Рішення

від 03.10.2023 по справі 910/11338/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2023Справа № 910/11338/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-ІНВЕСТ № 1"

про стягнення 1072508,90 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-ІНВЕСТ № 1" про стягнення 1072508,90 грн заборгованості, з яких: 810439,92 грн - заборгованість за спожиту теплову енергію, 173189,90 грн - пеня, 37965,69 грн - інфляційна складова боргу, 10391,39 грн - 3% річних, 40522,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді №1412446 від 01.01.2021, угоди №Р-1412446/2022/11 від 23.11.2022 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 №1412446.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11338/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

25.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.07.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на поштову адресу.

Ухвала суду від 25.07.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, отримана останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494762524.

Отже, згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

26.09.2023 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву та прийняти відзив до розгляду, а також клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення укладеного між позивачем та відповідачем договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1412446 від 01.01.2021 неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати за поставлену теплову енергію, у зв`язку із чим, станом на 10.11.2022 утворилась заборгованість в розмірі 810439,92 грн.

В подальшому між сторонами укладено Угоду №Р-1412446/2022/11 від 23.11.2022 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 №1412446, відповідно до умов якої відповідач зобов`язався протягом листопада 2022 - квітня 2023 сплатити заборгованість в розмірі 810439,92 грн.

Однак, в порушення умов Угоди про реструктуризацію, відповідач не здійснював оплати, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату подання позову становить 810439,92 грн.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов`язань, позивач здійснив нарахування: 173189,90 грн пені, 37965,69 грн інфляційних втрат, 10391,39 грн 3% річних, 40522,00 грн штрафу.

Позиція відповідача.

Ухвалою суду від 26.09.2023 відзив на позовну заяву залишено судом без розгляду.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.01.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-ІНВЕСТ № 1" (далі - абонент) укладено договір №1412446 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, для проведення пусконалагоджувальних робіт, на умовах, передбачених цим договором.

Договір набуває чинності з 01.01.2021 та діє до 15.04.2021 (п. 8.1. договору).

Відповідно до листа від 28.09.2021 вих № 30/5/3/15477 термін дії договору було продовжено до 15.04.2022.

23.11.2022 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-ІНВЕСТ № 1" (споживач) укладено Угоду №Р-1412446/2022/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 №1412446 (далі - угода), відповідно до якої споживач визнає та підтверджує (поточну) заборгованість перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" за договором від 01.01.2021 № 1412446 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 10.11.2022 загальною сумою 810439,92 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 2 угоди споживач зобов`язується сплатити зазначену у п. 1 цієї угоди суму заборгованості протягом листопада 2022 - квітня 2023 щомісячними сплатами згідно з додатком № 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця.

Пунктом 8 угоди передбачено, що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди ГПЗ у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою.

Ця угода є невід`ємною частиною договору від 01.01.2021 № 1412446 (п. 9 угоди).

Дана угода укладена у двох автентичних примірниках (по одному для кожної із сторін), вступає в дію з дня підписання її сторонами, і діє до 30.04.2023 (п. 10 угоди).

Додатком № 1 до угоди сторонами погоджено графік погашення заборгованості: листопад 2022 - 135073,32 грн до 30 числа місяця, грудень 2022 - 135073,32 грн, січень 2023 - 135073,32 грн, лютий 2023 - 135073,32 грн, березень 2023 - 135073,32 грн, квітень 2023 - 135073,32 грн - до 25 числа кожного місяця.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 810439,92 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 173189,90 грн пені, 37965,69 грн інфляційних втарт, 10391,39 грн 3% річних, 40522,00 грн штрафу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Як встановлено судом, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1412446 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 в частині оплати за отриману теплову енергію та наявністю заборгованості за вказаним договором у розмірі 810439,92 грн, між позивачем та відповідачем укладено угоду №Р-1412446/2022/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 № 1412446.

Згідно з погодженими умовами угоди споживач зобов`язується сплатити заборгованість в сумі 810439,92 грн за таким графіком: листопад 2022 - 135073,32 грн до 30 числа місяця, грудень 2022 - 135073,32 грн, січень 2023 - 135073,32 грн, лютий 2023 - 135073,32 грн, березень 2023 - 135073,32 грн, квітень 2023 - 135073,32 грн - до 25 числа кожного місяця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням змісту угоди, відповідач зобов`язаний був кошти у розмірі 135073,32 грн сплатити до 30.11.2022, у розмірі 135073,32 грн - до 25.12.2022, у розмірі 135073,32 грн - до 25.01.2023, у розмірі 135073,32 грн - до 25.02.2023, у розмірі 135073,32 грн - до 25.03.2023, у розмірі 135073,32 грн - до 25.04.2023.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення умов договору, відповідачем не здійснювалось погашення заборгованості за угодою №Р-1412446/2022/11 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 № 1412446.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 4 угоди сторони погодили, що при проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п. 1 цієї угоди, споживач зобов`язується посилатись в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на № та дату укладення цієї угоди. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї угоди.

З наданої позивачем до матеріалів позовної заяви довідки про стан розрахунків вбачається, що у спірний період відповідачем здійснювались оплати з призначеннями платежу: "оплата за теплову енергію за листопад згідно договору №1412446/2022-11", "оплата за теплову енергію за грудень 2023 згідно договору №1412446/2022-11", "оплата за теплову енергію за січень 2023 згідно договору №1412446/2022-11", "оплата за теплову енергію за лютий 2023 згідно договору №1412446/2022-11", "оплата за теплову енергію за березень 2023 згідно договору №1412446/2022-11".

Позивачем вказані оплати зараховані в рахунок погашення заборгованості з поточного споживання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 01.05.2023.

Суд погоджується із таких зарахуванням, оскільки в призначенні платежу не повністю зазначений номер угоди та не вказано дати її укладення, що свідчить про відсутність чіткого формулювання призначення платежу.

Отже, відповідачем не здійснено погашення заборгованості за угодою №Р-1412446/2022/11 від 23.11.2022 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2021 № 1412446.

Згідно з ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем за договором зобов`язання на суму 810439,92 грн підтверджується матеріалами справи, а матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача 810439,92 грн заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 173189,90 грн пені, 37965,69 грн інфляційних втрат, 10391,39 грн 3% річних, 40522,00 грн штрафу суд зазначає таке.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 8 угоди сторонами погоджено що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою ГПЗ.

Оскільки відповідачем було порушено умови угоди щодо своєчасного погашення боргу ще у листопаді 2022 року при сплаті першого платежу, то угода втратила чинність з 01.12.2022, а відтак позивач набув право вимоги всієї несплаченої суми боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу, а також право на стягнення штрафу.

Таким чином, угода (яка є невід`ємною частиною договору згідно п. 9 угоди) втратила свою чинність та правовідносини сторін щодо сплати пені регулюються умовами договору.

Позивачем нараховано пеню за період з 26.11.2022 по 30.04.2023 на суму 810439,92 грн в розмірі 173189,90 грн.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім було враховано наведені приписи закону, та розрахунок здійснювався виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

В той же час, суд не погоджується з визначеним позивачем початком періоду прострочення виконання зобов`язання, оскільки у п. 8 угоди сторони погодили, що остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати, а згідно з погодженим сторонами графіком, строк оплати за першим платежем за листопад 2022 - до 30 числа місяця, тобто позивач набув право вимоги всієї несплаченої суми боргу з 01.12.2022.

Отже, вірним періодом для нарахування пені є з 01.12.2022 по 30.04.2023.

За перерахунком суду, розмір пені становить 167638,94 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем допущено невиконання угоди, позивач обґрунтовано здійснив нарахування штрафу у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості, що становить 40522,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено за період з 26.11.2023 по 30.04.2023.

В той же час, як встановлено судом вище, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 01.12.2022.

За перерахунком суду, здійсненим за період з 01.12.2022 по 30.04.2023, розмір інфляційних втрат становить 32 068,14 грн, а розмір 3% річних - 10 058,34 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-ІНВЕСТ № 1", а саме в частині стягнення 810439,92 грн заборгованості, 167638,94 грн пені, 40522,00 грн штрафу, 32 068,14 грн інфляційних втрат та 10 058,34 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-ІНВЕСТ № 1" (03164, місто Київ, вулиця Клавдіївська, будинок 40-Б, офіс 104, ідентифікаційний код 43883954) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 810439,92 грн заборгованості, 167638,94 грн пені, 40522,00 грн штрафу, 32 068,14 грн інфляційних втрат, 10 058,34 грн 3% річних та 15910,91 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано:03.10.2023

Суддя С.О. Турчин