Рішення від 03.10.2023 по справі 357/10267/23

Справа № 357/10267/23

Провадження № 2-а/357/130/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

24.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просить скасувати постанову № 157 від 02.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з книги протоколів засідання призовної комісії протокол № 27 від 06.07.2020 року: «Громадянина ОСОБА_1 , рішенням призовної комісії звільнено від призову на строкову військову службу у зв`язку з досягненням 27-річного віку, як такого, що мав відстрочку. Згідно абз. 2 ч. 1 cm. 18 та ч.4 cт. 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - 2006 року зараховано в запас». Про вказаний витяг з протоколу позивач дізнався 02.08.2023р. під час ознайомлення з матеріалами особової справи.

Позивач зазначає, що після досягнення 27 років він звертався до Білоцерківського РТЦК та СП для заміни військово-облікових документів, уточнення даних, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було відмовлено, посилаючись на «COVID-19», пообіцяли викликати.

06.07.2023 року позивач повторно подав до Білоцерківського РТЦК та СП заяву, з проханням про заміну військово-облікових документів, у зв`язку з чим, готовий прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вказаній заяві зазначив свій номер телефону, адресу.

Позивачу не було направлено жодного виклику, але 19.07.2023 року без отримання жодної повістки, позивач самостійно прибув до Білоцерківського РТЦК з повторним проханням заміни військово-облікових документів та, 19.07.2023р. позивач отримав від Білоцерківського РТЦК та СП направлення на проходження медичного огляду.

02.08.2023 року після проходження медичного огляду та здачі карти обстеження і медичного огляду, звернувшись до старшого солдата для заміни військово- облікового документа, позивачу було вручено два документи: протокол № 157 про адміністративне правопорушення від 02.08.2023 та постанову №157 про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2023р. за ч. 2ст.210 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.

У вказаній постанові зазначено, що «Відповідно до Протоколу засідань Білоцерківської районної (міської) призовної комісії № 27 від 06.07.2020 року гр. ОСОБА_1 , зараховано в запас абз. 2 ч. 1 cm. 18 та ч. 4 cm. 27 згідно Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року. Вчасно у визначений законодавством місячний термін після прийняття відповідного рішення районною призовною комісією для взяття на військовий облік та отримання військово-облікового документу гр. ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не звернувся, чим порушив правила військового обліку військовозобов`язаних, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, а саме порушення правил військового обліку під час дії особливого періоду, скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги статті 276 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення не здійснювався, всупереч ст. 278 КУпАП, органом (посадовою особою) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не вирішено питання, щодо сповіщення про час і місце розгляду справи, протокол та постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2023 було вручено одночасно, не зазначено час вчинення правопорушення, стягнення накладено неуповноваженим суб`єктом, за відсутності підпису уповноваженої законом особи.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в порушення вимог ст. 254 КУпАП, пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту звернення позивача до Білоцерківського РТЦК.

В оскаржуваній постанові та протоколі незрозумілим і безпідставним є визначений відповідачем «місячний термін», оскільки Порядок і Правила організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу», визначають, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів. Місячний термін для прибуття не вказаний. Будь-яких повісток письмових, в телефонному режимі, в будь-який інший спосіб від ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу не надходило.

Позивач звертає увагу, що на момент досягнення ним 27 років, положення ст. 210 КУпАП не містили обтяжуючої обставини «вчинення в особливий період», а містили вичерпний перелік підстав притягнення до адміністративної з відповідальності, зокрема, за неявку на виклик до військового комісаріату.

Позивач зазначив, що відповідач грубо порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення. Також, позивач звертав увагу, що закінчилися строки накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 38 КУпАП. Наведені обставини, надали позивачу підстави стверджувати, що постанова ТВО начальника Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Мусік М.А. №157 про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2023 року підлягає скасуванню.

29.09.2023 року від представника відповідача, Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову та закрити провадження по справі. У відзиві, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 прибув до Білоцерківського РТЦК та СП 02.08.2023 року з метою постановки на військовий облік та отримання військово-облікового документа.

Відповідно до Протоколу засідань Білоцерківської районної (міської) призовної комісії № 27 від 06.07.2020 ОСОБА_1 зараховано в запас абз. 2 ч. 1 ст. 18 та ч. 4 ст. 27 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».Проте, вчасно ОСОБА_1 у визначений законодавством місячний строк після прийняття відповідного рішення районною призовною комісію для взяття на військовий облік та отримання військово-облікового документу до ІНФОРМАЦІЯ_3 не звернувся, чим порушив правила військового обліку військовозобов`язаних, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.12.2020 № 1487 та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу». А тому, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 був правомірно притягнений до адміністративної відповідальності за ч.2. ст. 210 КУпАП з дотриманням вимог ст. 235, 245, 251, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою судді від 25.08.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами ст.286 КАС з повідомленням учасників справи відповідно до ст.268 КАС України (а.с.36).

29.09.2023 року представник відповідача направив відзив на позов.

Позивач та його представники у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та підтвердили, викладені в ньому обставини.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у поданому до суду відзиві. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа -Київський обласний військовий комісаріат не направив до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст.268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.08.2023 року ТВО начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, капітаном ОСОБА_2 було складено протокол №157 про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.15-16)

Постановою ТВО начальником Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Мусік М.М за № 157 від 02.08.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. (а.с.17-18)

Згідно зазначеної постанови, встановлено: «Відповідно до Протоколу засідань Білоцерківської районної (міської) призовної комісії № 27 від 06.07.2020 року гр. ОСОБА_1 , зараховано в запас абз. 2 ч. 1 cm. 18 та ч. 4 cm. 27 згідно Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.

Вчасно у визначений законодавством місячний термін після прийняття відповідного рішення районною призовною комісією для взяття на військовий облік та отримання військово-облікового документу гр. ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не звернувся, чим порушив правила військового обліку військовозобов`язаних, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року, чим скоїв правопорушення в особливий період, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Встановлено, що 02.08.2023 року ОСОБА_1 було відразу вручена два документи: протокол № 157 про адміністративне правопорушення від 02.08.2023р. та постанову №157 про накладення адміністративного стягнення від 02.08.2023р. Наведені обставини підтверджені матеріалами справи та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні.

Встановлено, що позивач 06.07.2023 року подав до Білоцерківського РТЦК та СП заяву про відстрочку від призову та про заміну військово-облікових документів, у зв`язку з чим, зазначив, що готовий прибути до Білоцерківського РТЦК та СП. У вказаній заяві позивач зазначив свої контакти (а.с.10).

Встановлено, що ОСОБА_1 19.07.2023 року, без отримання виклику/повістки, самостійно прибув до Білоцерківського РТЦК та СП та 19.07.2023р. відповідач надав позивачу направлення на проходження медичного огляду (а.с.14).

Встановлено, що 26.07.2023 року представник відповідача направив позивачу лист за результатами розгляду заяви від 06.07.2023р. ОСОБА_1 було повідомлено, що він зобов`язаний особисто прибути до Білоцерківського РТЦК та СП з 8.00 по 12.30 за адресою: АДРЕСА_1 з документами.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Згідно ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Зокрема, згідно з частиною 2 ст.210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з оскаржуваної постанови №157 від 02.08.2023 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.210 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1700 грн. за те, що в місячний термін після прийняття відповідного рішення призовною комісією від 06.07.2020р., ОСОБА_1 до Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не звернувся чим порушив правила військового обліку військовозобов`язаних, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.

Відповідно до ст.9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Згідно з Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття вбо вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ №1487).

Згідно з статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідач не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що позивачу було направлено виклик/повістка до ТЦК. Так само відсутні будь-які докази вручення позивачу, в період до липня 2023 року, Витягу з протоколу засідання призовної комісії №27 від 06.07.2020р. Натомість, позивач надав докази неодноразового звернення до відповідача з заявами щодо відстрочки та за направленням на медичний огляд. В судовому засіданні представник відповідача повідомила, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу, але через надмірне завантаження, відповідач не сформував відповідного рішення та відповіді позивачу ще не надав.

В судовому засіданні представник відповідача не обґрунтувала вимоги, яка викладена в протоколі №157 від 02.08.2023р. та в оскаржуваній постанові про обов`язок позивача в місячний термін після прийняття відповідного рішення призовною комісією звернутися до ТЦК та СП.

З позиції відповідача слідує, що позивач допустив порушення з 07.08.2020 року (місяць після засідання призовної комісії 06.07.2020р.), а тому, через 3 роки, тобто 02.08.2023р. позивача було піддано відповідальності.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення.

Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.

При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Набуттям чинності Законом України від 24.05.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідно до п. 31 ч.1 ст.85 Конституції України та ст. 5 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - в Україні оголошено воєнний стан.

Тобто, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, на час вчинення адміністративного правопорушення - станом на 06.07.2020 року, особливого періоду не було.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Відповідачем взагалі не надано жодного доказу в підтвердження належного сповіщення позивача про рішення викладеного протоколом призовної комісії №27 від 06.07.2020 р., про направлення викликів/повісток позивачу.

Крім того, суд вважає доведеним порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме порушено порядок накладення на позивача адміністративного стягнення. Встановлено, що розгляд адміністративної справи не відбувався, позивачу одночасно було вручені копії протоколу від 02.08.2023р. та постанови від 02.08.2023р., без підпису уповноваженої особи, без дати проголошення, без розгляду клопотання адмінпритягненого.

Відповідно до ст.ст.151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів правомірності складання оскаржуваної постанови, не надано доказів порушення позивачем ч.2 ст.210 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, тому відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №16966 від 11.08.2023 (а.с.29).

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за рахунок його бюджетних асигнувань, підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,159,241,242, 244-246, 250,262, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № 157 від 02.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки /код ЄДРПОУ 09553002/ на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 / судові витрати по справі у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 /місце проживання: АДРЕСА_2 /

Відповідач: Білоцерківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки код ЄДРПОУ 09553002 / адреса: вул.Павліченка, 14, м.Біла Церква, Київська область, 09107/

Третя особа: Київський обласний військовий комісаріат / адреса: вул.Артема, 59, м.Київ, 04053/

Рішення надруковано 03.10.2023 року в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. Я. Ярмола