Рішення

від 03.10.2023 по справі 917/1567/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 Справа № 917/1567/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер», м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Ресурс», м. Кременчук

про стягнення 126 335 грн 13 коп.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ламбер" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Ресурс" про стягнення 126 335,13 грн заборгованості за договором перевезення вантажів № 08/03-1Т від 08.03.2023, у тому числі 103 750,00 грн основного боргу, 20 408,90 грн пені, 931,23 грн інфляційних втрат, 1245,00 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує свого обов`язку щодо своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг із перевезення вантажу за умовами договору перевезення вантажів № 08/03-1Т від 08.03.2023.

Ухвалою від 04.09.2023 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала від 04.09.2023 вважається врученою відповідачу 05.09.2023, згідно з довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» (а.с. 56). Отже, кінцевий строк для подачі відзиву 20.09.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 50).

Ухвалою від 04.09.2023 (а.с. 54-55) суд відкрив провадження у справі № 917/1567/23 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала суду надсилалась сторонам, в т.ч. позивачу на його офіційну електронну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (довідка про доставку електронного листа від 05.09.2023, а.с. 58) та засобами поштового зв`язку (повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.09.2023, а.с. 59); відповідачу в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» (довідка про доставку електронного листа від 05.09.2023, а.с. 56) та на його електронну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (довідка про доставку електронного листа від 05.09.2023, а.с. 57), а також засобами поштового зв"язку.

Відповідно до п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем Електронний кабінет, Електронний суд, зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

Отже, ухвала від 04.09.2023 доставлена відповідачу та позивачу в установленому порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС», як Експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ламбер», як Перевізником, укладений договір перевезення вантажів № 08/03-1Т від 08.03.2023 (далі Договір, а.с. 11-16).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Перевізник від свого імені, за плату та за рахунок Експедитора зобов`язується надати послуги перевезення, а Експедитор зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим договором, в тому числі, обґрунтовані витрати Перевізника, якщо вони раніше не були включені у вартість послуг.

У пункті 1.4 Договору сторони погодили, що обмін інформацією про вантаж, пересилання Заявок, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, довідок чи будь-яких інших документів, повідомлення про рішення щодо вантажу, зміну маршруту, позаштатні ситуації, а також обмін будь-якою іншою інформацією, що пов`язана із виконанням зобов`язань Сторонами за цим договором, буде здійснюватися через засоби зв`язку, які вказані в цьому пункті (офіційні засоби зв`язку). Сторони заявляють, що регулярно перевіряють вказані в цьому пункті засоби зв`язку, жодна із Сторін не має права посилатися на обставину не отримання інформації чи документів, якщо вони були надіслані офіційними засобами зв`язку.

У Заявці на міжнародне перевезення вантажу № 3 від 08.03.2023 (а.с. 17) сторони узгодили, зокрема, умови та маршрут перевезення, дата розвантаження товару: 11-12 березня 2023 року.

Відповідно до Заявки на міжнародне перевезення вантажу № 3 від 08.03.2023 (а.с. 17) позивач надав відповідачу послуги з перевезення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR №№ 001883, 001886 від 10.03.2023 (а.с. 18-21).

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 Договору за результатами надання послуг сторонами підписується Акт надання послуг. Перевізник, після надання послуг згідно конкретної Заявки, надсилає Експедитору: копії товарно-транспортних накладних (CMR - у випадку міжнародних перевезень; ТТН - у випадку внутрішніх перевезень), Акт надання послуг, рахунок-фактуру, заявку на перевезення. За погодженням Сторін Акт надання послуг та рахунок-фактура можуть складатися за результатами виконання кількох заявок.

Експедитор зобов`язаний протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання Акту надання послуг підписати його та направити Перевізнику або висловити обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг чи їх вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, на умовах укладеного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги із перевезення вантажу на суму 103 750,00 грн за Актом № 44 від 14.03.2023 про надання послуг перевезення (а.с. 22), підписаним представниками сторін, та одночасно надав відповідачу рахунок-фактуру № 31 від 13.03.2023 на суму 103 750,00 грн (а.с. 23).

Відповідно до п. 4.5 договору Експедитор зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Перевізником, протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами у Заявці.

У Заявці на міжнародне перевезення вантажу № 3 від 08.03.2023 (а.с. 17) сторони узгодили, що оплата здійснюється у безготівковій формі, після розвантаження, по сканкопіях 1-2 дні.

21.04.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію №2 від 20.04.2023 про сплату заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, нарахованих згідно з п. 5.7 Договору, в розмірі 108 175,72 грн (а.с. 24-26), яка повернута поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 27-28).

Позивач вказує, що відповідач за надані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» 126 335,13 грн заборгованості згідно з договором перевезення вантажів № 08/03-ІТ від 08.03.2023, у тому числі 103 750,00 грн основного боргу, 20 408,90 грн пені, 931,23 грн інфляційних втрат, 1245,00 грн три проценти річних.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань із оплати послуг, виконаних позивачем.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Як вбачається з матеріалів справи, на умовах укладеного договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги із перевезення вантажу на суму 103 750,00 грн за Актом № 44 від 14.03.2023 про надання послуг перевезення (а.с. 22), підписаним представниками сторін без зауважень, та одночасно надав відповідачу рахунок-фактуру № 31 від 13.03.2023 на суму 103 750,00 грн (а.с. 23).

У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 103 750,00 грн основного боргу за Договором, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.7 укладеного сторонами договору визначено, що у випадку прострочення оплати послуг Перевізника, Експедитор зобов`язаний оплатити, а Перевізник має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від оплати суми зобов`язання.

Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення оплати наданих послуг за Договором в розмірі 20 408,90 грн за період з 24.03.2023 по 16.08.2023 (розрахунок наведений в позовній заяві, а.с. 3).

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що Експедитор зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Перевізником протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами у Заявці.

У Заявці на міжнародне перевезення вантажу № 3 від 08.03.2023 р. сторони узгодили, що оплата здійснюється у безготівковій формі, після розвантаження, по сканкопіях 1-2 дні.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки рахунок-фактуру № 31 від 13.03.2023 на суму 103 750,00 грн. позивачем було надано, а відповідачем отримано 13.03.2023, останнім днем строку на оплату наданих послуг за Договором є 23.03.2023 р.

З урахуванням вказаних норм, суд здійснив перерахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором за період з 24.03.2023 по 16.08.2023 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в цій частині повністю в сумі 20408,90 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 931,23 грн за період з квітня по липень 2023 року та 3 % річних - в розмірі 1245,00 грн за період з 24.03.2023 по 16.08.2023 (розрахунок в позовній заяві, а.с. 3).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що розмір вимог позивача в цій частині відповідає розрахованому судом, тому підлягає задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку пені, 3% річних та втрат від інфляції здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт" та розрахунок залучений до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача 126 335,13 грн, у тому числі 103 750,00 грн заборгованості за договором перевезення вантажів № 08/03-ІТ від 08.03.2023, 20 408,90 грн пені, 931,23 грн інфляційних втрат, 1245,00 грн три проценти річних.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 2684,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 4207 від 19.07.2023 (а.с. 10). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 20.07.2023 (а.с. 51).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2684,00 грн.

У позовній заяві позивач навів орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого планував понести 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с. 6).

У підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду наданий договір про надання правової допомоги № 40126073Ю22 від 10.01.2022, укладений між позивачем (Клієнтом) та Адвокатом Красовським Олегом Володимировичем (Адвокатом).

Відомості про адвоката Красовського Олега Володимировича містяться в Єдиному рестрі адвокатів України, відповідний витяг долучений до матеріалів справи.

За умовами п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 40126073Ю22 від 10.01.2022 адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства), представництв та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємства, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, територіальних підрозділах Міністерства юстиції України з будь-яких питань.

За п. 2.2 договору про надання правової допомоги № 40126073Ю22 від 10.01.2022 оплата фактично наданих послуг Клієнтом посвідчує факт надання послуг Адвокатом без необхідності підписання акту приймання-передачі послуг.

Позивач сплатив Адвокату 4000,00 грн платіжною інструкцією № 4208 від 19.07.2023 із зазначенням призначення платежу «за складання позовної заяви».

Отже, платіжним документом відповідно до п. 2.2 договору про надання правової допомоги № 40126073Ю22 від 10.01.2022 підтверджено надання правничих послуг на загальну суму 4000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 4000,00 грн.

Вказані витрати на представництво адвоката в суді є пов`язаними з розглядом справи.

Заявлені позивачем судові витрати на оплату послуг адвоката є співрозмірними із складністю справи та наданими адвокатами послугами, з часом, витраченим адвокатами на надання послуг і їх обсягом, а також співрозмірні з ціною позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані витрати покладається на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Ресурс» (вул. Пугачова Вадима, буд. 8Д, кор. А, оф. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623; ідентифікаційний код 44811440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламбер» (вул. Січових Стрільців, буд. 1А, м. Чернівці, 58003; адреса листування: вул. Н.Яремчука, буд. 15, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, 59233, ідентифікаційний код 40126073) 103 750,00 грн заборгованості за договором перевезення вантажів № 08/03-ІТ від 08.03.2023, 20 408,90 грн пені, 931,23 грн інфляційних втрат, 1245,00 грн три проценти річних, 2684,00 грн - відшкодування витрат з оплати судового збору, 4000,00 грн - відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 03.10.2023.

Суддя Т. М. Безрук