Рішення

від 27.09.2023 по справі 583/3971/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3971/23

2/583/752/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1

представниці відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду №8 в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,-

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023позивач звернувсядо судуіз зазначенимпозовом, згідно якого просить стягнути зі ОСОБА_3 на користь Охтирської міської ради Сумської безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:009:0018, площею 0,831 без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період з 1 вересня 2018 року по 2 вересня 2019 року (4 місяці 2018 року та 2 дні 8 місяців 2019 року) в розмірі 28135,36 грн.

Вимоги вмотивовані тим, що відповідачка є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке було передано до статутного капіталу ТОВ «Охтирська швейна фабрика». Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:11:009:0018 загальною площею 0,0831 га. Внаслідок невжиття відповідачкою заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності за 4 місяці 2018 року та 2 дня 8 місяців 2019 року, що встановлено на засіданні комісії виконавчого комітету Охтирської міської ради з визначення та відшкодування збитків власникам землі 18.01.2022. Повідомлення з пропозицією добровільно відшкодувати збитки відповідачкою проігноровано, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

05.09.2023 від представниці відповідачки ОСОБА_3 адвоката Абрамович О.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість. При цьому зазначивши, що позивачем невірно проведено розрахунок розміру збитків, а саме застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 6 %, замість визначеної в укладеному між сторонами договорі оренди землі від 17.12.2019 нормативної грошової оцінку земельної ділянки в розмірі 3 %, із застосуванням якої розмір безпідставно збережених коштів складає 6433,32 грн. Крім того, ОСОБА_3 не була завчасно повідомлена про дату та час проведення засідання комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, які підлягають відшкодуванню, у зв`язку з чим спірний розрахунок збитків здійснено позивачем без заслуховування пояснень відповідачки та врахування її зауважень. Також ОСОБА_3 не було вручено акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 02-09/85 від 18.10.2022. Разом з тим позивач не вжив жодних заходів щодо досудового врегулювання спору, шляхом оформлення договору оренди землі, від укладення якого ОСОБА_3 не ухилялася. Представниця відповідачки вказує на те, що позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення із ОСОБА_3 коштів за користування земельної ділянкою за період з 01.09.2018 по 02.09.2019 з порушенням строку позовної давності, який сторона відповідача просить застосувати.

29.12.2022 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представниця відповідачки у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині осягнення зі ОСОБА_3 безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки з період з 18.03.2019 по вересень 2019 року в розмірі 6433,32 грн. та прохала стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що відповідачка, на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 414 02.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук В.М., на праві приватної власності володіє нежитловими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , площею 257,10 кв.м, 116,90 кв.м, 28,4 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.08.2021 № 271828139 (а.с. 9-12).

Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,0831 га кадастровий номер 5910200000:11:009:0018, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності комунальна, що підтверджується Витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.09.2018 № НВ-5907861452018 та кадастровим планом земельної ділянки (а.с. 16, 17-18) .

Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.10.2022 № 02-09/85, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 25.10.2022 № 235, розмір збитків, завданих ОСОБА_3 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_1 , за період 4 місяці 2018 року 2 дні 8 місяців 2019 року становить 28135,36 грн (а.с. 45).

15.11.2022 за вих. № 01-14/2931 на адресу відповідачки надіслана копія акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.10.2022 № 02-09/85з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідача повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с.48).

Відповідно до ст.13Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 ЗК України суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Положеннями ст. 80 ЗК України визначено, що територіальні громади, реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В ч. 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК Українинадання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно вимог ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України власникам відшкодовуються збитки,заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК Українизбитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеного вбачається, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

За приписами ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, за приписами ст. 1212-1214 ЦК України для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Суд вважає обґрунтованими доводи представниці відповідача про те, що позивачем при обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки необґрунтовано застосовано ставку 6 % орендної плати замість 3% з огляду на те, що предметом спору у цій справі є стягнення не збитків чи орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту, і яку відповідачка має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Розмір суми коштів, заявлений до стягнення повинен дорівнювати розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов`язана була сплачувати відповідачка за користування земельною ділянкою, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на ній. При цьому, положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Відповідно до розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175 МР обчислення розміру орендної плати за користування земельними ділянками здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнту індексації та індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 % їх нормативно грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 % їх нормативно грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативно грошової оцінки.

З матеріалівсправи вбачається,що нерухомістьвідповідачки знаходитьсяна земельнійділянці зцільовим призначеннямземлі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ставок орендної плати за земельні ділянки адміністративно територіальної одиниці, на яку поширюється дія рішення органу місцевого самоврядування затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175 МР, ставка орендної плати на землі промисловості становить 3%.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування безпідставно збережених відповідачкою грошових коштів за використання нею земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 3 % ставки орендної плати від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.08.2021 управління в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яку використовувала відповідачка ОСОБА_3 становить 466332,31, три відсотки від якої складає 13989,97 грн.

Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти за використання нею земельної ділянки за 4 місяці 2018 року в сумі 4663,32 грн., а за 2 дні 8 місяців 2019 року 9404,36 грн.

Разом з тим, в ході розгляду справи стороною відповідача було використано її право та заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).

Згідно вимог ст. 260 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимист.ст. 253-255цього Кодексу.Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, щоперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

15.03.2022 Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,який набравчинності з17.03.2022.Вказаним законом було доповненорозділ«Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Разом з тим, відносно заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідачабезпідставно збережених нею грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період 4 місяці 2018 року та по 16.03.2019 року сплив строк позовної давності ще до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», з огляду на що в задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.

Представницею відповідачки надано розрахунок суми коштів, що підлягає до стягнення, однак суд вважає не коректним та наводить власний розрахунок.

Таким чином, суд приходить до висновку, щоз відповідачки підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти за використання нею земельної ділянки за період з17.03.2019 по 02.09.2019, що становить 5 місяців 17 днів в сумі 6489,79 грн. ((13989,97:12 х 5) + (13989,97:12:30 х 17)).

Щодо визначення розміру судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема,на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених судових витрат стороною відповідача було надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 33 від 01.09.2023; акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2023 за договором № 33 від 01.09.2023, відповідно до якого узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 14762,00 грн; квитанція №7 від 05.09.2023 про сплату ОСОБА_3 адвокату Абрамович Г.О. 14762 грн за надання правової допомоги, яку представниця відповідачки і просить стягнути з позивача.

Разом з тим, з урахуванням клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу через їх непропорційність складності справи, беручи до уваги незначну складність вказаної справи та обсяг відмовлених позовних вимог, суд з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачки понесені нею судові витрати по наданню професійної правничої допомоги в розмірі 7368,00 грн.

Крім того, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (23,00 % від 2481,00 грн.) в розмірі 617,32 грн.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13,89,141,247, 259,263, 264, 265,279, 280-282, 352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:11:009:0018 площею 0,0831 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період з 17 березня 2019 року по 2 вересня 2019 року в розмірі 6489 (шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 79 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області сплачений судовий збір в сумі 617 (шістсот сімнадцять) гривень 32 копійки.

Стягнути з Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області на користь ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7368 (сім тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 36467402.

Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г.Яценко