Рішення

від 18.09.2023 по справі 910/8206/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2023Справа № 910/8206/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Дочірнього підприємства "Ярославь" про стягнення 300 422,10 грн., за участю представників позивача - Сидоренко М.В., відповідача - Романченка О.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 210 097,51 грн. заборгованості, 31 313,62 грн. пені, 7526,30 грн. 3% річних та 51 484,67 грн. інфляційних втрат за договором постачання природного газу від 29.12.2018 року № 54768/Т на підставі ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України та ст. ст. 193, 230 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

03.07.2023 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути 28 193, 41 грн. основного боргу, 31 313,62 грн. пені, 7526,30 грн. 3% річних та 51 484, 67 грн. інфляційних втрат.

03.07.2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив, у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин відмовити позивачу у позовних вимогах в частині стягнення неустойки, закрити провадження в частині заборгованості за грудень 2021 року та частково за січень 2022 року та зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 97%.

Крім того, відповідач просив суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 року ухвалено перейти до розгляду справи №910/8206/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.08.2023 року о 13:45 год.

11.07.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій позивач не погоджувався із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги.

21.07.2023 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у прохальній частині яких викладено клопотання про витребування у позивача доказів.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає, що за приписами ч. ч. 1., 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Відповідачем відзив на позовну заяву було подано 03.07.2023 року, а клопотання про витребування доказів 21.07.2023 року, тобто з пропуском строку визначеного ч. 3 ст. 80 ГПК України.

Частиною 2 ст. 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте, відповідачем разом із клопотанням про витребування доказів не подано заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів, тому зазначене клопотання на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України залишаються без розгляду.

У підготовчих засіданнях 02.08.2023 року та 06.09.2023 року оголошені перерви до 06.09.2023 року та до 11.09.2023 року відповідно.

07.09.2023 року від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі АТ «Київгаз» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 50, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено можливість впливу рішення у даній справі на права, інтереси та обов`язки АТ «Київгаз», підстав для залучення АТ «Київгаз» до участі у розгляді даної справи у якості третьої особи, суд не вбачає.

11.09.2023 року від відповідача письмові пояснення, з доказами повної оплати суми основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2018 року сторонами укладено договір постачання природного газу (для не побутових споживачів) № 54768/Т, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити природний газ, а відповідач - приймати та оплачувати вартість поставленого газу.

Згідно з пунктом 2.7 договору, фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 2.7.1 договору відповідач до 5 числа місяця наступного за розрахунковим зобов`язаний надати позивачу засвідчену копію акту про фактичний об`єм розподіленого природного газу за розрахунковий період, складеного відповідачем та оператором ГРМ. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані оператора ГРМ про об`єм розподіленого відповідачу газу.

Пунктом 2.7.2 договору передбачено, що на підставі отриманих відомостей, позивач протягом п`яти робочих днів готує та надає відповідачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період.

Згідно пункту 3.7.3 договору, відповідач, протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу, зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником відповідача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів.

Відповідно до п. 4.6.1. Договору оплата вартості планового об`єму поставки газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100% попередньої оплати планового об`єму газу, визначеного в п.1.2 Договору.

Згідно з п. 4.6.3. Договору, у випадку недоплати вартості газу в наступному розрахунковому періоді Споживач проводить остаточний розрахунок до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набуває чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу з 01.01.2019 по 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 10.2. Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають внести зміни до п. 1.2. Договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк.

Додатковою угодою № 1 від 16.12.2019 Сторони змінили планові обсяги газу на 2020 рік та продовжили строк дії договору до 31.12.2020 року.

Додатковою угодою №1-2 від 04.12.2020 Сторони змінили планові обсяги газу на 2021 рік та продовжили строк дії договору до 31.12.2021 року.

У визначений Договором строк Сторони не повідомляли одна одну про припинення, розірвання чи зміну умов Договору, отже Договір було пролонговано на 2022 рік на раніше визначених умовах, з урахуванням змін внесених додатковими угодами.

Абзацом 3 п.1.2. Договору визначено, що до 20 числа місяця, що передує місяцю постачання газу, Споживач зобов`язаний у письмову вигляді та на електронну пошту (п.10.11 цього Договору) надавати Постачальнику подобовий графік споживання газу, у якому зазначити планові об`єми споживання на кожну добу місяця постачання. У разі ненадання (несвоєчасного надання) такого графіку газ буде постачатись в межах середньодобового планового об`єму, визначеного у абз. 2 цього пункту.

Як зазначив позивач оскільки відповідачем листи про обсяги газу на січень 2022 року не були надіслані, тому постачання газу відбувалось у обсягах, визначених додатковою угодою №1-2 від 04.12.2020 року.

У період з 01.03.2019 року по 18.01.2022 року відповідач був включений до Реєстру споживачів природного газу ТОВ «КИЇВГАЗТРЕЙД», що підтверджується роздруківкою з Інформаційної платформи Оператора ГТС.

В подальшому, листом від 16.12.2021 №16-12/21 відповідач повідомив позивача про зміну постачальника природного газу. З 19.01.2022 року відповідач почав споживання газу у іншого постачальника.

На виконання умов Договору Позивач у період з січня 2021 року по 18.01.2022 року (включно) передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 631 934,86грн., що підтверджується актами прийому - передачі газу за період з січня 2021 року по січень 2022 року (включно) та відомостями Оператора ГРМ про фактично спожитий природний газ, які надсилались для підписання відповідачу.

Втім, відповідачем не підписано акт приймання передачі природного газу за січень 2022 року. Мотивована відмова від підписання акту приймання-передачі газу відповідачем не надана.

Споживачем, станом на дату подання цього позову, вартість отриманого у період з січня 2021 року по січень 2022 року газу сплачена частково на загальну суму 419 397,97грн.

Враховуючи вказані обставини, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем у сумі 210 097,51грн. за поставлений/отриманий природний газ.

Відповідно до платіжних інструкцій № 4166, № 4167 від 27.06.2023 року та №4293 від 08.09.2023 року, копія яких міститься в матеріалах справи, відповідач сплатив позивачу основний борг за договором в сумі 210 097,51 грн. після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з своєчасної оплати отриманого природного газу позивачем нараховано відповідачу 7526,30 грн. 3% річних та 51 484,67 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат на 97%, суд зазначає, що згідно із усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника. Означені за змістом висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 904/5610/19.

Враховуючи, що нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України не є штрафною санкцією, а носить компенсаційний характер, суд прийшов до висновку про неможливість зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7526,30 грн. 3% річних та 51484,67 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з 31 313,62 грн. пені, на підставі п. 6.2.2. Договору, відповідно до якого Споживач, у разі порушення строків розрахунків за природний газ, встановлених цим Договором, сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, а відтак, вимоги позивача про стягнення з 31 313,62 грн. пені є такими, що підлягають задоволенню.

Заперечуючи стосовно позовної вимоги про стягнення пені, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на форс-мажорні обставини (військову агресію рф проти України).

З даного приводу суд зазначає, що п.8.1 Договору передбачено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання є наслідком дії непереборної сили (форс - мажорних обставин).

Відповідач посилається на Лист Торгово-промислової палати України, який був розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 та з якого вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. 4, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Поряд із цим, суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 у справі № 904/3886/21.

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів впливу дії форс-мажорних обставин на права та обов`язки сторін, які передбачені договором від 29.12.2018 року № 54768/Т, відповідач до суду не надав.

Таким чином, суд вважає доводи викладені у відзиві стосовно дії форс-мажорних обставин недоведеними та безпідставними.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних та відсотків річних суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Ярославь" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 8, код 30729372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 5, код 42394311) 31 313 (тридцять одну тисячу триста тринадцять) грн. 62 коп. пені, 7 526 (сім тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 30 коп. 3% річних, 51 484 (п`ятдесят одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 67 коп. інфляційних втрат та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.00 коп. судового збору.

Провадження в частині позовних вимог про стягнення 210 097,51 грн. основного боргу закрити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.10.2023р.

Суддя С.О. Чебикіна