Ухвала

від 03.10.2023 по справі 922/3967/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про забезпечення позову

03 жовтня 2023 року м. ХарківСправа № 922/3967/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 25846 від 25.09.2023)

за позовом Міністерства юстиції України (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код особи 00015622) до 1) Громадської організації «МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ» (Україна, 61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Полтавський Шлях, будинок 22, ідентифікаційний код особи 38878848) 2) Комуністичної партії України (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7, ідентифікаційний код особи 00049147) про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Міністерство юстиції України з позовом до Громадської організації «МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ», Комуністичної партії України та просить суд:

- визнати недійсним договір дарування нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд 100, кв. З, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662110963233, укладений 19.06.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ , 04070) та Громадською організацією «Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню» (код ЄДРПОУ 38878848, вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, Харківська обл., 61052), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрований за № 1401.

- скасувати державну реєстрацію прав Громадської організації «Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню» (код ЄДРПОУ 38878848, вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, Харківська обл., 61052) на нерухоме майно, а саме квартиру, здольною площею 50,9 кв. м. що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. З, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662110963233.

Разом із позовною заявою Міністерством юстиції було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 676), поданою до пред`явлення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно - квартира, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. 3, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662110963233;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. З, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662110963233.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 було відмовлено в задоволенні заяви Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову.

25.09.2023 Мінюст повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх. 25846) із додатковими обґрунтуваннями підстав забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказував, що у 2014 році Міністерство юстиції України (далі також - Мін`юст) звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням партією статті 5 закону України «Про політичні партії в Україні», чинної на момент подання позовної заяви. Вказана справа розглядалась понад 8 років та рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено (далі також - справа № 826/9751/14). Заборонено діяльність Комуністичної партії України (далі також - Партія). Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

З метою повного та об`єктивного виконання рішення у справі № 826/9751/14, Міністерством юстиції було вжито заходів щодо моніторингу відповідних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за результатами якого було встановлено, що у період з 11.07.2014 (дата ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 826/9751/14) по 29.06.2022 (дата ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду з питань забезпечення позову у справі № 826/9751/14), стосовно об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належали Комуністичній партії України та її структурним утворенням на праві власності було вчинено ряд договорів дарування об`єктів нерухомого майна. Так, зокрема, Комуністичною партією України відчужена квартира, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. 3, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662110963233 (далі - спірне майно), яке відчужено на підставі договору дарування від 19.06.2015 № 1401, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража І.П. (далі - спірний Договір). Крім того, згідно із інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 № 342885328, набувачем спірного майна на підставі спірного Договору, стала Громадська організація «Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню», керівником якої є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Відповідно до відомостей Єдиного реєстру громадських формувань Степанов Володимир Олександрович є членом керівних органів Харківської обласної організації Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 22705066).

Разом з цим, Мін`юст вважає, що укладення, зокрема, спірного Договору спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність. А отже, на думку заявника, договір дарування є фіктивним, а тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, а спірне майно має бути повернено у власність КПУ і в подальшому передане державі. Крім того, заявник вважає, що на сьогодні існують об`єктивні ризики того, що Громадська організація може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, а отже застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним.

Позивач вказує, що наразі існують об`єктивні ризики того, що Громадська організація "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, у зв`язку з чим застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, оскільки без їх застосування інтереси держави Україна будуть порушені.

Розгляд заяви здійснюється судом 03.10.2023 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці з 25.09.2023 по 29.09.2023. Дослідивши подані позивачем разом із позовною заявою та заявою про забезпечення позову матеріали, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб. Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).

У постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Позивачем подано до Господарського суду Харківської області позов до Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" та Комуністичної партії України про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд 100, кв. З, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662110963233, укладений 19.06.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ , 04070) та Громадською організацією «Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню» (код ЄДРПОУ 38878848, вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, Харківська обл., 61052), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаражою І.П. та зареєстрований за № 1401; скасування державної реєстрації прав Громадської організації «Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню» (код ЄДРПОУ 38878848, вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, Харківська обл., 61052) на нерухоме майно, а саме квартиру, здольною площею 50,9 кв. м. що знаходиться за адресою: вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. З, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 662110963233.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Водночас, надаючи правову оцінку доводам заявника щодо адекватності та розумності застосування запропонованих ними заходів для забезпечення позову, суд вважає, що потенційна можливість Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", як одноособового власника на цей час спірного нежитлового приміщення, відступати своє право власності на таке спірне майно прямо випливає зі змісту права власності.

Правова позиція стосовно відсутності необхідності у доказуванні заявниками існування у власника намірів відчужити належне йому майно, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що процедура відчуження спірного нерухомого майна обов`язково пов`язана із реєстраційними діями суб`єктів державної реєстрації, в тому числі нотаріусами. Тобто, перехід права власності на спірне нерухоме майно (в даному випадку нежитлові приміщення) без здійснення державної реєстрації неможливе.

Відтак, суд вважає доцільними та обґрунтованими запропоновані заявником заходи забезпечення позову у вигляді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою; вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. 3, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662110963233. При цьому, суд зазначає, що застосування такого виду забезпечення позову не призведе до порушення прав та законних інтересів Громадської організації "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню", як власника спірного майна, оскільки не позбавить його права володіння та користування, а лише тимчасово, до вирішення спору щодо спірного майна, унеможливить здійснення його відчуження.

Отже вжиття заходів забезпечення позову, забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно майна, відповідають предмету позову та не перешкоджатимуть діяльності Громадської організації, забезпечить належне та ефективне виконання рішення у справі № 826/9751/14. У разі їх незастосування можливі ризики порушення інтересів держави Україна.

Водночас, що стосується іншого заходу забезпечення позову, який просить заявник також застосувати, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, суд вважає аргументи заявника в цій частині поданої заяви недостатньо обґрунтованими, а тому дійшов висновку в цій частині заяви відмовити, з наступних мотивів.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. За змістом цієї норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Як вже зазначалося судом вище, заявник звернувся до суду з немайновими вимогами щодо визнання недійсним договору дарування спірного майна та скасування державної реєстрації права власності. Отже, застосування в даному випадку арешту спірного майна, як заходу забезпечення позову, є недопустимим, надмірним та буде порушувати права теперішнього власника на користування таким майном до вирішення спору у цій справі та надання судом правової оцінки діям відповідачів.

Така позиція господарського суду повністю узгоджується та підтверджується судовою практикою КГС у складі Верховного суду, зокрема у постанові від 26.11.2020 у справі № 911/949/20.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

При цьому, вирішуючи питання про зустрічне забезпечення, суд враховує положення ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За умовами ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

У постанові від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

З урахуванням усіх наявних у справі станом на цей час доказів, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим, це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.

Керуючисьстаттями42,136,137,138,139,140,232,233,234,235Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 25846 від 25.09.2023).

Заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - квартири, загальною площею 50,9 кв. м, що знаходиться за адресою; вул. Леніна (вул. Бєльовська), буд. 100, кв. 3, м. Красноград, Харківської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 662110963233.

В частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання, тобто з 03.10.2023, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову становить три місяці, тобто - до 04.01.2024.

Стягувачем за цією ухвалою є: Міністерство юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622).

Боржником за цією ухвалою є: Громадська організація "Міжрегіональний фонд сприяння працевлаштуванню" (вул. Полтавський шлях, буд. 22, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 38878848).

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

СуддяЛ.С. Лаврова