч з 04 на 05 травня 2018 року посіви пшениці були навмисно знищені працівниками ПП «Злагода-Плюс» самохідним оприскувачем невідомою хімічною речовиною. Позивач зазначає, що за його зверненням земельна ділянки з посівами пшениці була обстежена комісією у складі депутата Вільської сільської ради, старости та завідувача сектору земельних відносин. За результатами обстеження вказаною комісією складено акт, відповідно до якого було встановлено факт пошкодження посіву пшениці внаслідок оприскування невідомою хімічною речовиною, неприродний колір посівів та виявлені сліди самохідного оприскувача.

ОСОБА_2 зазначає, що відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодувати матеріальну шкоду завдану потравою пшениці. Тож він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Крім того, позивач вказує, що неправомірними діями відповідача йому спричинено моральної шкоди, яку він оцінює в 150000грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Згідно розпорядження керівника апарату Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.04.2023 за №173 призначено повторний автоматизований розподіл невирішеної судової справи №293/1356/18 у зв`язку із смертю головуючого судді Бруховського Є.Б.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 справа передана судді Збаражському О.М. для розгляду.

Ухвалою від 15.05.2023 суд прийняв справу №293/1356/18 до свого провадження. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, повторно розпочавши розгляд справи по суті з урахуванням поданих раніше матеріалів. Судове засідання призначив на 04.07.2023.

Ухвалою від 04.07.2023, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 31.07.2023.

31.07.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті по справі №293/1812/22. Розгляд справи відкладений на 20.09.2023.

20.09.2023 в судове засідання позивач та його представник ОСОБА_3 не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком, шляхом скерування судової повістки на адресу вказану позивачем в позовній заяві, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду із відміткою на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Будь-яких заяв та клопотань від позивача та його представника до суду не надходило.

Представники відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнали, просили відмовити в задоволенні позову та закрити провадження у справі.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №230996 від 19.09.2005 року, розпорядженням голови Черняхівської районної державної адміністрації №117 від 19.05.2005 року передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000га, розташовану на території Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1825684400070000115 (а.с.4).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого за №НВ1804508872017, за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2,000га, що розташована на території Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, кадастровий номер 1825684400:07:000:0249 (а.с.5-9).

08.05.2018 року складено акт обстеження земельної ділянки у складі депутата Вільської сільської ради Гладиша В.А., в.о. старости ОСОБА_5 , завідувача сектору земельних відносин, комунальної власності та благоустрою ОСОБА_6 у присутності власника земельної ділянки ОСОБА_2 , відповідно до якого на обстеженій земельній ділянці, яка знаходиться за межами села Зороків, кадастровий номер 1825684400070000115, виявлені сліди самохідного оприскувача, стійкий запах від невідомої хімічної речовини та неприродний колір посівів пшениці. Ідентичні пошкодження посіву виявлені на сусідній земельній ділянці, яка перебуває в оренді ОСОБА_7 . Вказані земельні ділянки межують з земельним паєм, кадастровий номер 1825684400:07:000:0106, який перебуває в оренді ПП «Злагода Плюс» на якому також виявлені сліди самохідного оприскувача, стійкий запах від невідомої хімічної речовини (а.с.10).

Згідно листа Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 11.05.2018, звернення ОСОБА_2 про неправомірні дії ПП «Злагода Плюс» зареєстровані в журналі єдиного обліку за №1190 від 06.05.2018 року. У внесенні матеріалів до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовлено за відсутності у вказаних діяннях ознак кримінального правопорушення (а.с.11).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України закріплено обов`язок кожної сторони довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до вимог п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі статті 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою та вина в заподіянні шкоди.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого (мова йдеться про реальні збитки та упущену вигоду - ст.22 ЦК України); в) прямий причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов одночасно є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Позивачем на підтвердження неправомірних дій відповідача належних та допустимих доказів, тобто таких, що містять інформацію щодо предмета доказування, таких що можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не надано.

Наявні в матеріалах справи акт обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1825684400070000115 та додані до позову правовстановлюючі документи на земельну ділянку лише підтверджують факт пошкодження посівів пшениці, а лист Черняхівського відділення поліції підтверджує факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції з приводу потрави пшениці. Самі по собі вказані документи не можуть вважатися доказами, в розумінні ст.77 ЦПК України, оскільки поза розумним сумнівом не підтверджують ані неправомірної поведінки саме відповідача, ані його вини, ані причинного зв`язку між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою.

До суду не надано результатів звернення позивача до органів поліції, з яких можливо було б встановити винну особу у завданні матеріальної шкоди позивачу чи навіть сам факт спричинення такої шкоди саме відповідачем.

Витрати понесені позивачем на придбання насіння пшениці, мінеральних добрив, обробіток земельної ділянки не можуть бути покладені на відповідача без доведення його вини у заподіянні вказаної матеріальної шкоди.

Тож, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд встановив наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (ч.2 ст.1167 ЦК України).

За ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.ч. 1, 2 ст.23 ЦК України).

За приписами ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 18 вказаної Постанови Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди мають виявляти і всебічно з`ясовувати причини й умови, що призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та заподіяння їм моральної шкоди.

Тобто, умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи, що позивачем не доведено обставин спричинення йому моральної шкоди неправомірними діями саме відповідача, вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від завдання позивачу неправомірними діями відповідача матеріальної шкоди, наявність причинного зв`язку між завданням моральної шкоди та діями відповідача, тому позов в частині відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягає.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд при вирішенні позову має вирішити питання про розподіл судових витрат. В зв`язку із тим, що позивач являється особою з інвалідністю ІІ групи, він звільняється від сплати судового збору за подання позову до суду на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судові витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись статтями 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_1

РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач:

Приватне підприємство «Злагода Плюс»,

місцезнаходження за адресою: Житомирська область, Черняхівський район,

с. Зороків, вул. Перемоги, 57-а,

код ЄДРПОУ: 39689108.

Повне рішення складено та підписано 03.10.2023.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ