Ухвала
від 03.10.2023 по справі 758/11435/23
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11435/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017101060000073 від 12.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017101060000073 від 12.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017101060000073 від 12.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим слідством особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме коштами ПАТ КБ «Південкомбанк», 10 квітня 2012 року уклали кредитний договір № 80К-01Ю, відповідно до якого за відкритою кредитною лінією ТОВ «Фінансовий дім Інвестиційний союз» отримало кредит в розмірі 121500000 гривень та 31 серпня 2012 року уклали кредитний договір № 85К-01Ю, відповідно до якого за відкритою кредитною лінією ТОВ «Ресурс-Транзит» отримало кредит в розмірі 40 000 000 гривень.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором 21 березня 2013 року між ПАТ КБ «Південкомбанк» та ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» було укладено Договір забезпечення - іпотечний договір № 3_01Ю/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , відповідно до якого ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» передало в іпотеку майно, зокрема, об`єкт нерухомості за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34 А, А', загальною площею 6049 м. кв.

В подальшому, 23 травня 2014 року ПАТ КБ «Південкомбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та з 26 вересня 2014 року розпочато процедуру ліквідації даної банківської установи.

Виконуючи повноваження, передбачені ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Південкомбанк» було оголошено аукціон з продажу активів, що обліковуються на балансі банку на електронному торговому майданчику Товарної біржі «Статус Експерт», де один із лотів було визначено права вимоги за кредитними договорами № 80К-01Ю від 10 квітня 2012 року і № 85К-01Ю від 31 серпня 2012 року та право вимоги за іпотечним договором. На момент викупу на публічних торгах сума заборгованості по кредитним договорам склала 506516916 гривень.

Переможцем вказаних аукціонів стало ТОВ «ФК «ЕКС-РАЙТ», у зв`язку з чим між ТОВ «КБ «Південкомбанк» (в особі Уповноваженої особи ФГВФО) та ТОВ «ФК «ЕКС-РАЙТ» було укладено наступні договори: - договір про відступлення права вимоги № А-04/01-КЮ від 19 квітня 2016 року, за яким ПАТ «КБ «Південкомбанк» (Первісний кредитор) передало ТОВ «ФК ЕКС-РАЙТ» право грошової вимоги, що випливає з кредитних договорів № 80К-01Ю від 10 квітня 2012 року та № 85К-01Ю від 31 серпня 2012 року; - договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 20 квітня 2016 року, за яким ПАТ «КБ «Південкомбанк» (Первісний кредитор) передало ТОВ «ФК ЕКС-РАЙТ» права за Іпотечним договором.

В подальшому, 25 квітня 2016 року ТОВ «УТПГ «СПЕЦЕНЕГОМАШ» придбало у ТОВ «ФК «ЕКС-РАЙТ» право грошової вимоги за кредитними договорами № 80К-01Ю від 10 квітня 2012 року, № 85К-01Ю від 21 серпня 2012 року та договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25 квітня 2016 року і стало новим кредитором по відношенню до ТОВ «Фінансовий дім Інвестиційний союз» та ТОВ «Ресурс-Транзит».

Після документального оформлення права грошової вимоги, зокрема, укладання договору про відступлення права вимоги № 25/04 від 25 квітня 2016 року ТОВ «УТПГ«СПЕЦЕНЕГОМАШ» здійснило всі необхідні дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме було повідомлено всі сторони про намір здійснити стягнення на предмет іпотеки та підготовлено необхідний пакет документів на проведення таких дій. Проте, службові особи ТОВ «ФД Інвестиційний союз» та ТОВ «Ресурс Транзит» не вчинили жодних дій щодо погашення своєї заборгованості, а службові особи ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» почали вчиняти ряд дій по виведенню майна з іпотеки і таким чином унеможливити процес стягнення заборгованості.

Так, 15 листопада 2016 року між ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» та ТОВ «Діа Проджект» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , який забезпечує виконання зобов`язань іпотекодавця (ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ») за договором купівлі-продажу цінних паперів. Предметом цього договору є нежитлові приміщення, загальною площею 6094,7 м. кв., які розташовані за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34, прим. А, А'.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 34, прим. А, А' зареєстровано за ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» код ЄДРПОУ 00219632.

У слідства є достатні підстави вважати, що невстановлені особи ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ», в діях яких вбачаються ознаки шахрайства, мають намір вчинити дії спрямовані на відчуження майна, а саме об`єкта нерухомості за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34, прим. А, А', що призведе до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а тому не накладення арешту на вказане майно створює реальну загрозу заподіяння матеріальної шкоди потерпілому ТОВ «УТПГ «Спеценергомаш».

Враховуючи вищезазначене, а також з метою забезпечення повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні одного із видів заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання власник майна ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки власниками майна не надано належних та допустимих доказів поважності неявки у судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Вивчивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017101060000073 від 12.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК об`єкт нерухомості за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34, прим. А, А' визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017101060000073.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Вирішуючи питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя дійшов висновку, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має значення для кримінального провадження, а також може бути використане як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Незастосування арешту із забороною користування та розпорядження цим майном, може, за висновком слідчого судді, призвести до його приховання або знищення, у зв`язку з чим на нього необхідно накласти арешт.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається із клопотання, необхідність арешту на вказане майно полягає у потребі збереження майна у максимально незмінному стані та унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, оскільки різноманітні ознаки майна є відомостями, що мають першочергове значення для доведення наявності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, що розслідується.

Разом з тим, матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна судом не встановлено.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Втручання у право власності на майно пов`язано зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Тому, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналізуючи наведене, слідчий судді дійшов висновку, що надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017101060000073 від 12.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на нежилі приміщення А, А', загальною площею 6049.7 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, які на праві власності належить ПАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» код ЄДРПОУ 00219632, шляхом заборони користування та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міський, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна.

Арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.10.2023
Оприлюднено30.04.2024
Номер документу113890896
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —758/11435/23

Ухвала від 03.10.2023

Кримінальне

Подільський районний суд міста Києва

Головчак М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні