Рішення

від 02.10.2023 по справі 910/8837/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2023Справа № 910/8837/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТЕПАК-ОЛЛ"

про стягнення 1 443 701,71 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А. Р.

Представники:

від позивача - Помогайбо О.В.

від відповідача - не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач, ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТЕПАК-ОЛЛ" (далі - відповідач, ТОВ "МОНТЕПАК-ОЛЛ") про стягнення 1 443701,71 грн на підставі Генерального договору №2 277/1020/НП/1 поставки нафтопродуктів від 12.10.2020, з яких: 1 293 822,00 грн заборгованості з оплати вартості поставленої продукції (основний борг), 120 848,47 грн інфляційних втрат, 29 031,24 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Генерального договору №2 277/1020/НП/1 поставки нафтопродуктів від 12.10.2020 в частині здійснення своєчасної оплати поставленої позивачем продукції за видатковими накладними № 18/02-17 від 18.02.2022, № 21/02-15 від 21.02.2022, № 23/02-25 від 23.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 позовну заяву ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

21.06.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недолів позовної заяви, направлена до суду засобами поштового зв`язку 17.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 прийнято позовну заяву ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8837/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.08.2023 о 14:40 год.

У підготовче засідання, призначене на 07.08.2023, з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 07.08.2023 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 11.09.2023 о 10:20 год.

У підготовче засідання, призначене на 11.09.2023, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 11.09.2023, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 11.09.2023 представник позивача зазначив, що повідомив всі обставини справи, які йому відомі, та надав всі докази, на які він посилається у позові.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.09.2023, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.10.2023 о 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 02.10.2023, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 02.10.2023, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 02.10.2023 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 02.10.2023 судом було заслухано вступне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

У судовому засіданні 02.10.2023 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів, у яких представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.10.2023 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували свої вимоги та заперечення, суд

УСТАНОВИВ:

12.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач, ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ") як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАНЛАК ПЛЮС", змінена назва на Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНТЕПАК - ОЛЛ" (далі - відповідач, ТОВ "МОНТЕПАК - ОЛЛ") як покупцем був укладений Генеральний договір 2 277/1020/НП/1 поставки нафтопродуктів (далі Договір №2 277/1020/НП/1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору передавати споживачеві природний газ, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу (далі - газ), а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного Договору.

Одиниця виміру вказується в додаткових угодах (п. 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору загальну вартість цього Договору становить сума всіх додаткових угод до цього Договору.

Остаточні розрахунки сторін за цим Договором по кожній поставці продукції здійснюються на підставі Актів прийому-передачі продукції та/або накладних (п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що продукція може поставлятися покупцю на умовах EXW склад постачальника та/або FCA склад постачальника та/або СРТ пункт призначення, та/або DDP склад пкупця в редакції Інкотермс" 2000р. Умови конкретної поставки визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що поставка партії продукції вважається узгодженою, а заявка покупця вважається прийнятою постачальником до виконання з дати підписання сторонами додаткової угоди до цього Договору. Обсяг заявки, прийнятий до виконання, визначається найменуванням продукції та її кількістю, зазначеною в додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до умов пункту 3.3. Договору, постачальник вважається таким, що виконав своє зобов?язання по поставці продукції з моменту передачі продукції покупцеві (представнику покупця) або транспортній організації, залежно від умов поставки, обумовлених у відповідних додаткових угодах до цього Договору. Факт передачі продукції підтверджується відповідним Актом прийому-передачі Продукції та/або накладною. Постачальник не несе відповідальності за недостачу продукції, що виникла після її передачі покупцю (представнику покупця) або транспортній організації, залежно від умов поставки, обумовлених у відповідних додаткових угодах до цього Договору. Право власності на продукцію переходить до покупця з дати поставки. Датою поставки продукції вважається дата, зазначена в Акті прийому-передачі продукції та/або накладній.

Згідно з пунктом 7.1. Договору узгоджено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання. У випадку, якщо за 1 (один) календарний місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не попередить іншу про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Згідно з п. 7.5 Договору, всі додаткові угоди до цього Договору, а також інші документи, що утворюються при його виконанні, є його невід?ємною частиною.

18.02.2022 між ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "МОНТЕПАК - ОЛЛ" було укладено Додаткову угоду №8 до Договору №2 277/1020/НП/1.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №8, постачальник зобов`язується передати у власність покупця на умовах FCA, у редакції Інкотермс" 2010р., а покупець зобов`язується прийняти і сплатити нафтопродукти надалі - «продукція», в кількості, за ціною і в асортименті - паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, 3, III загальною вартістю 783 255,00 грн.

Згідно з п.2 Додаткової угоди №8, відповідач зобов`язався оплатити продукцію в розмірі, зазначеному в цій додатковій угоді до 18.02.2022 включно. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

21.02.2022 між ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "МОНТЕПАК - ОЛЛ" було укладено Додаткову угоду №9 до Договору №2 277/1020/НП/1.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №9, постачальник зобов`язується передати у власність покупця на умовах FCA, у редакції Інкотермс" 2010р., а покупець зобов`язується прийняти і сплатити нафтопродукти надалі - «продукція», в кількості, за ціною і в асортименті - паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, 3, III загальною вартістю 495 405,00 грн.

Згідно з п.2 Додаткової угоди №9, відповідач зобов`язався оплатити продукцію в розмірі, зазначеному в цій додатковій угоді до 07.03.2022 включно. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

23.02.2022 між ТОВ "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" та ТОВ "МОНТЕПАК - ОЛЛ" було укладено Додаткову угоду №10 до Договору №2 277/1020/НП/1.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №10, постачальник зобов`язується передати у власність покупця на умовах FCA, у редакції Інкотермс" 2010р., а покупець зобов`язується прийняти і сплатити нафтопродукти надалі - «продукція», в кількості, за ціною і в асортименті - паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, 3, III загальною вартістю 303 012,00 грн.

Згідно з п.2 Додаткової угоди №10, відповідач зобов`язався оплатити продукцію в розмірі, зазначеному в цій додатковій угоді до 23.02.2022 включно. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

За додатковими угодами №8, №9, №10 позивач (постачальник) поставив відповідачу паливо дизельне на загальну суму 1 581 672,00 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме:

- за додатковою угодою №8 видаткова накладна №18/02-16 від 18.02.2022 на суму 287 850,00 грн, товарно-транспортна накладна №18/02-16/111 та видаткова накладна №18/02-17 від 18.02.2022 на суму 495 405,00 грн, товарно-транспортна накладна №№18/02-17/112;

- за додатковою угодою №9 видаткова накладна №21/02-15 від 21.02.2022 на суму 495 405,00 грн, товарно-транспортна накладна №21/02-15/141;

- за додатковою угодою №10 видаткова накладна №23/02-25 від 23.02.2022 на суму 303 012,00 грн, товарно-транспортна накладна №23/02-25/161.

Позивач зазначив, що продукція була поставлена позивачем та прийнята відповідачем в повному обсязі, претензій щодо кількості та якості поставленої продукції від відповідача не надходило.

На твердження позивача, відповідач в порушення умов Договору здійснив лише часткову оплату заборгованості за поставлену позивачем продукцію у розмірі 287 850,00 грн, що підтверджується випискою за рахунком позивача за 21.02.2022. Платежі за поставлену продукцію здійснювалися із загальним посиланням на Договір без зазначення конкретної видаткової накладної та зараховувалися позивачем послідовно за хронологічним порядком.

Позивач стверджує, що загальна сума заборгованості за поставлену за Договором продукцію складає 1 293 822,00 грн (495 405,00 грн (видаткова накладна №18/02-17) + 495 405,00 грн (видаткова накладна №21/02-15) + 303 012,00 грн (видаткова накладна №23/02-25)).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного сторонами Договору Договір № 2 277/1020/НП/1 поставки нафтопродуктів, зокрема його предмет, яким є поставка нафтопродуктів, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до спірних правовідносин сторін застосовують положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як визначено ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача на підставі Договору щодо оплати відповідачем за поставлену позивачем продукцію у період з 18.02.2022 по 23.02.2022.

Судом встановлено, що поставка нафтопродуктів у спірний період здійснювалась на підставі Договору, який був чинним у спірний період, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем у повному обсязі за поставлену позивачем продукцію у період з 18.02.2022 по 23.02.2022, у строки, визначені п.2 Додаткової угоди №8, п.2 Додаткової угоди №9 та п.2 Додаткової угоди №10.

Відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів здійснення відповідачем повної оплати за дизельне паливо, поставлене позивачем на виконання умов Договору у період з 18.02.2022 по 23.02.2022.

Отже, загальна сума заборгованості за поставлене дизельне паливо за період 18.02.2022 по 23.02.2022 складає 1 293 822,00 грн: 495 405,00 грн (видаткова накладна №18/02-17) + 495 405,00 грн (видаткова накладна №21/02-15) + 303 012,00 грн (видаткова накладна №23/02-25) = 1 293 822,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов Договору № 2 277/1020/НП/1 від 12.10.2020 в частині поставки нафтопродуктів відповідачу, враховуючи, що останнім не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань щодо оплати дизельного палива у строки, визначені п.2 Додаткової угоди №8, п.2 Додаткової угоди №9 та п.2 Додаткової угоди №10, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 293 822,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 29 031,24 грн та інфляційних втрат у розмірі 120 848,47 грн за період з 01.09.2022 по 31.05.2023 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд визнає такий розрахунок обґрунтованим та арифметично приавильним, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 29 031,24 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат за період з з 01.09.2022 по 31.05.2023, судом встановлено, що інфляційні втрати за вказаний період складають 127 921,82 грн.

Разом з тим, частиною першою статті 14 ГПК України передбачено, зокрема, що суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, згідно з частиною другою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, оскільки суд не може виходити за межі вимог позивача щодо стягнення інфляційних втрат, то судом визнаються обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача 120 848,47 грн інфляційних втрат, у межах заявлених позовних вимог.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 293 822,00 грн основного боргу, 29 031,24 грн 3% річних та 120 848,47 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 21 655,52 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 21 655,52 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТЕПАК-ОЛЛ" (Україна, 03056, місто Київ, вул.Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний код 43671636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 49 Б; ідентифікаційний код 38955529) 1 293 822,00 грн (один мільйон двісті дев`яносто три тисячі вісімсот двадцять дві гривні 00 коп.) основного боргу, 29 031,24 грн (двадцять дев`ять тисяч тридцять одну гривню 24 коп.) 3% річних, 120 848,47 грн (сто двадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 47 коп.) інфляційних втрат та 21 655,52 грн (двадцять одну тисячу шістсот п`ятдесят п`ять гривень 52 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.10.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА