Ухвала

від 03.10.2023 по справі 755/11566/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11566/23

УХВАЛА

іменем України

про повернення позовної заяви

"03" жовтня 2023 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

07 серпня 2023 р. року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

09 серпня 2023 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

22.08.2023 року, відповідно до ч.ч.6,7 статті 187 ЦПК України судом отримано інформацію від відповідного органу реєстрації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.

28.08.2023 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали суду.

У своїй постанові від 30.11.2022 року в справі №759/14068/19 суд касаційної інстанції зазначив наступне: «Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року)».

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 28.08.2023 року про залишення позову без руху була надіслана на електронну адресу вказану позивачем у своїй позовній заяві (osbbnadija@ukr.net) та відповідно до довідки про доставку електронного листа, зазначена ухвала суду доставлена до електронної скриньки позивача 29.08.2023 року.

Крім того, ухвала про залишення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія» без руху від 28 серпня 2023 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.

Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення позову без руху.

Станом на 03 жовтня 2023 року, з урахуванням достатнього строку, встановленого судом, для надходження до суду поштової кореспонденції, у випадку направлення позивачем документів засобами поштового зв`язку на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, - недоліки позивач не усунув, ухвалу суду не виконав, документів не надав. Дані недоліки з наведених вище підстав є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.

У вказаний в ухвалі суду строк позивач недоліки не усунув.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вважаю позовну заявою неподаною та такою, що необхідно повернути позивачу.

Керуючись ч. 3 ст. 185, ст.ст. 260, 353 - 354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - вважати неподаною і повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: І.В.Коваленко