Рішення

від 25.09.2023 по справі 381/1384/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/1384/23

Провадження № 2/369/4583/23

РІШЕННЯ

Іменем України

25.09.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи № 381/1384/23 за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Боярської міської ради (далі - відповідач) про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять: квартира АДРЕСА_1 ; земельні ділянки площею 1, 7651 га та 1, 7750 га на території Княжицької сільської ради; земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0, 2653 га та 0, 2653 га за адресою Київська обл., Княжицька сільська рада; вклад в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 100 000,00 грн. та вклад у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» у розмірі 20 000 дол. США.

Позивачка стверджує, що у період з 2015 року та станом на день смерті ОСОБА_4 , вона проживала з нею однією сім`єю, вела спільне господарство та здійснювала догляд за померлою, оскільки остання в силу хвороби потребувала сторонньої допомоги.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не мала живих родичів, та, відповідно, спадкоємців за законом 1-3 черг, позивачка звернулась до П`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої.

Проте, постановою державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори № 2885/02-31 від 22.12.2022 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин між померлою та ОСОБА_1 .

На підставі вищенаведеного, позивачка просила суд встановити факт проживання з померлою ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме у період з 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати право власності в порядку спадкування після ОСОБА_4 на належне їй майно.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.04.2023 року цивільну справу № 381/1384/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Боярської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно, передано на розгляд за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі № 381/1384/23, призначено підготовче судове засідання на 15.08.2023 року.

Крім того, цією ж ухвалою суду за клопотанням позивача було витребувано спадкову справу, відкриту після смерті ОСОБА_4 , інформацію щодо реєстрації права власності на квартирупо АДРЕСА_2 , інформацію щодосум вкладів у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

20.06.2023 року на виконання ухвали суду від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла інформації щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

05.07.2023 року на виконання ухвали суду від П`ятої київської державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи після померлої ОСОБА_4 .

12.07.2023 року на виконання ухвали суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшла інформаці щодо суми вкладу ОСОБА_4 .

21.07.2023 року на виконання ухвали суду від Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшла інформація щодо суми вкладу ОСОБА_4 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.08.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 381/1384/23 та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25.09.2023 р., за клопотанням позивача викликано у судове засідання свідків.

У судове засідання 25.09.2023 р. з`явилась позивачка та її представники, підтримали задоволення позовних вимог повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 25.09.2023 р. не з`явився, відзив на позов не надав, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 18.02.2022 р., виданим Київським міським відділом реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент смерті у власності ОСОБА_4 перебувало наступне майно:

-квартира АДРЕСА_1 .

-земельна ділянка площею 1, 7651 га, розташована на території Княжицької сільської ради (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), кадастровий номер 3222483600:03:009:0025;

-земельна ділянка площею 1, 7750 га, розташована на території Княжицької сільської ради (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), кадастровий номер 3222483600:03:009:0026;

-земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0, 2653 га за адресою Київська обл., Княжицька сільська рада, кадастровий номер 3222483600:04:009:5005;

-земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0, 2653 га за адресою Київська обл., Княжицька сільська рада, кадастровий номер 3222483600:04:009:0107.

-вклад в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 100 000, 00 грн. відповідно до договору (заява про приєднання) SAMDNWFD0073131304701 від 13.09.2021 р.

-вклад у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» у розмірі 20 000 дол. США відповідно до договору № 19447938711 від 09.04.2020 р.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 127/2022, відкритої П`ятою київською державною нотаріальною конторою, у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 .

Проте, постановою державного нотаріуса П`ятої київської державної нотаріальної контори № 2885/02-31 від 22.12.2022 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин між померлою та ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно положень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За приписами ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року по справі №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу К України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

До позовної заяви позивачкою долучено довідку Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району № 1 від 05.01.2023 р. та актом від 20.05.2022 р., у якій зазначається, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації з 2015 року та станом на день смерті останньої.

Також в матеріалах справи міститься акт, підписаний ОСОБА_5 (мешканець квартири АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 (мешканка квартира АДРЕСА_4 ) та засвідчений Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району, у якому мешканці вказаного будинку (сусіди померлої) засвідчують, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації з 2015 року та станом на день смерті останньої.

Наявними у матеріалах справи клінічними виписками підтверджується, що ОСОБА_4 з 2000 року хворіла на цукровий діабет, з тяжким перебігом захворюванням (потребувала постійної інсулінотерапії) у стані субкомпенсації та мала супутні захворювання від ускладнень цукрового діабету, а саме: діабетична ангіопатія (патологія, яка проявляється у порушенні проникності судин, підвищеній ламкості, утворенні тромбозів і розвитку атеросклерозу), діабетична полінейропатія (спричиняє вплив на всі периферийні нерви), діабетична ретинопатія (прогресуюче пошкодження дрібних судин викликає спочатку непомітне пошкодження сітківки ока, яке при прогресуванні може призвести до сліпоти), діабетична катаракта (погіршення зору, що викликає труднощі в орієнтації хворого в просторі).

В 2013 у ОСОБА_4 стався інсульт, у зв`язку з чим вона була госпіталізована до Київської міської клінічної лікарні № 18, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 272, випискою з історії хвороби № 152 Київської міської клінічної лікарні № 18, а в подальшому - переведена до нейрохірургічного відділення Олександрівської клінічної лікарні міста Києва, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 3002183 та висновком спеціаліста Олександрівської клінічної лікарні міста Києва від 21.02.2013 р., а також відповідними протоколами магнітно-резонансної томографії, долученими до матеріалів справи.

Також випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 17025 Київської міської клінічної лікарні № 6 підтверджується, що у грудні 2016 році ОСОБА_4 була прооперована в ургентному порядку (облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок).

Відтак, стан здоров`я ОСОБА_4 підтверджується довідками та виписками з медичних закладів, у яких вказано як скарги при зверненні та діагнози за результатами обстежень, так і проведені медичні маніпуляції та оперативні втручання.

Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_6 повідомила, що з померлою ОСОБА_4 знайома з 1999 року, вони проживали у сусідніх квартирах та підгримували добросусідські відносини; знає, що померла довгий час хворіла на цукровий діабет та мала супутні захворювання від його ускладнень, а саме - мала дуже поганий зір, який з часом погіршувався, варикозну хворобу та гнійні рани на ногах, які не загоювались та унеможливлювали самостійне пересування.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що бачила, як ОСОБА_1 впродовж багатьох років піклувалась про померлу, допомагала в побуті, готувала їй їжу, купувала ліки, супроводжувала її на вулицю та до лікарів, а з часом поселилась разом з ОСОБА_4 у квартирі останньої та впродовж останніх 6-7 років до її смерті проживала разом з нею; вказала, що бачила як позивачка з допомогою своєї доньки робили ремонт у квартирі ОСОБА_4 , чула від померлої, що вони домовились з позивачкою про спільну сплату комунальних послуг; зазначила, що похорон та поминальний обід після смерті ОСОБА_4 організовувала сім`я позивачки та свідок була присутня на ньому.

Свідок ОСОБА_7 , допитана у судовому засіданні 25.09.2023 р., повідомила, що знайома з ОСОБА_4 з 1980-х років, оскільки вони разом працювали на заводі «Київприлад», пізніше отримали квартири в одному будинку по АДРЕСА_2 та продовжували дружні відносини.

ОСОБА_7 зазначила, що оскільки є пенсіонеркою та багато часу проводить вдома, то досить тісно спілкувалась як з померлою так і з позивачкою; повідомила, що з 2000-хтисячних років ОСОБА_4 хворіла на цукровий діабет, з часом її стан погіршувався, з`явились супутні захворювання - вона почала втрачати зір та останні роки перед смертю майже не бачила взагалі, зазначила, що померла робила операцію на очі у 2015 році, проте покращення не настало та зір стрімко погіршувався, мала складнощі у пересуванні, оскільки мала варикозну хворобу та виразки на ногах, які не загоювались через цукровий діабет; вказала, що впродовж багатьох років позивачка допомагала ОСОБА_4 по господарству, купувала їй продукти, ліки, виходила з нею на вулицю на прогулянку, оскільки самій їй було складно це робити, супроводжувала до лікарів; зазначила, що померла робила операцію на очі у 2015 році, проте покращення не настало та зір стрімко погіршувався.

Свідок ОСОБА_7 вказувала, що у 2013 році у ОСОБА_4 стався інсульт, після чого її стан ще погіршився та вона взагалі перестала пересуватись самостійно не лише на вулиці, а і в межах своєї квартири; зазначила що бачила як позивач з донькою та її чоловіком приблизно у 2014-2015 році робили ремонт в квартирі ОСОБА_4 - замінювали вікна на металопластикові, ремонтували балкон, завозили меблі (диван чи крісло), клеїли нові шпалери, після чого позивачка почала проживати з померлою в її квартирі, сказала, що у розмовах від обох чула про домовленість про спільну оплату комунальних послуг, бачила як позивачка купувала та приносила продукти, господарські товари, ліки, готувала та прибирала у квартирі померлої; зазначила, що була присутня на поминальному обіді, який організовувала сім`я позивачки у квартирі померлої.

Обидва свідки повідомили, що близьких родичів ОСОБА_4 не мала - батьки померли давно (у 2009-2010 році), заміжня вона не була, братів або сестер не мала, дітей також; зазначили, що у померлої була ще одна давня подруга, однак вона проживає не в Києві та відвідувала ОСОБА_4 рідко.

На підтвердження участі у здійсненні оплати житлово-комунальних послуг у квартирі АДРЕСА_1 позивачем також долучені копії квитанцій за період 2020-2022 року (з урахуванням терміну зберігання квитанцій за комунальні послуги 3 роки) та фіскальні чеки про оплату відповідних комунальних послуг, у яких платником вказано як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_1 .

Також позивачем надано докази організації та оплати послуг з поховання ОСОБА_4 , а саме: договори, укладені з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 , а також розписку про отримання коштів.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, долучені до справи документи, з огляду на пояснення свідків, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт спільного проживання позивачки з ОСОБА_4 у період з 2015 року по день смерті останньої, а також прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності.

Також судом встановлено, що інших заяв про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 не надходило, заповіт не зареєстровано.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку про застосування у даному випадку норм ст. 1264 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи підтверджуються наявними у справі доказами, а заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а відтак - позов підлягає задоволенню судом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Боярської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ) та померлої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме у період з 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на наступне майно:

квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 15.12.1993 року;

земельна ділянка площею 1,7651 га, розташована на території Княжицької сільської ради (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), кадастровий номер 3222483600:03:009:0025.

земельна ділянка площею 1,7750 га, розташована на території Княжицької сільської ради (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), кадастровий номер 3222483600:03:009:0026.

земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2653 га, кадастровий номер 3222483600:04:009:5005.

земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2653 га за адресою, кадастровий номер 3222483600:04:009:0107.

вклад в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 100 000, 00 грн. відповідно до договору (заява про приєднання) SAMDNWFD0073131304701 від 13.09.2021 року.

вклад у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» у розмірі 20000 дол. США відповідно до договору № 19447938711 від 09.04.2020 року.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 .

Інформація про відповідача: Боярська міська рада Фастівського району Київської області, ідентифікаційний номер 04054636, адреса: 08150, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Грушевського, 39.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 02.10.2023 року.

Суддя А.В. Янченко