ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
02.10.2023м. ДніпроСправа № 904/5190/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. , розглянувши матеріали позовної заяви
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБУДПРОГРЕС", 49089, м.Дніпро, вул.Новобудівельна, 5-б, код ЄДРПОУ 33339700
про розірвання договору та стягнення пені в розмірі 1 367 759,51грн.
ВСТАНОВИВ:
Дніпровський державний медичний університет звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБУДПРОГРЕС", в якій просить суд:
- розірвати договір № 06/12 від 06.12.2021 року укладений між Дніпровським державним медичним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробудпрогрес";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБУДПРОГРЕС" на користь Дніпровського державного медичного університету пеню у розмірі 1 367 759,51грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №06/12 від 06.12.2021 в частині повного та своєчасного виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту об`єкта.
Дослідивши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що позовна заява з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу без розгляду, виходячи з наступного.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що вона підписана представником ДДМУ Васькіною К.В. та на підтвердження наявності у неї повноважень діяти від імені та в інтересах Дніпровського державного медичного університету до суду подана довіреність № 1 від 17.02.2023.
Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.
Статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також, Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 № 390-IX.
Відповідно до вказаних змін, зокрема частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19, від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, які в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Матеріали, які додані до позовної заяви на підтвердження наявності у Васькіної К.В. повноважень представляти інтереси Дніпровського державного медичного університету в судах, не містять інформації про те, що вказана особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, довіреність, за відсутності доказів, передбачених частиною 3 статті 56 Дніпровського державного медичного університету, не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені підприємства в порядку самопредставництва.
Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості про органи управління юридичної особи та відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (частина 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про особу, що підписала позовну заяву від імені Дніпровського державного медичного університету, а саме Васькіну Кристину Валеріївну, в такому Реєстрі відсутня.
З врахуванням вище викладеного, суду жодними доказами не доведено, що подана до Господарського суду Дніпропетровської області позовна заява від імені Дніпровського державного медичного університету підписана особою, яка має право її підписувати у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За змістом частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, п.1 ч.5. ст.174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Дніпровського державного медичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудпрогрес" про розірвання договору та стягнення пені у розмірі 1 367 759,51грн. з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.10.2023р. та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: позовна заява від 12.09.2023 № 01-26/2382/13 з доданими до неї документами.
Суддя С.П. Панна
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113891558 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні