Ухвала

від 18.09.2023 по справі 757/38233/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38233/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулася із клопотанням - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014100050011851 від 31.12.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АМСТОР»» (код ЄДРПОУ 32123041) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року у провадженні № 761/38678/15-к.

В засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому доводи та просив задовольнити в повному обсязі.

Сторона обвинувачення в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду провадження повідомлялася належним чином в установленому законом порядку, у зв`язку з чим його неявка в судове засіданні відповідно до вимог ст. 174 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши думку представника особи в інтересах, якої подано клопотання, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Так, в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебуває кримінальне провадження №12014100050011851 від 31.12.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,5 ст. 185, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.ч.1,3,4 ст. 190, ч.ч.1, 2, 5 ст. 191, ч.ч.2,3 ст. 206, ч.ч.2,3 ст. 206-2, ч.3 ст. 209, ч.ч.1, 3 ст. 212, ст. 219, ст. 356, ч.ч.2,3 ст. 357, ч.ч.1,3,4 ст. 358, ч.ч.1,2 ст. 364, ч.ч.1,2 ст. 364-1, ч.2 ст. 366, ч.ч.1,2 ст. 367, ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 388 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року в межах кримінального провадження №12014100050011851 від 31.12.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 205-1 ч.2, 206 ч.2, 206-2 ч.2, 356, 358 ч.1 КК України накладено арешт на будівлю громадсько-торгівельного центру, загальною площею 6275,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Бородінська, будинок 20Б, яка належить на праві власності ТОВ «АМСТОР» (код ЄДРПОУ 32123041).

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Зокрема, в слідчого судді відсутні відомості, що службові особи ТОВ «АМСТОР» є підозрюваними, обвинуваченими, особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваних, обвинувачених або неосудними особами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 року у справі №904/9795/16 визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу будівлі громадсько-торгівельного центру, посвідчений 08.09.2015 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 695, укладений між ТОВ «АМСТОР» та ТОВ «АЛЬМАТРИКС», на підставі якого відчужена будівля громадсько-торгівельного центру літ.Б, розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20Б.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2023 року у справі № 904/9795/16, витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «СІАТЕЛ ГРУП» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд.1-5, ЄДРПОУ 39810843) у власність ТОВ «АМСТОР» (49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, буд.27, ЄДРПОУ 32123041) об`єкт нерухомого майна: будівлю громадсько-торгівельного центру літ.Б, загальною площею 6275,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Бородінська, будинок 20 Б.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання, що ТОВ «АМСТОР» є власником громадсько-торгівельного центру, загальною площею 6275,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Бородінська, будинок 20Б.

Крім того, ТОВ «АМСТОР» має статус потерпілого у кримінальному провадженні №12014100050011851, що підтверджується постановою від 02.06.2015 року про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого у кримінальному провадженні № 12015040000000109 від 03.02.2015 року, яке в подальшому було об`єднано з матеріалами досудових розслідувань №12014100050011851 від 31.12.2014 року в одне кримінальне провадження та присвоєно їм № 12014100050011851 від 31.12.2014 року.

Зокрема, на теперішній час відбувається процедура банкрутства ТОВ «АМСТОР», ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 31.05.2018 року у справі № 904/9795/16 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «АМСТОР», і у переліку кредиторів відсутня компанія «Лорлі Інвестмент Лімітед».

Таким чином, враховуючи те, що правочин по відчуженню арештованого майна визнано судом недійсним, а майно повернуто законному власнику ТОВ «АМСТОР», мета накладення арешту у вигляді збереження речового доказу була досягнута.

Більш того, сторона обвинувачення в судове засідання не з`явилася та необхідності накладення арешту на вказане майно не довела та доводи сторони захисту не спростувала.

За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного майна у справі № 761/38678/15-к відпала потреба й виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а відтак, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «АМСТОР» (код ЄДРПОУ 32123041) про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014100050011851 від 31.12.2014 року, - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року у провадженні № 761/38678/15-к, яке на праві власності належить ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041), а саме на будівлю громадсько-торгівельного центру, загальною площею 6275, 3 кв.м., що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20 Б.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1