Постанова

від 03.10.2023 по справі 210/849/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7065/23 Справа № 210/849/23 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м.Кривий Ріг

справа № 210/849/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», Приватне підприємство «Стіл Сервіс»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2023 року, яке ухвалено суддею Скотар Р.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 червня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Приватного підприємства «Стіл Сервіс» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він протягом 15 років 11 місяців працював на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме : з 23 листопада 2001 року по 07 листопада 2017 року - прибиральником гарячого металу сортопрокатного цеху №2.Починаючи з 08 листопада 2017 року по теперішній час працює прибиральником гарячого металу, цех з обробки, прибирання металу та сортування металопродукції, дільниця з обробки та прибирання металу, прибирання металу у ПП «СТІЛ СЕРВІС».

25 жовтня 2022 року Лікарсько-експертною комісією ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» позивачу було встановлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1переважно справа, з помірно-больовим та м`язово-тонічним синдромом, статико-динамічними порушеннями, М54.1; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)- за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Н90.3.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення захворювання від 22 листопада 2022 року підставою виникнення у позивача професійного захворювання стало те, що позивач працюючи прибиральником гарячого металу дільниці обробки та прибирання металу цеху з обробки, прибирання металу та сортування металопродукції ПП «СТІЛ СЕРВІС» з 08 листопада 2017 року по теперішній час.

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 25 жовтня 2022 року № 1571 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також прослужив профмаршрут: з 23 листопада 2001 року по 07 листопада 2017 року - прибиральник гарячого металу СПЦ №2 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; з 08 листопада 2017 року по 25 жовтня 2022 року - прибиральник гарячого металу цеху з обробки , прибирання металу та сортування металопродукції ПП «СТІЛ СЕРВІС».

Пунктом 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено, що при роботі прибиральником гарячого металу-важкість праці згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» №248 від 08.04.2014 року, показники важкості праці перевищували нормативні:величина статистичного навантаження на зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль однією рукою складала 50400 гк/с при нормативному значенні 36000 кг/с;нахили тулуба (вимушені), кількість за зміну: 300-320 разів за зміну при нормативному 50-100 разів за зміну.Шум:еквівалентний рівень шуму на 11-17 дБА перевищував гранично-допустимий рівень (91-97 дБА при ГДР 80 дБА) згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

У зв`язку із заподіянням з вини відповідачів шкоди здоров`ю позивач 10 січня 2023 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), де йому було визначено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 25% (20%- радикулопатія, 5%- тугов.) з датою переогляду з 01 січня 2024 року.

Внаслідок отриманого професійного захворювання, позивач змушений постійно бути під наглядом лікарів, порушені та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, тому вважає, що вказаними обставинами йому завдано моральної шкоди з вини відповідачів.

На підставі наведено позивач просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 168 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнути з Приватного підприємства «СТІЛ СЕРВІС» на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди у розмірі 57 300 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з Приватного підприємства «СТІЛ СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 17 700 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 820,23 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства «СТІЛ СЕРВІС» на користь держави судовий збір у розмірі 253,37 грн.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідачів на користь позивача, просить збільшити розмір моральної шкоди до заявленого у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано характер отриманих позивачем професійних захворювань, стан здоров`я, який не поліпшується, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, час та зусилля, які необхідні позивачу для поліпшення стану здоров`я.

Внаслідок втрати професійної працездатності позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування, оскільки його постійно турбує стан його здоров`я. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач, внаслідок отриманих професійних захворювань, втратив 25 % професійної працездатності безстроково.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 працював на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 23 листопада 2001 року по 07 листлпада 2017 року - прибиральником гарячого металу сортопрокатного цеху № 2, з 08 листопада 2017 року по теперішній час працює прибиральником гарячого металу у ПП «СТІЛ СЕРВІС» (а.с.7-8).

Згідно Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці № 99/4.6-9 від 30 січня 2020 року на ПП «СТІЛ СЕРВІС» на робочому місці позивача, як прибиральника гарячого металу основним шкідливим фактором є важкість праці, супутнім фактором є мікроклімат. Умови праці відносяться до 3 класу 4 ступеня «Шкідливі» (а.с.10-12).

У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, позивачем отримані хронічні професійні захворювання.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення захворювання від 22 листопада 2022 року Форми П-4 причинами виникнення у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання (отруєння) є: радикулопатія попереково-крижова L5, S1переважно справа, з помірно-больовим та м`язово-тонічним синдромом, статико-динамічними порушеннями, М54.1; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Н90.3 (а.с.13-15).

Згідно довідки МСЕК від 10 січня 2023 року серії 12ААА № 1270247, ОСОБА_1 було визначено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 25% (20%- радикулопатія, 5%- тугов.) з датою переогляду з 01.01.2024 року (а.с.17).

25 жовтня 2022 року Лікарсько-експертною комісією ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» Позивачу було встановлено діагноз: радикулопатія попереково-крижова L5, S1переважно справа, з помірно-больовим та м`язово-тонічним синдромом, статико-динамічними порушеннями; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової (а.с.18-19).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідачів відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманими ним на виробництві відповідачів професійними захворюваннями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Так, Актом форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 22 листопада 2022 року встановленонаявність шкідливих умов праці ОСОБА_1 на ПП «Стіл Сервіс», з якого умови праці, згідно Акту Форми П-4 від 22 листопада 2022 року, за важкістю праці відносяться до ІІІ класу 1 ступеня шкідливості (а.с.14).

Крім того, Актом форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 22 листопада 2022 року підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбувся при виконанні ним трудових обов`язків в тому числі і на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а.с.14).

При цьому, медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с.20-34).

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві відповідачів вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПП «Стіл Сервіс» в процентному співвідношенні: 76,4% - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 23,6% - ПП «Стіл Сервіс», якими було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Так, у зв`язку з захворюванням позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, не має змоги вести звичне життя, тому, що змушений постійно перебувати під наглядом лікарів, щороку проходити медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Сам факт втрати професійної працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідачів на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань позивача, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів на підприємстві як відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», так і відповідача ПП «Стіл Сервіс».

Також враховано відсоток втрати позивачем професійної працездатності в розмірі 25 %, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та взагалі можливість такого відновлення, враховуючи встановлення ступеню втрати професійної працездатності та групи інвалідності.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованості розміру моральної шкоди.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційної скарги відсутні, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2023 року.

Головуючий:

Судді: