Рішення

від 27.09.2023 по справі 603/385/23

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/385/23

Провадження №2/603/139/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерське господарство «Калина Лошнівська», про конфіскацію земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерське господарство «Калина Лошнівська» (далі ФГ «Калина Лошнівська»), про конфіскацію земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що 25.01.2021 року на підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.10.2016року за ОСОБА_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,2601 га з кадастровим номером 6124289200:02:001:0222, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Лядське Чортківського району Тернопільської області. Оскільки відповідач у порушення вимог ч. 4 ст.81Земельного кодексу України протягом року не відчужила земельну ділянку сільськогосподарського призначення, набуту нею у власність у порядку спадкування, ця земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави. На підставі наведеного, позов просять задовольнити та конфіскувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області вищевказану земельну ділянку.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не забезпечили явку представника у судове засідання, проте подали суду письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримують та просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області визнала. Окрім того, у попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила її належність до громадянства Російської Федерації та відсутність у неї громадянства України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерське господарство «Калина Лошнівська», не забезпечили явку представника у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Судом установлено такі обставини.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.10.2016року у справі № 603/550/16-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_2 , до складу якого, серед іншого, також входила земельна ділянка площею 0,2601 га з кадастровим номером 6124289200:02:001:0222, призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Лядське Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно державного акта серії ЯЛ № 394886.

Як убачається зі змісту витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6100394342023 від 13.07.2023 року, а також інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №339361488 від 17.07.2023року, рішенням державного реєстратора Монастириської міської ради СавкиЛ.М. від 28.01.2021 року, індексний номер 56348400, право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано на підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.10.2016 року у справі № 603/550/16-ц за громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_1 від 16.02.2006року, видавник: 862-006 ОВД м. Мегіона Ханти-Мансійського автономного округу Югри Тюменської області Російської Федерації).

Згідно додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100394342023 від 13.07.2023 року, що містить експлікацію земельних угідь, спірна земельна ділянка складається з ріллі площею 0,2600 га.

Також із вищезазначеної інформаційної довідки убачається, що на момент розгляду справи земельна ділянка площею 0,2601 га з кадастровим номером 6124289200:02:001:0222 перебуває у користуванні Фермерського господарства «Калина Лошнівська» на підставі договору оренди землі від 12.05.2021 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно дост.80Земельного кодексуУкраїни (далі ЗКУкраїни)суб`єктамиправа власностіна землює: а)громадяни таюридичні особи-на земліприватної власності; б)територіальні громади,які реалізуютьце правобезпосередньо абочерез органимісцевого самоврядування,-на землікомунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності (ч.2 ст. 81 ЗК України).

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б)викупу земельнихділянок,на якихрозташовані об`єктинерухомого майна,що належатьїм направі власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно п.а ч.2ст.22ЗК Українидо земельсільськогосподарського призначенняналежать,зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно ч. 1 ст. 153ЗК України власник не може бути позбавлений права власності наземельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 148 ЗК України).

У постанові від 18.09.2013 року (справа N 6-92 цс 13) Верховний Суд України дійшов висновку, що особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

За приписами п. е ч. 1 ст. 140 ЗК України, невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, є однією з підстав припинення права власності на земельну ділянку.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. 2 ст. 145 ЗК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У силу ч. 1 ст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст.89ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить висновку, що позов є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, успадкувавши після смерті батька земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,2601 га з кадастровим номером 6124289200:02:001:0222, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с.Лядське Чортківського району Тернопільської області, не відчужила її протягом установленого чинним законодавством строку.

Отже, позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області слід задовольнити та конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2601 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Лядське Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124289200:02:001:0222, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 2684 грн сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючи ст. ст. 22, 80, 81, 145, 148 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фермерське господарство «Калина Лошнівська», про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.

Конфіскувати у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2601 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Лядське Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124289200:02:001:0222, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Лисенка, 20-А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39766192.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство «Калина Лошнівська», місцезнаходження: вул. Центральна, 43, прим. 1, с.Лошнів Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37625021.

Повний текст рішення складено 02.10.2023 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова