Постанова

від 21.08.2023 по справі 761/15373/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15373/23

Провадження № 3/761/3692/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Координаційно-моніторингової митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особа уповноважена на роботу з митницею ТОВ «ДІЛІЖАНС» (ЄДРПОУ 32709798), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного Кодексу України,

ВСТАНОВИЛА

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0019/126000/23 вбачається, що 20.12.2022 до зони митного контролю митного поста «Столичний» Київської митниці, автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_2 був доставлений вантаж: «провідники електричні, зарядні пристрої до побутових гаджетів, апаратура до бездротової передачі голосу і даних: FM-трансмітери, тримачі магнітні для телефону, навушники, захисне скло до поверхні смартфону, гучномовці вмонтовані в окремий корпус Bluetooth колонка S10», загальною вагою брутто 9833,95 кг, загальною вартістю 249 216,72 доларів США.

Відправник товару - "ICEBERG GLOBAL LIMITED" Flat/Rm 909,9/F, Workingberg Cjmmercial Blog, No.41-47 Marble Rod, North Point, Гонконг. Одержувач товару - ТОВ «ТД РУБІН» (вул. Скляренка, буд.15, м. Київ, 04073, ЄДРПОУ 39918383).

21.12.2022, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг вказаних товарів особою уповноваженою на роботу з митницею - ТОВ «ДІЛІЖАНС» (вул. Набережно-Лугова, буд.5, м.Київ, 04071, ЄДРПОУ 32709798) ОСОБА_1 до відділу митного оформлення № 1 Митного поста «Столичний» Київської митниці подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA100320/2022/324477, в якій товар № 8 заявлений як «гучномовці, вмонтовані в окремий корпус Bluetooth колонка S10 арт.Ѕ10 - 2000 шт; торговельна марка: ВРСМ; виробник: Shenzhen Huisanzhen Digital Co. LTD; країна виробництва: CN». Вартість товару відповідно до інвойсу від 28.10.2022 № ТРЅ1913 складає 5 640 дол. США. та задекларований за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8518210090 (ставка мита 10%).

Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2022 № ТРЅ1913, автотранспортна накладна (CMR) від 14.12.2022 № 03324-2022, договір купівлі-продажу від 02.09.2019 № 11/W-19 та інші, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, документи, які зазначені в гр. 44 ЕМД.

В графі 33 митної декларації від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477 особою уповноваженою на роботу з митницею ОСОБА_1 по товару №8 зазначено код товару - 8518210090 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 10%).

Центром митних компетенцій Координаційно-моніторингової митниці за результатами аналізу ризиків зовнішньоекономічних операцій, та результатами аналізу попередньої митної декларації від 19.12.2022 № UA100320/2022/565471 за якою ввозився даний товар на митну територію України, були встановлені можливі ризики щодо переміщення товарів та ініційовано проведення додаткових форм митного контролю товарів за ЕМД від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477.

За результатами проведених заходів Координаційно-моніторингової митниці під митного оформлення товарів за митною декларацією від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477 Київською митницею винесено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 31.01.2023 № KT-UA100000-0021-2023.

Відповідно до винесеного рішення по товару №8 змінено код товару (гр. 33 МД) 3 8518210090 на 8527130000 згідно з УКТЗЕД (У розділі відомості щодо нарахування мита та митних платежів (гр. 47 МД) з 10% на 25%).

Таким чином, товару №8 за митною декларацією від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477 «гучномовці, вмонтовані в окремий корпус Bluetooth колонка S10 арт.Ѕ10 - 2000 шт; торговельна марка: ВРСМ: виробник: Shenzhen Huisanzhen Digital Co. LTD; країна виробництва: CN» має декларуватись як «радіомовний FM-приймач Music Mini Speaker Turbota Pro модель S10 арт.Ѕ10, потужність 3W, підтримка карт пам`яті до 32 GB, із звуковідтворювальним пристроєм. здатний функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення (акумулятор 350 арт.Ѕ10. mAh). Торговельна марка: БРСМ. Виробник: Shenzhen Binghong. Країна виробництва: CN», код згідно з УКТЗЕД 8527130000 (ставка мита ввізного мита 25%).

Відповідно до ч.1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з вимог п. 6 (а,в) ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України - митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: ставки митних платежів: суми митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Митного кодексу України у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на мигну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито, додатковий імпортний збір

Згідно з ч.1 ст. 293 Митного кодексу України - особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

У відповідності до ч.1 ст. 295 Митного кодексу України, митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Згідно з ч.8 ст.264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МКУ - суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Відповідно до статті 65 Господарського кодексу України: пункт 3 - для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, пункт 5 - керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Таким чином посадова особа, уповноважена складати протокол стверджує, що ОСОБА_1 , як особа уповноважена на роботу з митницею ТОВ «ДІЛІЖАНС» вчинив протиправні дії, а саме заявлення в митній декларації від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД.

Отже, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення дій, які містять ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Під час розгляду справи, суддею заслухано пояснення особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил, його представника, а також представника митниці, та досліджено письмові матеріали.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти складеного протоколу, зазначив, що його діях відсутній склад правопорушення, а також вказав, що визначений Київською митницею код Товару № 8 у Митній декларації згідно із УКТ ЗЕД оспорений одержувачем/замовником Товару - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД РУБІН» (код ЄДРПОУ 39918383) до суду, згідно із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі № 320/9096/23, рішення Київської митниці про визначення коду товару від 31 січня 2023 року № КТ- UA100000-0021-2023 визнано протиправним та скасовано, а також долучив письмові пояснення з додатками.

В ході судового розгляду представник ОСОБА_1 адвокат Теплюк В.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, на підтвердження чого надав письмові пояснення. Наголошував, на відсутності умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення.

Представник Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Головатюк С.В. підтримав обставини, викладені у проколі та визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, зазначав, що ОСОБА_1 мав самостійно перевірити інформацію у виробника товару, а не покладатись на інформацію, надану продавцем.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Теплюка В.В., доводи представників митниці - Головатюка С.В., дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 2 статті 83 Митного кодексу України встановлено, що для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари, виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 8 статті 257 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (зі змінами) «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», декларант в гр. 31 має вносити відомості про товар, зокрема зазначає торгівельну марку, виробника товару та найменування країни походження товарів.

Відповідальність за ст. 485 МК України настає у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, а саме: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

При цьому, ст.485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відповідно до ч.1 cт.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП закріплено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своє, дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема про надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, суддя звертає увагу на те, що посилаючись на той факт, що в графі 33 митної декларації від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477 особою уповноваженою на роботу з митницею ОСОБА_1 по товару №8 зазначено код товару - 8518210090 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 10%), за результатами проведених заходів Координаційно-моніторингової митниці під митного оформлення товарів за митною декларацією від 21.12.2022 № UA100320/2022/324477 Київською митницею винесено рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД від 31.01.2023 № KT-UA100000-0021-2023, відповідно до винесеного рішення по товару №8 змінено код товару (гр. 33 МД) 3 8518210090 на 8527130000 згідно з УКТЗЕД (У розділі відомості щодо нарахування мита та митних платежів (гр. 47 МД) з 10% на 25%).

При цьому митним органом, на час митного оформлення товару, не було витребувано жодного додаткового документу у ТОВ «ТД РУБІН». В той же час, жодного разу, як про це стверджує захисник, митниця не витребувала документів для перевірки наданої декларантом інформації щодо коду товару, такі доводи захисника не заперечувались з боку представників митного органу в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Також, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, в той же час, значений Київською митницею код Товару № 8 у Митній декларації згідно із УКТ ЗЕД оспорений одержувачем/замовником Товару - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД РУБІН» (код ЄДРПОУ 39918383) до суду. Станом на сьогодні, згідно із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі № 320/9096/23, рішення Київської митниці про визначення коду товару від 31 січня 2023 року № КТ- UA100000-0021-2023 визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до положень ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, справа про порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за недоведеністю в його діях складу порушення митних правил.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 485, 524, 526, 527, 528 МК України, ст. 247 КУпАП, суддя

ВОСТАНОВИЛА

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст.485 МК України, закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя Антоніна КВАША