Ухвала

від 28.09.2023 по справі 373/1394/22

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1394/22

Номер провадження 1-кп/373/51/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28вересня 2023року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника за призначенням ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи Циблівської сільської ради Бориспільського району ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016111100000310 від 16.09.2016, відносно обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2022 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області після усунення недоліків повторно надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , затверджений заступником керівника Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_9 .

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 20.08.2008, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою власного збагачення за рахунок грошових коштів від продажу земельної ділянки, достовірно знаючи про підроблення Державного акту серії КВ №018412 від 29.05.2006 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223388200:02:015:0074, при укладенні попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки пред`явив покупцю ОСОБА_7 вищевказаний підроблений державний акт для переконання останнього у своєму праві на земельну ділянку. В подальшому 24.09.2008 ОСОБА_4 для підтвердження свого права власності на майно пред`явив зазначений підроблений Державний акт приватному нотаріусу з метою укладення, посвідчення та реєстрації договору купівлі продажу земельної ділянки між ним та ОСОБА_7 .

За вищевикладеними обставинами ОСОБА_4 обвинувачується у використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

Також ОСОБА_4 в тому, що він 20.08.2008, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, керуючись корисливим інтересом надав на ознайомлення ОСОБА_7 підроблений Державний акт серії КВ №018412 від 29.05.2006 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223388200:02:015:0074, створюючи видимість законного володіння вказаною ділянкою та засвідчення свого права на її продаж. Внаслідок таких дій цього ОСОБА_7 , будучи уведений в оману, погодився на укладення з ОСОБА_4 договору купівлі продажу відповідної земельної ділянки за ціною 66000,00 доларів США та цього ж дня передав обвинуваченому в якості завдатку 20000,00 доларів США. Решту коштів ОСОБА_7 передав ОСОБА_10 24.09.2008 після укладення та посвідчення у нотаріуса договору купівлі продажу земельної ділянки, де ціна продажу вказана 240000,00 грн.

Внаслідок таких дій ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів спільними коштами ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 в сумі 240000,00 грн, що відповідно до п.4 Примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

За вищевикладеними обставинами ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном (грошовими коштами) (шахрайство), в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Крім цього ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у 2006 році (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи, що діє в супереч визначеного законом порядку (ст. 118 Земельного Кодексу України та «Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», затвердженого наказом №174 від 31.10.2005) отримав невстановленим шляхом бланк Державного акту серії КВ №018412 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3223388200:02:015:0074, загальною площею 0,1200 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, з реєстраційним номером 010633200686 від 29.05.2006. У такий спосіб ОСОБА_4 увів в оману орган місцевого самоврядування Циблівську сільську раду Переяслав-Хмельницького, на території якої ця ділянка знаходиться, оскільки згідно з даними Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування за реєстраційним номером 010633200686 у сільській раді обліковується державний акт серії ЯА № 590832, виданий на земельну ділянку з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому, використовуючи підроблений бланк Державного акту на право власності на земельну ділянку КВ №018412 від 29.05.2006 ОСОБА_4 24.09.2008 уклав з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3223388200:02:015:0074, загальною площею 0,1200 га. Після цього ОСОБА_7 отримав від посадових осіб Управління земельних ресурсів у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, необізнаних про підробку Державного акта на ім`я ОСОБА_4 , новий Державний акт серії ЯЖ № 471080 від 29.10.2008 на своє ім`я на ту ж земельну ділянку.

Таким чином з комунальної власності Циблівської сільської ради шляхом обману ОСОБА_4 безоплатно вибула земельна ділянка, кадастровий номер 3223388200:02:015:0074, загальною площею 0,1200 га, дозволу на приватизацію якої ОСОБА_4 сільською радою не надавалось. Вартість земельної ділянки станом на 29.05.2006 становить 83264,00 грн, що у відповідності до п.3 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром.

За вищевикладеними обставинами ОСОБА_4 обвинувачується заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

28.09.2023 на стадії судового розгляду до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України. На цій підставі захисник ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження.

Захисник в судовому засіданні навів переконливі аргументи для задоволення клопотання, наголосивши на тому, що ОСОБА_4 , хоч і не визнає своєї винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, однак бажає припинити кримінальне провадження до ухвалення остаточного рішення у справі (вироку), у зв`язку із закінченням, передбачених законом строків притягнення його до кримінальної відповідальності, що є його безумовним правом, гарантованим законом про кримінальну відповідальність та процесуальним законом.

Обвинувачений підтримав клопотання та, будучи повідомленим судом про наслідки закриття провадження на підставі звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, наполягав на задоволенні клопотання. При цьому повідомив, що він як не визнавав, так і не визнає своєї вини за пред`явленим обвинуваченням, однак відчуває себе фізично і морально виснаженим тривалим досудовим розслідуванням та перебуванням кримінального провадження у кількох судах, а тому не бажає продовження судового розгляду і просить закрити судове провадження за спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої юрособи: Циблівської сільської ради ОСОБА_6 та потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (кожен окремо) заперечень по суті заявленого клопотання не висловили.

Прокурор ОСОБА_3 висловила думку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття провадження, оскільки по кожному кримінальному правопорушенні, в яких він обвинувачується, з моменту їх вчинення спливли строки давності, визначені в с. 49 КК України.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, суд керується наступним.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до санкції цієї норми кримінального, з урахуванням положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за який передбачено найсуворіше покарання у виді обмеження волі.

За правилами п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Згідно висунутого обвинувачення кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 358 КК України вчинене 24.09.2008 шляхом надання нотаріусу підробленого документу на землю (Державного акта) для посвідчення правочину по відчуженню земельної ділянки.

Отже передбачений законом трьох річний строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності (строк давності) за ч.4 ст. 358 КК України сплинув 24.09.2011.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство), де потерпілими є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з урахуванням положень ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжкий злочин, за який передбачено максимальна мірі покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі.

За правилами п.5 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно висунутого обвинувачення кримінальне правопорушення за ч.4 ст. 190 КК України (шахрайство) розпочато 20.08.2008 та закінчено 24.09.2008 шляхом обману потерпілих та заволодіння їхніми коштами в особливо великих розмірах під час укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Отже передбачений законом п`ятнадцятирічний строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності (строк давності) за ч.4 ст. 190 КК України сплинув 24.09.2023.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство), потерпілою особою визнано Циблівську сільську раду, з урахуванням положень ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено максимально суворе покарання у виді восьми років позбавлення волі.

За правилами п.4 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно висунутого обвинувачення кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 190 КК України, яке полягає у заволодінні ОСОБА_4 шляхом обману майном у великому розмірі, а саме: земельною ділянкою Циблівської сільської ради вчинено 29.05.2006, що є датою отримання шахрайським шляхом (на підставі підробленого Державного акта) земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру, якою він розпорядився (продав) 24.09.2008, підтвердивши у приватного нотаріуса своє право власності на земельну ділянку відомостями з Державного кадастру.

Отже передбачений законом десятирічний строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності (строк давності) за ч.3 ст. 190 КК України безссумнівно сплинув 24.09.2018

Таким чином, станом на час розгляду клопотання про закриття провадження строк давності притягнення до кримінали відповідальності сплинув за усіма кримінальними правопорушенням .

Доказів про зупинення кримінального провадження, чи ухилення обвинуваченого від слідства та суду, вчинення ним нових кримінальних правопорушень у суду немає.

Згідно роз`яснень у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосував судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" №12 від 23 грудня 2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину.

Враховуючи спливмаксимального п`ятнадцятирічногостроку,передбаченого ст.49КК України,щодо всіхкримінальних правопорушень,а такожвідсутність вобвинуваченого запереченьщодо звільненняйого відкримінальної відповідальності, суд не находить підстав для продовження судового розгляду даного кримінального провадження.

Отже настали передбачені законом умови для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

У даному випадку позиція потерпілого не є вирішальною, оскільки кримінальний закон забороняє подальше кримінальне переслідування особи, яка бажає скористатись своїм правом бути звільненою від кримінальної відповідальності, зокрема у зв`язку із закінченням визначених законом, строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

За загальним правилом, визначеним в ч.2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За правилами ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за строками давності та закриття кримінального провадження.

З урахуванням імперативної норми в ч.2 ст. 124 КПК Українипроцесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні з обвинуваченого не стягуються та відносяться на рахунок держави.

Цивільний позовне заявлено,речові доказисуду ненадавались,відомості проарешт майнавідсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст. 284, ст. 285-288 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1