Ухвала

від 25.09.2023 по справі 761/33945/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33945/23

Провадження № 1-кс/761/22055/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , детектива БЕБ України ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання останнього, подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72023140000000040 від 15.02.2023,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року в рамках кримінального провадження №72023140000000040 від 15.02.2023, на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Універсал Банк»,

У клопотанні заявник зазначає, що арешт на майно ОСОБА_6 було накладено як на майно підозрюваної, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Разом з цим, заявник зазначає, що ОСОБА_6 не було вручено належним чином повідомлення про підозру, а тому остання не набула процесуального статусу підозрюваної, у зв`язку із чим накладення арешту на її майно з наведених підстав є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав.

Прокурор та детектив заперечували з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, Бюро економічної безпеки, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023140000000040 від 15.02.2023.

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року в рамках кримінального провадження №72023140000000040 від 15.02.2023 накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Універсал Банк». При цьому такий арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в них міститься копія письмового повідомлення про підозру, складеного 17 липня 2023 року, при цьому відповідно до протоколу (акта) вручення повідомлення від 17 липня 2023 року примірник повідомлення про підозру вручений не особисто ОСОБА_6 , а іншій особі (голові Гірської сільської ради ОСОБА_7 , за адресою: Київська обл., с. Гора).

Разом з тим, з самого тексту повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до даних Міністерства закордонних справ України ОСОБА_6 перебуває з 22.06.2023 на тимчасовому консульському обліку в Консульстві України в Дубаї.

Що ж стосується доводів прокурора в частині вирішення Київським апеляційним судом питання щодо належного повідомлення про підозру ОСОБА_6 (ухвала від 13 вересня 2023 року), то слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно з листом Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2023 було повернуто на адресу Офісу Генерального прокурора, оскільки ОСОБА_6 не проживає та не зареєстрована на території Гірської сільської територіальної громади.

Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, в даному конкретному випадку подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відносно особи, процесуальний статус якої (як підозрюваної) в судовому засіданні встановити неможливо, зокрема через відсутність в матеріалах клопотання документального підтвердження щодо належного вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, є необґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72023140000000040 від 15.02.2023 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року в рамках кримінального провадження №72023140000000040 від 15.02.2023, на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ «Універсал Банк».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1