Ухвала

від 02.10.2023 по справі 758/11460/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11460/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №42023102070000116 від 03.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №42023102070000116 від 03.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42023102070000116 від 03.05.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення 08.06.2023 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами проведеного досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу Департаменту культури ВО КМР (КМДА) №428-к від 08.09.2021 призначений на посаду директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (код ЄДРПОУ 02221219) (надалі по тексту - «Парк»), строком на 5 років.

Відповідно до умов контракту, укладеного 09.09.2021 між Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_4 :

- за цим Контрактом Директор зобов`язується здійснювати безпосередньо та через адміністрацію Парку здійснювати поточне керівництвом Парком, забезпечувати його ефективну діяльності, раціональне використання і зберігання закріпленого за парком комунального майна;

- директор є повноважним представником Парку під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених положенням парку, законодавством України стосовно парку, іншими НПА;

- директор здійснює безпосереднє керівництво Парком, забезпечує працюючих роботою, організовує фінансово-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання Парком завдань, передбачених законодавством України, Положенням та цим Контрактом;

- директор має право укладати угоди від імені Парку, вчиняти правочини, підписувати документи, пов`язані з діяльністю Парку;

- директор має право оперативно управляти коштами і майном Парку, контролювати їх використання для ведення основної діяльності та соціального розвитку трудового колективу;

- директор зобов`язаний здійснювати заходи запобігання проявам корупції та хабарництва в Парку;

- директор зобов`язаний у разі передачі в оренду майна комунальної власності міста Києва забезпечити перерахування частини надходжень від орендної плати до бюджету міста Києва в порядку, розмірах та строки, визначені КМР;

Таким чином, ОСОБА_4 , постійно обіймаючи посаду директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (код ЄДРПОУ 02221219), тобто посаду, пов`язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій являється службовою особою.

У період виконання ОСОБА_4 своїх службових повноважень 27.04.2023 у денний час доби, перебуваючи в адміністративному приміщені комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, до останнього звернулась ОСОБА_8 щодо можливості розмістити дитячий розважальний майданчик на території, яка на праві господарського віддання належить вказаному комунальному закладу.

В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_8 за надання дозволу на розміщення на території комунального закладу дитячого розважального майданчику.

В подальшому, у той же день, в денний час доби, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, перебуваючи на території, яка на праві господарського віддання належить вказаному комунальному закладу, поблизу адміністративного приміщення комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, ОСОБА_4 , висловив вимогу, що для розміщення дитячого розважального майданчику, ОСОБА_8 повинна йому надати неправомірну вигоду у сумі 50 000 гривень.

Крім того, під час розмови ОСОБА_4 зазначив про обмеженні строки для прийняття нею рішення та необхідності швидко надати згоду.

В подальшому, ОСОБА_8 будучи особою, яка відповідно до законодавства залучена у межах кримінального провадження до конфіденційного співробітництва, надала свою згоду.

Зважаючи на викладене, на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_4 , за допомогою месенджеру «Viber» повідомив ОСОБА_8 про необхідність зустрітись, з метою обговорення умов.

Як передбачалось попередньою домовленістю, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , перебуваючи на території комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, 30.05.2023, у денний час доби, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, ОСОБА_4 , з метою надання офіційного характеру його умислу, повідомив ОСОБА_8 , що може надати останній місце для розміщення дитячого розважального майданчику на території комунального закладу, шляхом укладання договору між нею та установою.

Поміж з тим, зазначив, що згідно договору ОСОБА_8 має сплатити на розрахунковий рахунок комунальному закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» 30 000 гривень, та в той же час, висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди за вчинення ним таких дій у сумі 20 000 грн., на що ОСОБА_8 погодилась.

В подальшому, з метою доведення свого умислу, за попередньою домовленістю, зустрівшись 07.06.2023 близько 14 год. 15 хв. із ОСОБА_8 у кабінеті ОСОБА_4 , який розташовується в адміністративному приміщені комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підписали договір про проведення розважальних заходів №5 від 01.06.2023, який надає право на розміщення розважального майданчику.

В цей же час, одразу після підписання договору, як передбачалось вимогами ОСОБА_4 , переслідуючи умисел на одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, 07.06.2023, приблизно о 14 год. 50 хв., перебуваючи у своєму робочому кабінеті, який розташовується в адміністративному приміщені комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, ОСОБА_4 одержує неправомірну вигоду у сумі 20 000 гривень, тим самим, довівши свій злочинний умисел до кінця.

На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, у зв`язку з чим виникла необхідність виконання вимог ст.ст. 290, 291 КПК України.

Підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 , 27.07.2023 вручене повідомлення про завершення досудового розслідування та роз`яснено право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Слідчий зазначає, що матеріали кримінального провадження складаються з 2 томів, однак сторона захисту з ними не ознайомлена.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання оскільки вони не зловживають своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання та докази на його обґрунтування, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, за змістом ч. 2, 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

Вказані законодавчі положення покликані гарантувати забезпечення змагальності процесу та реалізації конституційного права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що сторонам кримінального провадження, зокрема, підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а у разі зволікання при здійсненні такого ознайомлення, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них, зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з відповідними матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження, вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.

Вказане означає, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для досягнення цілей кримінального провадження, у межах розумних строків, що відповідатиме завданням та принципам кримінального провадження. Такий підхід, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від неї відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, інших підозрюваних, потерпілих, тощо) та суспільства в цілому (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012) .

Враховуючи вказане, при розгляді заявленого слідчим клопотання, слідчому судді належить встановити:

1)чи повідомив прокурор або слідчий за його дорученням сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів кримінального провадження та чи надав такий доступ з дотриманням вимог ч. 1-4 ст. 290 КПК України;

2)чи є підстави вважати, що сторона захисту зволікає при ознайомленні з відкритими їй матеріалами;

3)у разі встановлення факту зволікання, який розумний строк необхідно встановити стороні захисту для здійснення такого ознайомлення;

Надані слідчим матеріали кримінального провадження свідчать про те, що сторона обвинувачення вжила усіх передбачених ст. 290 КПК України заходів для виконання обов`язку щодо повідомлення підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із роз`ясненням умов, за яких вони можуть реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами, що є в розпорядженні прокурора або слідчого.

Вирішуючи питання про наявність факту зволікання, слідчий суддя враховує, що КПК України не містить чіткого переліку ознак, за наявності яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися «зволіканням» і вказане поняття є оціночною категорією, а тому питання наявності такого зволікання має вирішуватись у світлі обставин кожної конкретної справи та з урахуванням положень ст. 28, 42, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України.

З огляду на зміст вказаних законодавчих норм, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідуванню слідчому судді належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною обвинувачення повноважень, передбачених ст. 290 КПК України.

Конституційний Суд України у рішенні від 10.01.2012р. у справі № 1-рп/2012 за конституційними поданнями 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи), яким визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України, зазначив: «Згідно з частиною шостою статті 218 Кодексу обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки. Конституційний Суд України вважає, що такі строки повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо».

Таким чином, обмеження в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження має мати місце виключно у разі зволікання особою при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження. При цьому питання адекватності часу і можливостей, наданих підозрюваному чи його захиснику, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи.

Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт „b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. У справі «Хусейн та інші (Huseyn and others) проти Азербайджану» (рішення від 26 липня 2011 р.) Суд визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, відмітивши, що матеріали обвинувачення були досить великими і включали, поміж іншого, більше 6200 сторінок документів у 22 томах та відео свідчення, записані на 22 відеокасетах. Вивчення такого великого обсягу матеріалів вимагає значного часу для ознайомлення. А тому, Суд, дійшов висновку про наявність серйозних проблем з адекватністю і відповідністю часу і способів, наданих захисту для ознайомлення (пункти 174-178).

Отже, вищенаведені приклади свідчать, що проблему визначення достатності часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження Європейський суд з прав людини вирішує в контексті обставин кожної конкретної справи. Судом не вироблено єдиних критеріїв визначення достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. А тому, рішення Суду в цьому випадку мають не стільки прецедентний, скільки орієнтаційний характер. Відповідно встановлення для сторони захисту меншого часу для ознайомлення з матеріалами справи вказує на безумовне порушення права на захист.

У розумінні чинного законодавства України, можливість встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження слідчим суддею пов`язується зі зволіканням сторони захисту в ознайомленні з матеріалами, несумлінним користуванням правами.

За змістом клопотання та наведених у судовому засіданні доводів, сторона обвинувачення вважає, що зволікання сторони захисту виявляється в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими, для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з`являються.

Оцінка обсягу матеріалів досудового розслідування та визначення на підставі цього строку, протягом якого сторона захисту мала б забезпечити ознайомлення із матеріалами, не є єдиними критеріями визначення наявності зволікання з боку сторони захисту у ознайомленні із матеріалами досудового розслідування. Ці відомості мають оцінюватися у сукупності із складністю матеріалів.

Посилаючись у клопотанні на наявність факту зволікання при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження зі сторони підозрюваного та його захисника, слідчим у клопотанні та під час судового засідання не було підтверджено таких обставин.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено обставин зволікання стороною захисту своїми процесуальними правами в частині розумних строків, необхідних на ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 290, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 42023102070000116 від 03.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1