Рішення

від 21.09.2023 по справі 910/2720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2023Справа № 910/2720/23

За позовомАкціонерного товариства "ОТП Банк"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "НКС ГРУПП" 2) ОСОБА_1 простягнення 19 946 852,77 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Киричук Р.П.;

від відповідачів: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2720/23 за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі також - позивач, Банк, АТ «ОТП Банк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НКС ГРУПП" (далі також - відповідач-1, ТОВ "НКС ГРУПП") та ОСОБА_1 (далі також - відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № CR 21-050/28-2 від 16.02.2021 в загальному розмірі 19 946 852,77 грн.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.09.2023.

Безпосередньо в судовому засіданні 21.09.2023 представник позивача надав усні пояснення по суті спору та наполягав на задоволенні заявленого позову.

Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання 21.09.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з положеннями ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, строки розгляду спору по суті, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення слухання справи немає, наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 21.09.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 між Акціонерним товариством "ОТП Банк" (як банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НКС ГРУПП» (як клієнтом) укладено договір про надання банківських послуг № CR21-050/28-2 (далі також - договір), за умовами пункту 3 якого, банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Ліміт банківської послуги може змінюватися шляхом укладення додаткових договорів про зміну договору.

За умовами пункту 4 договору, ціна (сума) договору дорівнює Генеральному ліміту. Генеральний ліміт становить 40 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 10 договору банк зобов`язується надати банківську послугу клієнту відповідно до положень договору за умови відсутності підстав (обставин) для відмови в погодженні (не прийнятті до) виконання Заяви про надання банківської послуги, та/або відмови в наданні банківської послуги, та/або вимоги банку щодо виконання боргових зобов`язань.

У договорі встановлено наступні умови надання кредиту (кредитна лінія): п. 21.1.1.: вид банківської послуги: Кредитна лінія; п. 21.1.2. ліміт банківської послуги - 34 000 000,00 грн (генеральний ліміт згідно з п. 27 - 40 000 000,00 грн); п. 21.1.6. дата припинення чинності лімітом банківської послуги - 05.06.2022 (в т.ч. генеральний строк згідно з п. 1), включно; п. 21.1.8. стандартний розмір процентної ставки в валюті UAH - поточна ринкова ставка; п. 21.1.12 день нарахування процентів 2 (другий) календарний день місяця.

Як вбачається з умов договору, передбачені наступні умови надання кредиту (овердрафту): п. 21.2.1. вид банківської послуги - овердрафт; п. 21.2.2. ліміт банківської послуги - 6 000 000,00 грн (генеральний ліміт згідно з п. 27 - 40 000 000,00 грн); п. 21.2.6: дата припинення чинності ліміту банківської послуги - останній день травня 2022; п. 21.2.8. стандартний розмір процентної ставки в валюті UAH - 13% річних4 п. 6 день нарахування процентів: протягом першого банківського дня місяця.

З метою забезпечення виконання зобов`язань, які виникли за вказаним вище кредитним договором, 16.02.2021 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (як банком) та ОСОБА_1 (як поручителем) було укладено договір поруки № SR 21-067/28-2 (далі також - договір поруки), відповідно до умов якого в силу поруки, створеної відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання клієнтом боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов`язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинним протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов`язань.

Згідно з п. 4 договору поруки, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в такому порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боржником зобов`язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов`язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/ отримати неодержані/невиконані боргові зобов`язання від клієнта та/або поручителя. І клієнт і поручитель залишаються зобов`язаними доти, доки боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі.

Крім того, п. 14 договору поруки закріплено, що поручитель зобов`язаний забезпечити належне виконання боргових зобов`язань, як шляхом впливу на клієнта, так і шляхом виконання боргових зобов`язань згідно договору поруки.

Як стверджує позивач, на виконання вимог кредитного договору він перерахував на користь відповівдача-1 обумовлені договором грошові кошти, але у погодженні строки боргові зобов`язання виконані не були.

У зв`язку з тим, що позичальником зобов`язання за кредитним договором не були виконані, банк 17.01.2023 звернувся до поручителя з вимогою погасити заборгованість позичальника, а саме із повідомленням про порушення вих. № 73-3-1-73-3-2/48, однак поручитель своїх зобов`язань також не виконав.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як вважає позивач, що відповідач-1 не виконав належним чином свої боргові зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідач-2, як солідарний боржник (зобов`язання якого виникло на підставі договору поруки) разом із відповідачем-1 повинен сплатити такий борг, оскільки ТОВ "НКС ГРУПП" своїх обов`язків за кредитним договором станом на час розгляду справи не виконує.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, викладених у позовній заяві обставин не спростували.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений судом не подали до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Внаслідок укладення договору про надання банківських послуг та договору поруки між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредит, що підтверджується виписками та меморіальними ордерами.

Проте, відповідач-1 порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитом.

Згідно з п. 9 кредитного договору, незалежно від (додатково до) інших положень договору банк вправі вимагати виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин: настання випадку невиконання умов договору.

Зважаючи на наведені умови договору, банк вимагав від ТОВ «НКС ГРУПП» погасити заборгованість по кредиту (кредитна лінія та овердрафт) за кредитним договором у повному обсязі протягом 3-х банківських днів з дня пред`явлення банком вимоги вих. № 73-3-1-73-3-2/49 від 17.01.2023.

Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, відповідачем-1 вимогу банку виконано не було, кредитні кошти в передбачені строки не повернуто.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника (клієнта) за кредитним договором укладено договір поруки з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Отже, вимоги AT «ОТП Банк» до ОСОБА_1 як солідарного боржника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитами у передбачений договорами строки, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з покладенням витрат зі сплати судового збору на відповідачів у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НКС ГРУПП" та ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НКС ГРУПП" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 63, код ЄДРПОУ 43903252) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; тимчасова посвідка на проживання НОМЕР_1 , видана УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві 22.12.2006, паспорт громадянина Вірменії НОМЕР_2 , виданий 20.07.2015) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість по тілу кредиту (кредитна лінія) в розмірі 13 703 071,45 грн, заборгованість по процентам (кредитна лінія) в розмірі 1 464 247,99 грн, заборгованість по тілу кредиту (овердрафт) в розмірі 4 695 907,58 грн та заборгованість по процентам (овердрафт) в розмірі 83 625,75 грн.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НКС ГРУПП" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 63, код ЄДРПОУ 43903252) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; тимчасова посвідка на проживання НОМЕР_1 , видана УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві 22.12.2006, паспорт громадянина Вірменії НОМЕР_2 , виданий 20.07.2015) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) витрати зі сплати судового збору в розмірі 299 202,79 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко