Рішення

від 25.09.2023 по справі 914/1722/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023 Справа № 914/1722/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря судового засідання Марти ПРИШЛЯК, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Львівського комунального підприємтсва «Агенція ресурсів Львівської міської ради», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА», м. Львів,

про стягнення заборгованості та відшкодування витрат балансоутримувача,

представники сторін

від позивача: Кобрин Л. О.;

від відповідача: не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляду Господарського суду Львівської області 31.05.2023 надійшла позовна заява Львівського комунального підприємтсва «Агенція ресурсів Львівської міської ради» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» про стягнення заборгованості та відшкодування витрат балансоутримувача.

Ухвалою від 05.06.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Рух справи викладено в ухвалах та протоколах судових засідань.

В судове засідання 25.09.2023 з`явився представник позивача, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив.

Враховуючи, що зібраних матеріалів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, судом 25.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов`язання у зв`язку з чим заборгованість останнього становить 108 525,59 грн.

Позиція відповідача

Відповідача правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, з матеріалами справи ознайомився 18.08.2023.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11 грудня 2017 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» (надалі - Орендар) укладено договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), згідно якого Орендодавець передає у платне користування Орендарю нежитлові приміщення першого поверху під індексами 15-1, 15-2, 15-3, 15-4, 15-5, 15-6 будівлі за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, загальною площею 102,0 м. кв.

У розділі 5 договору оренди №Г-10719-17 визначена орендна плата та порядок розрахунків. Так, розмір орендної плати за об`єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає 20 035,91 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду. Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця. У разі прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до п.9.5 договору оренди N Г-10719-17, об`єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з часу підписання акту здачі-приймання.

Ухвалою Львівської міської ради №5324 від 11 липня 2019 року про внесення змін до ухвали міської ради від 07.06.2007 №897 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова», додаток 1 до ухвали міської ради від 07.06.2007 №897, доповнено пунктом 7.3-2 у такій редакції « 7.3-2 орендну плату за користування об`єктом оренди, які перебувають на балансі ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 90 % розміру орендної плати на рахунок управління комунальної власності департаменту економічного розвитку, 10% розміру орендної плати - на рахунок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Тією ж ухвалою на управління комунальної власності департаменту економічного розвитку поставлено обов`язок застосовувати пункт 7.3-2 при укладенні нових договорів оренди з 01.01.2020 та внести зміни до чинних договорів оренди із застосуванням пункту 7.3-2 з 01.01.2020.

01.05.2020 на підставі акту приймання - передачі на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради», таке прийняло на баланс нежитлові приміщення першого поверху будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Дорошенка, 29, м. Львів, Львівська область, які перебували в оренді у Відповідача.

На підставі вказаного вище акту приймання - передачі та керуючись Ухвалою №5324 Львівської міської ради від 11.07.2019, 05 червня 2020 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» (надалі - Орендар) укладено Договір №Г-10719-17 (Д-20) про внесення змін до Договору оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка П., буд. 29, укладеного між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» 11.12.2017 (надалі - Додатковий договір).

Згідно приписів п. 1 Додаткового договору до договору оренди №Г-10719-17 (Д-20) від 05.06.2020 Балансоутримувача замінено з ЛКП «Цитадель-Центр» на ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Відповідно до п. 2 Додаткового договору до договору оренди № Г-10719-17 (Д-20) від 05.06.2020, пункт 4.1. розділу 4 Термін оренди, умови зміни та припинення договору викласти в редакції: « 4.1. Термін Договору оренди визначений на 5 років з 05.06.2020 до 05.06.2025 включно».

У п. 3 Додаткового договору до договору оренди № Г-10719-17 (Д-20) від 05.06.2020 визначені зміни пункту 5.1. Договору оренди, а саме: «пункт 5.1. розділу 5 Орендна плата та порядок розрахунків доповнити абзацом наступного змісту: «Орендар на підставі виставлених рахунків з 01.05.2020 сплачує 90% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, 10% розміру орендної плати - на рахунок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

09 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІРА» та ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» був укладений Договір №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та Додаток №1 до договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 09.09.2021 (Далі - Договір №1176).

Відповідно до п.2.2.6 Договору №1176, не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги, вносити плату, згідно виставлених рахунків, відповідно до Додатків до цього договору, на рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п. 4.2. Договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, у разі припинення дії до говору оренди нерухомого майна, плата за відшкодування експлуатаційних витрат нараховується до часу фактичного звільнення приміщення Орендаря.

Відповідно до п.2 Додаток №1 до договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 09.09.2021, за домовленістю Сторін, ставка відшкодування витрат (послуг) становить: 4,7 грн за м. кв за місяць без урахування ПДВ. Пункт 3 цього ж додатку передбачає, що вартість відшкодування витрат (послуг) на поточний рік (рік укладення цього додатку) визначається виключно за Договором і складає 6 903,36 грн, у тому числі ПДВ 1 150,56 грн. Загальна площа приміщення Орендаря становить 102 кв.м.».

Відповідно до п.1.4 Договору №1176, перегляд переліку вартості витрат (послуг), що наведені у Додатку №1 до цього договору, здійснюється шляхом переговорів за участі та за погодженням Балансоутримувача, при умові взяття Користувачем на себе відповідних зобов`язань або укладення Орендарем договору про надання відповідних послуг з ОСББ або управляючою компанією, яка управляє будинком, в якому розташоване Майно Орендаря та Майно Балансоутримувача. Гарантійний лист про взяття на себе відповідних обов`язків або засвідчення належним чином копія чинного договору про надання послуг з ОСББ або управляючою компанією, надається Балансоутримувачу Користувачем Майна і є підставою для укладення Додатку №2 до цього договору із погодженим Сторонами переліком витрат (послуг).

Керуючись п.1.4 Договору №1176 Орендар подав Балансоутримувачу Лист про зменшення суми нарахування експлуатаційних витрат за рахунок того, що Орендар взяв на себе зобов`язання з утримання даного приміщення та уклав з ЛКП «АЙСБЕРГ» відповідний договір.

На підставі даного листа між Позивачем та Відповідачем був укладений Додаток №2 від 17.09.2021 до договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 09.09.2021 (далі Додаток №2 до Договору №1176).

Відповідно до п.2 Додаток №2 до Договору №1176, за домовленістю сторін, ставка відшкодування витрат (послуг) становить: 1,94 грн за м. кв. за місяць, без урахування ПДВ. Пункт 3 цього ж додатку передбачає, що вартість відшкодування витрат (послуг) на поточний рік (рік укладення цього додатку) визначається виключно за Договором і складає 949,84 грн, у тому числі ПДВ 158,31 грн.

Загальна площа приміщення Орендаря становить 102 кв.м.

Згідно з п.9 Додаток №2 до Договору №1176, відповідно до ч. 3 ст.631 ЦК України Сторони домовились, що умови цього додатку до Договору застосовуються до відносин між ними, що виникли з 01.09.2021 року.

У зв`язку з укладенням вищезазначених договорів у Відповідача виник обов`язок здійснювати платежі згідно умов таких договорів, а саме: кожного місяця оплачувати 10 % вартості орендної плати та кожного місяця оплачувати вартість витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.

Позивач стверджує, що у орендаря перед Балансоутримувачем виникла заборгованість за оренду нежитлових приміщень в розмірі 73 179,95 грн з ПДВ. Також зі слів позивача Відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання з оплати згідно Договору №1176 та Додатку №2 до такого договору, у зв`язку з чим у такого виник борг, з врахуванням суми заборгованості та часткових оплат, в сумі 237,46 грн з ПДВ.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області №914/3755/21 від 10.05.2022, яке набрало законної сили 02.06.2022, договір оренди №Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11.12.2017, укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліра» (м. Львів, вул. Дорошенка, 29, ідентифікаційний код 23268277) - розірвано.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» (м. Львів, вул. Дорошенка, 29, ідентифікаційний код 23268277) звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 102 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29 (стягувач - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625).

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра» (м. Львів, вул. Дорошенка, 29, ідентифікаційний код 23268277) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) заборгованість з орендної плати у розмірі 169 582,18 грн та 7 083,73 грн судового збору.

Орендар добровільно не звільнив приміщення. В процесі здійснення виконавчого провадження, Орендаря було примусово виселено 22 листопада 2022 року, що надало право Балансоутримувачу нараховувати орендну плату та витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна за фактичне використання приміщення до моменту звільнення приміщення.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» заборгованість за Договором №Г-10719-17 (Д-20) про внесення змін до Договору оренди № Г-10719-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) станом на 31 грудня 2022 року складає 73 179,95 грн з ПДВ.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» заборгованість за договором №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна за період чинності договору станом на 31.12.2022 становить 444,28 грн з ПДВ.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 284 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з статетю 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України обов`язки наймача у разі припинення договору найму у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі №3-54гс12, за змістом ст. 629, ч. 3 ст. 653, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України вимога про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання (припинення) договору оренди є правомірною.

Відповідно до п. 4.2. Договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, у разі припинення дії договору оренди нерухомого майна, плата за відшкодування експлуатаційних витрат нараховується до часу фактичного звільнення приміщення Орендаря.

Оскільки акт виконавця був підписаний лише 27 грудня 2022 року, то позивач правомірно здійснював нарахування оренди за нежитлове приміщення, яке фактично використовувалося відповідачем та вартість відшкодування витрат Балансоутримувача.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача в сумі 73 179,95 грн за Договором №Г-10719-17 (Д-20) та 444,28 грн заборгованості за договором №1176, тому позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, який в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України повинен враховуватися господарським судом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу Інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т.п. проводяться ланцюговим методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) Індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З врахуванням викладеного, суд перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та 3% річних прийшов до висновку, що такий проведено вірно, а тому згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути:

- інфляційних втрат в сумі 14 137,31 грн за порушення зобов`язання згідно умов додаткового договору до договору оренди № Г-10719-17 Ш-20 від 05.06.2020;

- 3% річних в сумі 2 643,05 грн згідно умов додаткового договору до договору оренди № Г- 10719-17 (Ш-20) від 05.06.2020;

- інфляційних втрат в сумі 122,64 грн за порушення зобов`язання згідно умов договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 09.09.2021;

- 3% річних в сумі 19,85 грн за порушення зобов`язання згідно умов договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 09.09.2021.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частин 1, 3 етапі 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо несвоєчасної оплати орендної плати) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи договорі.

Водночас, згідно з частиною шостою етапі 232 ГК України нарахування штрафним санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 5 договору сторони погодили орендну плату та порядок розрахунків, зокрема встановлено, що у разі прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 5.7 договору).

Оскільки пеня нараховується на орендну плату то згідно Додаткової угоди Г-10719-17 (Д-20) у Балансоутримувача виникає право на нарахування пені на прострочену орендну плату в розмірі 10% такої яка підлягає зарахуванню на рахунок Балансоутримувача.

У зв`язку з наведеним Позивач правомірно здійснив нарахування пені за прострочені платежі, які виникли у зв`язку з невиконанням Відповідачем умов договору оренди № Г-10719-17 та додаткової угоди до договору оренди № Г-10719-17 (Д20).

Згідно з частиною шостою етапі 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Оскільки відповідач частково оплачував платежі, пеня за невиконання договору №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна від 09 вересня 2021 року, нараховується з періоду коли Відповідач взагалі припинив здійснювати платежі за вказаним договором.

Враховуючи наведене та здійснивши перерахунок пені (з врахуванням суми заборгованості та часткових оплат), сума належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить:

- за договором оренди № Г-10719-17 відповідно до умов Додаткової угоди до договору оренди № Г-10719-17 (Д20) в розмірі - 17 932,12 грн;

- пені за порушення порядку і строку оплати за Договором №1176 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна в розмірі - 46,39 грн.

Таким чином, станом на 17 травня 2023 року сумарна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІРА» перед Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» становить 108 525,59 грн.

Згідно зі ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «ЛІРА» код ЄДРПОУ - 23268277 на користь ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» код ЄДРПОУ - 30823414, заборгованість в розмірі 108 525,59 грн (сто вісім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень. 59 копійки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «ЛІРА» код ЄДРПОУ - 23268277 на користь ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» код ЄДРПОУ - 30823414, судовий збір в розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.10.2023.

Суддя Горецька З.В.