Справа № 385/1244/23
Провадження № 2/385/416/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.09.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області про визнання рішення незаконним та його скасування, -
ВСТАНОВИВ:
21.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Гайворонської міської ради Кіровоградської області про визнання рішення незаконним та його скасування.
Позов мотивовано тим, що Виконавчим комітетом Казавчинської сільської ради народних депутатів було видано ОСОБА_2 . Державний акт на право постійного користування землею та надано в постійне користування земельну ділянку площею 35.0 га., в межах згідно планом, яка розташована на території Казавчинської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства. 30.09.1993 року було засноване ФГ «ФЛОРА». Згідно статуту ФГ «ФЛОРА» в користуванні господарства знаходилася земельна ділянка площею 35. га., яка розташована на території Казавчинської сільської ради.
02.08.2011 року розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року №376-р: 1. Затверджено проект землеустрою, розроблений приватним підприємством «Геопроект», щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ФГ «Флора» (голова ОСОБА_2 ), у власність голові для відведення фермерського господарства і членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10.0307 га. Ріллі та в оренду громадянину ОСОБА_2 , терміном на 10 років площею 24.9693 га., ріллі для ведення фермерського господарства на території Казавчинської сільської ради. 2. Передано земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що перебували у постійному користуванні ФГ «Флора», у власність голові для ведення фермерського господарства і членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10.0307 га., ріллі на території Казавчинської сільської ради згідно додатку. 3. Залишок нерозпайованої землі загальною площею 24.9693 га., ріллі передано в оренду громадянину ОСОБА_2 , терміном на 10 років, для ведення фермерського господарства на території Казавчинської сільської ради.
Згідно договору оренди землі від укладеного між Гайворонською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови районної державної адміністрації Плахотнюк Надії Володимирівни та ОСОБА_2 , орендодавець на підставі розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року №376-р надав, а орендар прийняв у платне строкове користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення Казавчинської сільської ради для ведення фермерського господарства «Флора» загальною площею 24.9693 га., строком на 10 років.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2013 року спадкоємцями майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
Спадкове майно складається з статутного фонду ФГ «Флора» ідентифікаційний код юридичної особи 20650378, с. Бугове Гайворонського району Кіровоградської області розміром 12 700 (дванадцять тисяч сімсот) гривень та усіх прав та обов`язків, що належать спадкодавцеві на день його смерті.
Рішенням Гайворонської міської ради №3731 від 03.11.2022 року було замінено сторону в чинному договорі оренди землі зареєстрованого за №352110004001635, площею 24.9693 кадастровий номер 3521182400:02:000:9012 з цільовим призначенням: 01.02 для ведення фермерського господарства на території Гайворонської міської ради (за межами с. Казавчин), шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, а саме замінено орендаря гр. ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_1 , про що укладено додаткову угоду від 03.11.2022 року до договору зареєстрованого за №352110004001635.
В подальшому ФГ «Флора» здійснює свою діяльність згідно статуту з використанням земельної ділянки наданої в постійне користування ОСОБА_2 , яка згідно Державного акту на право постійного користування землею, серія Б №051565.
Позивач звернувся до Гайворонської міської ради Кіровоградської області з відповідним клопотанням про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 24.9693 кадастровий номер 3521182400:02:000:9012 з цільовим призначенням: 01.02 для ведення фермерського господарства на території Гайворонської міської ради (за межами с. Казавчин)
25.05.2023 року позивачу Гайворонською міською радою Кіровоградської області надано рішення сорок четвертої сесії міської ради восьмого скликання за № 4216 від 25.05.2023 року про відмову гр. ОСОБА_1 у викупі земельної ділянки на території Гайворонської міської ради за межами с. Казавчин.
Позивач вважає оскаржуване рішення є незаконним, оскільки є не мотивованим та таким що суперечить земельному законодавству.
Просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення сорок четвертої сесії Гайворонської міської ради восьмого скликання за № 4216 від 25.05.2023 року про відмову гр.. ОСОБА_1 у викупі земельної ділянки на території Гайворонської міської ради за межами с. Казавчин та визнати за ОСОБА_1 право на викуп земельної ділянки загальною площею 24.9693 га., кадастровий номер 3521182400:02:000:9012 із розстрочкою на десять платежів.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2023 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.08.2023 року забезпечено позов шляхом заборони відповідачу Гайворонській міській раді вчиняти дії по розпорядженню, в тому числі: зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передачу у власність або в оренду, купівлі-продажу в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельною ділянкою сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3521182400:02:000:9012.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились. 20.09.2023 року від представника позивача надійшло клопотання в якому він просив розгляд справи провести без участі позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст.81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Згідно копії державного акту на право користування землею від 1992 року серія Б №051565 ОСОБА_2 надано в безстрокове платне користування 35 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства на території Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 9-10).
30.09.1993 року зареєстровано фермерське господарство «Флора» (а.с. 11).
Розпорядженням Голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 02.08.2011 року № 376-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель фермерського господарства «Флора»» затверджено проект землеустрою, розроблений приватним підприємством «Геопроект», щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ФГ «Флора» (голова ОСОБА_2 ), у власність голові для відведення фермерського господарства і членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10.0307 га. Ріллі та в оренду громадянину ОСОБА_2 , терміном на 10 років площею 24.9693 га., ріллі для ведення фермерського господарства на території Казавчинської сільської ради. Передано земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що перебували у постійному користуванні ФГ «Флора», у власність голові для ведення фермерського господарства і членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10.0307 га., ріллі на території Казавчинської сільської ради згідно додатку. Залишок нерозпайованої землі загальною площею 24.9693 га., ріллі передано в оренду громадянину ОСОБА_2 , терміном на 10 років, для ведення фермерського господарства на території Казавчинської сільської ради (а.с. 15).
Згідно договору оренди землі від укладеного між Гайворонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 , орендодавець на підставі розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року №376-р надав, а орендар прийняв у платне строкове користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення Казавчинської сільської ради для ведення фермерського господарства «Флора» загальною площею 24.9693 га., строком на 10 років (а.с. 16-22).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 25).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2013 року спадкоємцями майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадкове майно складається з статутного фонду ФГ «Флора» ідентифікаційний код юридичної особи 20650378, с. Бугове Гайворонського району Кіровоградської області розміром 12 700 (дванадцять тисяч сімсот) гривень та усіх прав та обов`язків, що належать спадкодавцеві на день його смерті (а.с. 26,27).
Згідно копії наказу №1 від 13.12.2013 року по ФГ «Флора» про призначення голови господарства в зв`язку зі зміною засновника господарства, призначено головою ФГ «Флора» - ОСОБА_1 (а.с. 28).
Розпорядженням засновника ФГ «Флора» від 10.01.2017 року про внесення змін до статуту та призначення голови господарства, головою ФГ «Флора» призначено ОСОБА_3 , члена ФГ «Флора» (а.с. 29).
Рішенням Гайворонської міської ради №3731 від 03.11.2022 року було замінено сторону в чинному договорі оренди землі зареєстрованого за №352110004001635, площею 24.9693 кадастровий номер 3521182400:02:000:9012 з цільовим призначенням: 01.02 для ведення фермерського господарства на території Гайворонської міської ради (за межами с. Казавчин), шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, а саме замінено орендаря гр. ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_1 , про що укладено додаткову угоду від 03.11.2022 року до договору зареєстрованого за №352110004001635 (а.с. 30,31).
Рішенням Гайворонської міської ради від 25.05.2023 року № 4216 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у викупі земельної ділянки на території Гайворонської міської ради за межами с. Казавчин» відмовлено гр. ОСОБА_1 у викупі земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 24,9693 га кадастровий номер 3521182400:02:000:9012, цільове призначення земельної ділянки 01.02 для ведення фермерського господарства (а.с. 33).
Норми права та мотиви їх застосування.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Як убачається з матеріалів справи предметом спору є правовідносини з приводу викупу позивачем земельних ділянок в порядку, визначеному п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
А тому предметом спору є правовідносини, що виникли між позивачем та органом місцевого самоврядування з приводу відмови у набутті права приватної власності на земельну ділянку, надані позивачу у користування для ведення фермерського господарства, які врегульовані п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення».
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ст. ст. 1, 12, 13, ч.1 ст. 14, ст. ст. 19, 22 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім`ї. Землі фермерського господарства можуть складатися із: 1)земельних ділянок, що належать громадянам України членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Громадяни України, які до 01 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.
Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право, зокрема: а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити, зокрема право користування землею. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, у тому числі, передане до складеного капіталу. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України, але вже з іншим цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.
Системний аналіз вказаних положень вказують на те, що земельні ділянки для фермерського господарства мають правовий зв`язок не лише з самим фермерським господарством як з юридичною особою, але й із засновником, який є громадянином України та який має право на створення фермерського господарства. І цей правовий зв`язок залишається та переходить до спадкоємців громадян, яким належало право постійного користування.
З огляду на зазначене Гайворонська міська рада, як орган місцевого самоврядування, дійшла неправильного висновку, що позивачем при зверненні до органу місцевого самоврядування із заявою про викуп земельних ділянок, не була наділена правом, передбаченим положеннями п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).
Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство України не передбачало окремих норм права, які б спеціально визначали порядок реалізації громадянами права, передбаченого пунктом 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, та продажу відповідних земельних ділянок державної та комунальної власності таким особам.
Спірні правовідносини регулюються загальними нормами визначеними ст. ст. 116, 122 та 128 Земельного кодексу України, а також окремими нормами Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 127 даного кодексу передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
При цьому, необхідно враховувати, що повноваження сільських, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передбачено ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України.
Згідно із вказаною нормою права сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 128 вказаного кодексу зазначено, що продаж громадянам земельних ділянок комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Частинами 2, 3 та 5 даної статті врегульовано, що громадяни, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до сільської, селищної, міської ради. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Підставами для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Згідно з ч. 6 зазначеної вище статті рішення сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Подібні за змістом положення визначено у Законі України «Про звернення громадян». За частиною 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Із зазначеного слідує, що реалізація майнового права позивача на викуп вказаних земельних ділянок залежить від прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення у встановленому законом порядку.
При цьому згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, орган місцевого самоврядування не може діяти на власний розсуд, а виключно лише в межах, визначених законом. Водночас реалізація дискреційних повноважень має відбуватись лише у спосіб, встановлений законом. У іншому випадку, якщо орган місцевого самоврядування прийматиме рішення не в межах повноважень, або й в межах повноважень, але не в спосіб, визначений законом, то такі рішення органу місцевого самоврядування є незаконними і такими, що порушують права та справедливі майнові очікування громадян.
Принцип законності, визначений ч. 2 ст. 19 Конституції України, який в контексті спірних правовідносин, конкретизований у положеннях ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» та ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вимагає від органу місцевого самоврядування, щоб його рішення про відмову у продажі вказаних земельних ділянок ґрунтувалось на положеннях закону та мотивувалось фактичними обставинами - юридичними фактами.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 грудня 2018 року №509/4156/15-а, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування повинно містити належні мотиви та причини відмови, а недотримання таких вимог є підставою для скасування оскарженого рішення.
Як слідує з п. 1 оскаржуваного рішення Гайворонської міської ради від 25 травня 2023 року № 4216 підставою для відмови у задоволенні заяви позивача було, те що викуп земельної ділянки, яка перебуває у користуванні на праві оренди, спадкоємцями осіб, які переоформили право постійного користування земельною ділянкою на право оренди Земельним кодексом не передбачено.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України підставами для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Однак, на думку суду, таке формулювання підстави для відмови не визначає ні правової, ні фактичної підстави для відмови, оскільки ст. 128 Земельного кодексу України не містить такої підстави для прийняття рішення про відмову.
Зазначене свідчить, що орган місцевого самоврядування при реалізації своїх дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення порушили вимоги закону та допустили свавілля у вигляді прийняття рішення про відмову у продажу земельних ділянок з підстави, яка не передбачена законом, й не мотивувавши своє рішення відповідними юридичними фактами у вигляді посилання на конкретні невідповідності ст. 128 Земельного кодексу України конкретних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 2 статті 95 вказаного кодексу передбачено перелік прав землекористувачів, які користуються земельною ділянкою на праві постійного користування.
Однак даний перелік, за своєю правовою природою, не є вичерпним і розширюється за рахунок прав, визначених іншими нормами закону та договору. Одним з таких прав, який розширює права землекористувача на праві постійного користування, праві оренди є право на викуп земельної ділянки комунальної власності, яке належить такій особі на праві постійного користування, праві оренди для ведення селянського (фермерського) господарства, передбачене п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Відповідно до п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення. Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 статті 127 даного кодексу передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передбачено ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України.
Порядок продажу земельних ділянок визначено положеннями ст. 128 Земельного кодексу України.
Судом встановлено, що в 1992 році ОСОБА_2 надано в безстрокове платне користування 35 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства на території Казавчинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Розпорядженням Голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 02.08.2011 року № 376-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель фермерського господарства «Флора»» затверджено проект землеустрою, розроблений приватним підприємством «Геопроект», щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ФГ «Флора» (голова ОСОБА_2 ), у власність голові для відведення фермерського господарства і членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10.0307 га. Ріллі та в оренду громадянину ОСОБА_2 , терміном на 10 років площею 24.9693 га., ріллі для ведення фермерського господарства на території Казавчинської сільської ради. Передано земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що перебували у постійному користуванні ФГ «Флора», у власність голові для ведення фермерського господарства і членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 10.0307 га., ріллі на території Казавчинської сільської ради згідно додатку. Залишок нерозпайованої землі загальною площею 24.9693 га., ріллі передано в оренду громадянину ОСОБА_2 , терміном на 10 років, для ведення фермерського господарства на території Казавчинської сільської ради (а.с. 15).
Згідно договору оренди землі від укладеного між Гайворонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 , орендодавець на підставі розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року №376-р надав, а орендар прийняв у платне строкове користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення Казавчинської сільської ради для ведення фермерського господарства «Флора» загальною площею 24.9693 га., строком на 10 років (а.с. 16-22).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 25).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.04.2013 року спадкоємцями майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 . Спадкове майно складається з статутного фонду ФГ «Флора» ідентифікаційний код юридичної особи 20650378, с. Бугове Гайворонського району Кіровоградської області розміром 12 700 (дванадцять тисяч сімсот) гривень та усіх прав та обов`язків, що належать спадкодавцеві на день його смерті (а.с. 26, 27).
Тобто, позивач є спадкоємцем всіх прав та обов`язків після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 в тому числі і прав передбачених п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, однак відповідач оскарженим судовим рішенням незаконно та невмотивовано відмовив у продажі вказаної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2, п. п. г, д ч. 3 ст. 152 ЗК землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.
За таких обставин позов ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області підлягає до задоволення.
Згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотань про скасування таких від учасників справи до суду не надходило.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області про визнання рішення незаконним та його скасування задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 25 травня 2023 року №4216 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у викупі земельної ділянки на території Гайворонської міської ради за межами с. Казавчин».
Визнати за ОСОБА_1 право на купівлю земельної ділянки загальною площею 24.9693 га., кадастровий номер 3521182400:02:000:9012 відповідно до положень п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 08.08.2023 року шляхом заборони відповідачу Гайворонській міській раді вчиняти дії по розпорядженню, в тому числі: зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передачу у власність або в оренду, купівлі-продажу в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельною ділянкою сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3521182400:02:000:9012, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.10.2023 року.
Суддя: А. М. Гришак
Дата документу 20.09.2023
Суд | Гайворонський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113887534 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Гайворонський районний суд Кіровоградської області
Гришак А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні