Рішення

від 03.10.2023 по справі 924/465/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2023 р. Справа № 924/465/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ", м. Київ

до комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради", смт. Понінка Хмельницької області

про стягнення 157291,05 грн пені,

представники сторін: не з`явилися

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.05.2023р. відкрито провадження у справі № 924/465/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 04.07.2023р. у справі № 924/465/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023р. закрито підготовче провадження у справі № 924/465/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" звернулося з позовом до суду про стягнення з комунального підприємства "Понінка-Тепломережі Понінківської селищної ради" 157291,05 грн пені на підставі договору фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання взятих на себе за договором лізингу зобов`язань останнім на підставі договору поставки від 19.08.2021р. № 159, який укладено з приватними підприємством "Ретра-3М", набуто у власність котел "Ретра 2000-4М" (опалювальний водогрійний твердопаливний стальний типу "Ретра"), заводський номер Б8-113. В подальшому, зазначений котел передано в користування відповідачу в рамках договору лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.12.2021р. Таким чином, зобов`язання позивача перед відповідачем за договором лізингу виконанні в повному обсязі. У зв`язку з тим, що відповідачем належним чином зобов`язання по сплаті лізингових платежів не виконані позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за лізинговими платежами за період з дня виникнення заборгованості до 07.02.2023 року включно.

У письмових поясненнях від 14.06.2023р. представник позивача заперечив стосовно зменшення розміру пені, оскільки протягом цього часу відповідач й надалі використовував предмет лізингу та жодного разу не звертався до позивача з будь-якими заявами, клопотаннями щодо розстрочення лізингових платежів, зміни графіку та/або будь-якими поясненнями щодо неможливості належного виконання зобов`язань щодо сплати лізингових платежів. При цьому, сам по собі факт того, що відповідач є комунальним підприємством та надає ті чи інші послуги населенню не є безумовною підставою зменшення погодженого сторонами розміру штрафних санкцій. Крім того, позивачем вказано, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. Разом з тим, як вказано позивачем у поясненнях, заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 15 датована 16.02.2023р., а позовними вимогами по справі є стягнення пені за договором лізингу за період з дня виникнення заборгованості по 07.02.2023р.

Відповідачем подано до суду відзив від 16.05.2023р., у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема, що розрахунок пені не є актуальним станом на сьогодні, оскільки відбулось зустрічне зарахування вимог у розмірі 467088,00 грн, сплачених за договором фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021р. в рахунок наявної заборгованості за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. Відповідно до додатку № 2 до договору № 080 авансовий платіж складав 227257,00 грн, які відповідач сплатив позивачу. Крім того, згідно п. 4.1. договору № 080 строк передачі предмету лізингу складає 60 днів з моменту перерахування лізингоодержувачем попередньої оплати лізингових платежів та надання лізингодавцю повного пакету документів згідно додатку № 5, але в будь-якому разі не раніше отримання лізингодавцем предмету лізингу від продавця (постачальника) та не пізніше 2 календарних днів з дня отримання лізингодавцем предмету лізингу. Також відповідачем за договором № 080 було перераховано позивачу грошові кошти у загальному розмірі 467088,00 грн. Згідно листа від 02.02.2022р. позивачем повідомлено відповідача, що зобов`язання перед останнім за договором лізингу будуть виконані в повному обсязі та позивач гарантує виконання своїх зобов`язань в строк до 10.02.2022р. Листом від 14.02.2022р. приватним підприємством "Ретра-3М" повідомлено відповідача, що теплообмінник котла "1250-4М" згідно договору поставки № 160 від 19.08.2021р. готовий, проте оплати згідно умов договору проведено не було. З огляду на це відповідачем надіслано позивачу претензію з проханням виконати зобов`язання за договором № 080, однак зобов`язання щодо поставки предмета лізингу по договору № 080 на користь відповідача взагалі виконано не було. В подальшому, 16.02.2023р. відповідачем на адресу позивача було надіслане повідомлення про розірвання договору № 080, відтак, зважаючи на те, що вказаний договір було розірвано, то перераховані кошти за договором № 080 у загальному розмірі 467088,00 грн, як стверджує відповідач, є безпідставно отриманими позивачем. У зв`язку з наведеними, 16.02.2023р. відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 467088,00 грн, сплачених за договором № 080 від 16.08.2021р. в рахунок наявної заборгованості за договором № 079 від 16.08.2021р. Таким чином, як вважає відповідач, залишок заборгованості за договором № 079 становив 15756,00 грн, який згодом було погашено згідно платіжних інструкцій. Отже, за висновком відповідача, з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог та погашення залишку заборгованості розрахунок пені за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки розмір заборгованості за вказаним договором відсутній.

Окрім того, відповідач у відзиві відзначає, що позивач відповідно до п. 10.2.1. договору № 079 вимагає стягнути з відповідача 157291,05 грн пені та 499413,60 грн штрафу (в межах справи № 924/61/23), що є одним видом цивільно-правової відповідальності.

Також у відзиві відповідач просить суд у випадку неврахування аргументів та доводів відповідача та задоволення позову про стягнення пені врахувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки до її розумного розміру.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, в заявах просили суд провести судове засідання за відсутності представників.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

16.08.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (лізингодавець) та комунальним підприємством "Понінка - тепломережі Понінківської селищної ради" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу ФЛО № 079 (далі - договір № 079), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець зобов`язується набути у власність котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску, (інші індивідуальні ознаки будуть визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) надалі за текстом - "Предмет лізингу" у приватного підприємства "Ретра-3М", код ЄДРПОУ 36565365, надалі за текстом - "Продавець", відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні (додаток № 4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 1.3. договору № 079 після підписання даного договору лізингодавець приступає до укладення договору поставки (купівлі-продажу) предмета лізингу з продавцем (договір поставки), за умови виконання лізингоодержувачем обов`язку, передбаченого п. 3.3. даного договору.

Згідно п. 3.1. договору № 079 сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується у розмірі, визначеному у додатку № 1 до договору, про що оформляються акти здачі-приймання робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії договору.

У відповідності до п. 3.2. договору № 079 загальна сума лізингових платежів, термін оплати ("дата платежів") та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються договором та в "Графіку сплати лізингових платежів" (додаток № 2), який є невід`ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше "дати платежу" шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця.

Лізингоодержувач зобов`язаний здійснити на користь лізингодавця попередню оплату лізингових платежів (авансовий платіж) в термін та в сумі визначеній додатком № 2 до цього договору (п. 3.3. договору № 079).

У випадку порушення лізингоодержувачем своїх обов`язків по здійсненню лізингових платежів та/або використання об`єкту лізингу не за призначенням, лізингодавець має право призначати аудиторські перевірки стосовно розрахунків по лізингових платежах, заявляти свої вимоги стосовно повернення заборгованості за цим договором та штрафних санкцій відповідно до п. 10.2. договору (п. 8.1.5. договору № 079).

Як передбачено п. 10.2.1. договору № 079, у випадку прострочення термінів сплати лізингових (в тому числі авансового) платежів, передбачених п. 3.2. договору, та інших платежів, передбачених умовами договору, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної суми заборгованості за платежами за кожен день прострочення.

Пунктом 10.2.5. договору № 079 передбачено, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком визначеним ч. 6 ст. 232 ГК України та становить 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.2.6. договору № 079 сторони дійшли згоди, що позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) не обмежується строком зазначеним частиною другою ст. 258 ЦК України та становить 3 роки з моменту спливу строку виконання зобов`язання за договором.

Згідно п. 15.1. договору № 079 договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання.

У відповідності до п. 15.2. договору № 079 договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1. договору), але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

З припиненням дії договору припиняються зобов`язання сторін за ним, окрім тих строк виконання яких настав до припинення дії цього договору (п. 15.3. договору № 079).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

У додатку № 1 до договору № 079 сторони визначили предмет лізингу (котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску), його загальну вартість (1189080,00 грн), строк лізингу (12 місяців), суму лізингових платежів за договором (1255188,00 грн з ПДВ) та її складові.

Додатком № 2 до договору № 079 оформлено графік сплати лізингових платежів, згідно з яким авансовий платіж в сумі 380607,00 грн підлягав сплаті 16.08.2021р.; лізингові платежі - в наступні строки та в наступних розмірах: 14141,00 грн - 16.09.2021р.; 24640,00 грн - 16.10.2021р.; 100000,00 грн - 16.11.2021р.; 100000,00 грн - 16.12.2021р.; 80474,00 грн - 16.01.2022р.; 80474,00 грн - 16.02.2022р.; 80474,00 грн - 16.03.2022р.; 80474,00 грн - 16.04.2022р.; 80474,00 грн - 16.05.2022р.; 80474,00 грн - 16.06.2022р.; 80474,00 грн - 16.07.2022р.; 80474,00 грн - 16.08.2022р. Всього за договором: 1189080,00 грн - відшкодування вартості майна, 74100,00 грн - винагорода лізингодавця, 1263180,00 грн - загальна сума до оплати.

Додатком № 4 до договору № 079 є замовлення від 16.08.2021, відповідно до якого лізингодавець за заявкою лізингоодержувача замовляє у постачальника котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску на загальну суму 1189080,00 грн.

У додатку № 5 до договору № 079 сторони погодили перелік документів, які лізингоодержувач зобов`язаний надати лізингодавцю.

16.08.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (лізингодавець) та комунальним підприємством "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу ФЛО № 080 від (далі - договір № 080), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець зобов`язується набути у власність твердопаливний котел моделі "Ретра 1250-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля)) 2021 року випуску, (інші індивідуальні ознаки будуть визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) надалі за текстом - "Предмет лізингу" у приватного підприємства "Ретра-3М", код ЄДРПОУ 36565365, надалі за текстом - "Продавець", відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні (додаток № 4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в додатку № 2 до договору.

Пунктом 1.2. договору № 080 передбачено, що сторони визначають договір як договір фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1.3. договору № 080 після підписання даного договору лізингодавець приступає до укладення договору поставки (купівлі-продажу) предмета лізингу з продавцем (далі - договір поставки), за умови виконання лізингоодержувачем обов`язку, передбаченого пунктом 3.3. даного договору.

Зобов`язання лізингодавця по передачі предмета лізингу лізингоодержувачу можуть виникати лише стосовно тих умов, які передбачені у договорі поставки предмета лізингу, і стосовно того предмета лізингу, який погоджений сторонами у "Замовленні" (додаток № 4).

Предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п. 1.5. договору № 080).

За умовами п. 2.1. договору № 080 строк лізингу становить 12 місяців з дня підписання акту приймання-передачі предмета лізингу (додаток № 3).

Згідно з п. 3.1. договору № 080 сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному у додатку № 1 до договору, про що оформляються акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії договору.

Загальна сума лізингових платежів, термін оплати ("дата платежів") та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються договором та в "Графіку сплати лізингових платежів" (додаток № 2), який є невід`ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше "дати платежу" шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця (п. 3.2. договору № 080).

Пунктом 3.3. договору № 080 передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний здійснити на користь лізингодавця попередню оплату лізингових платежів (авансовий платіж) в термін та в сумі, визначеній додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 3.6. договору № 080 всі платежі, які здійснюються лізингоодержувачем на користь лізингодавця за цим договором, підлягають зарахуванню в наступному порядку:

1) відшкодування витрат лізингодавця, які виникли в період дії договору та пов`язані з ним;

2) сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем умов договору;

3) сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії, процентів та ін.) лізингодавця;

4) сплата простроченої заборгованості з відшкодування вартості предмета лізингу;

5) сплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії, процентів та ін.) лізингодавця.

За умовами п. 3.8. договору № 080 склад лізингових платежів погоджується сторонами самостійно, з урахуванням положень Закону України "Про фінансовий лізинг", Податкового кодексу України, чинних у редакції на дату підписання договору та включає в себе, зокрема:

1) сума, що відшкодовує вартість предмета лізингу;

2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг предмет лізингу;

3) інші складові, в тому числі платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору та передбачені цим договором.

Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежі в обсязі та в строки, передбачені у додатку № 2 до цього договору (п. 3.9. договору № 080).

Згідно з п. 3.10. договору № 080 після спливу 12 місяців після фактичної передачі предмету лізингу в користування лізингоодержувачу, останній зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця комісію в розмірі 1% від залишкової вартості предмета лізингу (станом на день настання обов`язку зі сплати чергового платежу), яка включає в себе в тому числі адміністративні витрати на наступний календарний рік та компенсацію оцінки вартості та технічного стану предмету лізингу, якщо інше не буде передбачено додатковою угодою укладеною після переговорів між сторонами.

Відповідно до п. 4.1. договору № 080 строк передачі предмету лізингу складає 60 робочих днів з моменту перерахування лізингоодержувачем попередньої оплати лізингових платежів та надання лізингодавцю повного пакету документів згідно додатку № 5, але в будь-якому разі не раніше отримання лізингодавцем предмету лізингу від продавця (постачальника) та не пізніше 2 календарних днів з дня отримання лізингодавцем предмету лізингу.

Місце передачі предмета лізингу: 30511, Хмельницька область, Полонський район, селище міського типу Понінка, вулиця Перемоги, будинок 51. Передача предмета лізингу, транспортування здійснюється за рахунок та силами лізингоодержувача (п. 4.2. договору № 080).

Після прибуття предмету лізингу до місця передачі лізингоодержувач зобов`язаний в присутності лізингодавця перевірити якість, комплектність та технічну справність предмету лізингу, про що сторони складають "Акт приймання-передачі предмету лізингу" (додаток № 3) - далі "Акт", який підтверджує факт передачі предмета лізингу від лізингодавця лізингоодержувачу, комплектність та відповідність предмету лізингу техніко-економічним показникам, передбаченим договором поставки предмета лізингу (п. 4.3. договору № 080).

За умовами п. 4.5. договору № 080, якщо в 7-денний строк від дня, коли лізингодавець повідомив лізингоодержувачу про готовність передати предмет лізингу, лізингоодержувач за будь-яких причин відмовився від договору (ініціює розірвання договору), не прийняв предмет лізингу та/або не підписав акт (додаток № 3), договір вважається таким, що втратив силу, при цьому всі перераховані лізингоодержувачем лізингові платежі підлягають поверненню, а саме 70% від сплаченої суми. Повідомлення про готовність передачі предмету лізингу, в разі, якщо воно здійснюється у письмовому порядку, здійснюється лізингодавцем в порядку, встановленому пунктом 17.11. цього договору та має містити в собі час (дата, години), місце (адреса), порядок передачі предмету лізингу, контактні дані, тощо. Повідомлення про готовність предмету лізингу може здійснюватись також іншими засобами зв`язку за вказаними сторонами в розділі 18 цього договору реквізитами.

У випадку дострокового припинення (розірвання), відмови від договору, лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцеві предмет лізингу у справному стані разом з усіма приналежностями, що призначені для обслуговування і користування предметом лізингу (п. 4.7. договору № 080).

Згідно з п. 4.8. договору № 080 всі витрати, пов`язані з транспортуванням предмета лізингу до місця його приймання/передачі здійснюються за рахунок лізингоодержувача.

У п. 4.9. договору № 080 погоджено, якщо лізингоодержувач відмовляється/уникає (в незалежності від причин) від прийняття предмета лізингу (п. 4.4. договору) та/або вимагає розірвання договору до моменту фактичної передачі йому предмета лізингу, то всі сплачені лізингоодержувачем лізингові (в т.ч. авансові) платежі, що стосуються предмету договору підлягають поверненню 70% від сплаченої суми за договором.

За умовами п. 5.14.3. договору № 080 лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках.

Відповідно до п. 5.15.1. договору № 080 лізингодавець зобов`язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

У випадку порушення лізингоодержувачем своїх обов`язків по здійсненню лізингових платежів та/або використання об`єкту лізингу не за призначенням, лізингодавець має право призначати аудиторські перевірки стосовно розрахунків по лізингових платежах, заявляти свої вимоги стосовно повернення заборгованості за цим договором та штрафних санкцій відповідно до п. 10.2. договору (п. 8.1.5. договору № 080).

Пунктом 10.2. договору № 080 передбачено, що лізингоодержувач несе відповідальність за порушення взятих на себе за договором зобов`язань.

В разі прострочення лізингоодержувачем строків оплати лізингових (в тому числі авансових) платежів, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця штраф за кожен такий випадок у розмірі, зокрема 7% від вартості предмету лізингу в разі прострочення сплати лізингового (авансового) платежу на строк більше 30 днів з дати, що визначена в додатку 2 до цього договору (п. 10.2.1. договору № 080).

Під "вартістю предмету лізингу", визначеної пунктом 10.2, мається на увазі вартість предмета лізингу (з ПДВ), визначена в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 2 до цього договору) (п. 10.3. договору № 080).

Згідно з п. 10.2.5. договору № 080 сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком визначеним частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України та становить три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони дійшли згоди, що позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) не обмежується строком зазначеним частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України та становить три роки з моменту спливу строку виконання зобов`язання за договором (п. 10.2.6. договору № 080).

За умовами п. 14.3. договору № 080 на вимогу лізингоодержувача договір може бути достроково розірваний у випадках:

лізингодавець без поважних причин не передає предмет лізингу (у відповідності з п. 4.1) лізингоодержувачу або створює перешкоди для використання предмета лізингу відповідно до умов договору або його призначення (п. 14.3.1.)

Відмова від договору (в тому числі в порядку пунктів 14.2-14.3 цього договору) є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Відмова направляється лізингоодержувачу шляхом направлення поштою та/або вручення лізингоодержувачу (п. 14.6 договору).

Договір набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання (п. 15.1. договору № 080).

Договір діє протягом строку лізингу (п. 2.1. договору № 080), але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п. 15.2. договору № 080).

Відповідно до п.п. 16.1., 16.2. договору № 080 протягом усього строку дії цього договору предмет лізингу є власністю лізингодавця. По закінченню строку договору лізингу або за згодою сторін раніше закінчення строку лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за цим договором, право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором.

У п. 17.11. договору № 080 визначено, що всі повідомлення за договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. Повідомлення вважається врученим, а лізингоодержувач вважається таким, що повідомлений належним чином у випадку повернення відправникові у зв`язку із закінченням терміну зберігання, відсутністю адресата за вказаною адресою, відмовою адресата від одержання та з інших причин, у день проставлення відповідної відмітки відділенням поштового зв`язку. Крім вчинення повідомлень в порядку, визначеному цим пунктом, сторони зобов`язуються додатково всі повідомлення за цим договором надсилати відповідній стороні на електронну адресу, що визначена в пункті 18 цього договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Відповідно до умов договору фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. комунальне підприємство "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" згідно з платіжними дорученнями № 762 від 18.08.2021р. та № 763 від 18.02.2021р. сплатило товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" авансовий платіж в загальному розмірі 380607,00 грн, а також здійснило сплату лізингових платежів на загальну суму 399729,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 824 від 15.09.2021р. на суму 4141,00 грн, № 825 від 15.09.2021р. на суму 10000,00 грн, № 857 від 13.10.2021р. на суму 20000,00 грн, № 859 від 13.10.2021р. на суму 4640,00 грн, № 889 від 29.10.2021р. на суму 176292,00 грн, № 890 від 29.10.2021р. на суму 23708,00 грн, № 984 від 09.12.2021р. на суму 71840,00 грн, № 985 від 09.12.2021р. на суму 8634,00 грн, № 990 від 10.12.2021р. на суму 72806,00 грн, № 992 від 10.12.2021р. на суму 7668,00 грн.

Також на виконання умов договору фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021р. відповідач сплатив позивачу згідно з платіжними дорученнями № 764 від 18.08.2021р та № 765 від 18.08.2021р. авансовий платіж в загальному розмірі 227257,00 грн, а також лізингові платежі на загальну суму 239831,00 грн, про що свідчать платіжні доручення № 822 від 15.09.2021р. на суму 10000,00 грн, № 823 від 15.09.2021р. на суму 1970,00 грн, № 858 від 13.10.2021р. на суму 20000,00 грн, № 860 від 13.10.2021р. на суму 1861,00 грн, № 891 від 29.10.2021р. на суму 94488,00 грн, № 892 від 29.10.2021р. на суму 15512,00 грн, № 982 від 09.12.2021р. на суму 5306,00 грн, № 983 від 09.12.2021р. на суму 42694,00 грн, № 989 від 10.12.2021р. на суму 4729,00 грн, № 991 від 10.12.2021р. на суму 43271,00 грн.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 079, позивач звертався до останнього з вимогою № 01/06/2022-01 від 01.06.2022р., в якій просив невідкладно погасити заборгованість по лізингових платежах за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021. Вказана вимога надіслана відповідачу згідно фіскального чека від 13.06.2022р., опису вкладення у цінний лист та вручена останньому 23.06.2022, що підтверджується поштовим відстеженням АТ "Укрпошта" (№ 0820507966885).

Також згідно з претензією № 07/06/2022-01 від 07.06.2022р., яка вручена відповідачу 24.06.2022р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 0820507966877), позивач вимагав погасити заборгованість за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021 в розмірі 241422,00 грн, сплатити штрафні санкції в розмірі 225927,20 грн та пеню.

26.10.2022р. позивач звертався до відповідача з вимогою № 26/10/2022-01 про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. та ФЛО № 080 від 16.08.2021р., яка вручена відповідачу 01.11.2022р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною, фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, позивач звертав увагу, що, не зважаючи на готовність до передачі предмету лізингу за договором № 080, відповідач ухиляється від фактичного отримання предмету лізингу та виконання інших зобов`язань.

Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" № 02/02/2022-01 від 02.02.2022р., адресованого комунальному підприємству "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради", позивач зазначає, що станом на день підготовки цього листа ТОВ "ЛК "Атон-ХХІ" не забезпечено набуття у власність та подальшу передачу комунальному підприємству "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" твердопаливного котла моделі "Ретра 1250-4М" Plus відповідно до умов договору № 080. Вказує, що дані обставини зумовлені перш за все тим, що певні партнери та контрагенти позивача не виконали належним чином власні договірні зобов`язання. Водночас, позивач повідомив, що власні зобов`язання перед відповідачем за договором лізингу будуть виконані в повному обсязі та гарантує їх виконання в строк до 10.02.2022р. В зв`язку із вказаним позивач просив погодили зазначений графік.

Згідно листа комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" № 22 від 14.02.2022, адресованого приватному підприємству "Ретра-3М", комунальне підприємство просило надати інформацію по поставці котла "Ретра 1250-4М" Plus.

На вказаний лист приватним підприємством "Ретра-3М" листом № 14/02-1 від 14.02.2022р. повідомлено про готовність теплообмінника котла "Ретра 1250-4М" Plus згідно договору поставки № 160 від 19.08.2021р., проте оплати згідно умов договору проведено не було. Зазначено, що у разі проведення повної оплати, відвантаження можливе протягом 5 робочих днів. Міститься прохання провести розрахунок та вказати транспорт для відвантаження.

Комунальне підприємство "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" із претензією № 23 від 15.02.2022р., в якій відповідач просив позивача виконати усі умови договору фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021р., а саме здійснити оплату за предмет лізингу. Вказана претензія була повернута відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Комунальним підприємством "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" надіслано позивачу повідомлення № 16 від 16.02.2023р. про розірвання договору фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021р. на підставі п. 14.3.1. договору, в зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо передачі предмету лізингу, та заяву № 15 від 16.02.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій відповідач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 467088,00 грн, сплачених комунальним підприємством "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" за договором фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021р. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ", в рахунок наявної заборгованості у комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. У заяві зазначено, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 15756,00 грн. Надіслання вказаних документів позивачу підтверджується поштовою накладною № 3051100579566 від 16.02.2023р., описом вкладенням у цінний лист та фіскальним чеком. Згідно з відомостями з сайту поштового оператора, відправлення вручено позивачу 22.02.2023р.

Відповідно до платіжних інструкцій № 38191317 від 09.02.2023р., № 38191322 від 10.02.2023р., № 38191336 від 20.02.2023р. відповідач сплатив на користь позивача кошти в загальному розмірі 15756,00 грн згідно з договором № 079 від 16.08.2021р.

Крім того, відповідач долучив статут комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради", затверджений рішенням 42 позачергової сесії Понінківської селищної ради № 4 від 01.11.2022 в редакції рішення 43 позачергової сесії Понінківської селищної ради № 1 від 25.11.2022 (далі - Статут).

У п. 1.2 Статуту визначено, що засновником і власником підприємства є Понінківська територіальна громада в особі Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області.

Згідно з п. 2.1 Статуту підприємство створене з метою виробництва теплової енергії, надання послуг споживачам з теплопостачання, гарячого водопостачання, добування підземних вод, забезпечення холодною водою споживачів, приймання стічних вод до комунальної каналізації, діяльності в сфері послуг, будівництва, виробництва, торгівлі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.05.2023р. у справі № 924/61/23 закрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" до комунального підприємства "Понінка - тепломережі Понінківської селищної ради" в частині позовних вимог про стягнення 342717,60 грн заборгованості. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" до комунального підприємства "Понінка - тепломережі Понінківської селищної ради" про стягнення 695338,50 грн задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Понінка - тепломережі Понінківської селищної ради" (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Понінка, вул. Перемоги, буд. 51, код 42565860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, офіс 19, код 37441008) 140126,40 грн (сто сорок тисяч сто двадцять шість гривень 40 коп.) заборгованості, 8076,06 грн (вісім тисяч сімдесят шість гривень 06 коп.) 3% річних, 47695,98 грн (сорок сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 98 коп.) інфляційних втрат, 99882,72 грн (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 72 коп.) штрафу, 10430,08 грн (десять тисяч чотириста тридцять гривень 08 коп.) витрат на оплату судового збору, 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.09.2023р. рішення господарського суду Хмельницької області від 09.05.2023р. у справі № 924/61/23 скасував в частині стягнення 140126,40 грн заборгованості. В цій частині прийняв нове рішення, яким закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 140126,40 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.07.2020р., від 09.02.2021р.; паспорта котла "Ретра 2000-4М" Plus, в якому зазначені технічні характеристики і параметри обладнання, комплект постачання, тощо; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.02.2023р.; розпорядження Понінківської селищної ради № 159-к/2021-р від 22.09.2021р. "Про звільнення за угодою сторін директора комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" Олійника В.В."

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про фінансовий лізинг".

У статті 1 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що договір фінансового лізингу - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу; фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.

З матеріалів справи слідує, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (лізингодавець) та комунальним підприємством "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. (договір № 079), згідно з пунктом 1.1. якого лізингодавець зобов`язувався набути у власність котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля) 2021 року випуску, (інші індивідуальні ознаки будуть визначені сторонами в акті приймання-передачі предмета лізингу) надалі за текстом - "Предмет лізингу", у приватного підприємства "Ретра-3М", відповідно до встановленої лізингоодержувачем у замовленні (додаток № 4) специфікації та передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) визначену в додатку № 2 до договору.

На виконання умов договору № 079 позивач згідно з договором поставки № 159 від 19.08.2021р. придбав у приватного підприємства "Ретра-3М" котел "Ретра 2000-4М" Plus (без пальника Ретра НПС та пелетного бункера) з чавунними колосниками до котла (додатково для ручного режиму (дрова, брикет, вугілля) 2021 року випуску) та в подальшому передав, а відповідач прийняв в користування вказаний предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 20.12.2021р.

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 3.1. договору № 079 сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному у додатку № 1 до договору, про що оформляються акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) в частині відшкодування вартості майна та в частині сплати винагороди лізингодавцю. Акти складаються останнім днем кожного місяця протягом дії договору.

Загальна сума лізингових платежів, термін оплати ("дата платежів") та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюються договором та в "Графіку сплати лізингових платежів" (додаток № 2), який є невід`ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем не пізніше "дати платежу" шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок лізингодавця (п. 3.2 договору № 079).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

У п.п. 3.3., 3.9. договору № 079 також передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний здійснити на користь лізингодавця попередню оплату лізингових платежів (авансовий платіж) в термін та в сумі, визначеній додатком № 2 до цього договору. Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати лізингові платежі в обсязі та в строки, передбачені у додатку № 2 до цього договору.

У додатку № 2 до договору № 079 сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав свої договірні зобов`язання за договором № 079 та на підставі платіжних доручень № 762 від 18.08.2021р. та № 763 від 18.02.2021р. сплатив позивачу авансовий платіж в загальному розмірі 380607,00 грн.

Крім того, відповідач здійснив сплату лізингових платежів на загальну суму 399729,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 824 від 15.09.2021р. на суму 4141,00 грн, № 825 від 15.09.2021р. на суму 10000,00 грн, № 857 від 13.10.2021р. на суму 20000,00 грн, № 859 від 13.10.2021р. на суму 4640,00 грн, № 889 від 29.10.2021р. на суму 176292,00 грн, № 890 від 29.10.2021р. на суму 23708,00 грн, № 984 від 09.12.2021р. на суму 71840,00 грн, № 985 від 09.12.2021р. на суму 8634,00 грн, № 990 від 10.12.2021р. на суму 72806,00 грн, № 992 від 10.12.2021р. на суму 7668,00 грн.

В подальшому, як встановлено судом, відповідач надіслав позивачу заяву № 15 від 16.02.2023р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій відповідач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 467088,00 грн, сплачених останнім за договором фінансового лізингу ФЛО № 080 від 16.08.2021р. на користь позивача, в рахунок наявної заборгованості у відповідача перед позивачем за договором фінансового лізингу ФЛО № 079 від 16.08.2021р. Вказана заява отримана позивачем 22.02.2023р., що підтверджується інформацією з сайту поштового оператора.

Також судом встановлено, що відповідно до платіжних інструкцій № 38191317 від 09.02.2023р., № 38191322 від 10.02.2023р., № 38191336 від 20.02.2023р. відповідач сплатив на користь позивача кошти в загальному розмірі 15756,00 грн, як залишок заборгованості за договором № 079.

Тобто, відповідачем було зараховано зустрічні однорідні вимоги на суму 467088,00 грн та сплачено 15756,00 грн, що в сумі складає 482844,00 грн (розмір боргу по лізингових платежах №№ 7-12 згідно додатку № 2 до договору № 079).

З даного приводу судом також враховано, що Північно-західний апеляційний господарський суд, розглядаючи справу № 924/61/23, постановою від 05.09.2023р. рішення господарського суду Хмельницької області від 09 травня 2023 року у справі № 924/61/23 (яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" до комунального підприємства "Понінка - тепломережі Понінківської селищної ради" про стягнення 695338,50 грн було задоволено частково та стягнуто з останнього 140126,40 грн заборгованості, 8076,06 грн 3% річних, 47695,98 грн інфляційних втрат, 99882,72 грн штрафу, 10430,08 грн витрат на оплату судового збору, 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу) скасував в частині стягнення 140126,40 грн заборгованості. В цій частині прийняв нове рішення, яким закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 140126,40 грн. При цьому, апеляційним судом в мотивувальній частині постанови зазначено, що місцевий господарський суд помилково присудив до стягнення з відповідача 140126,40 грн заборгованості, оскільки зобов`язання зі сплати останньої припинилися внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

В розумінні статті 601 ЦК України, спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 918/541/18.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи доказів, зокрема, доказів сплати відповідачем 15756,00 грн залишку заборгованості за договором № 079, заяви відповідача № 15 від 16.02.2023р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка 22.02.2023р. отримана позивачем, відсутність доказів оскарження позивачем вимоги про зарахування зустрічних вимог чи доказів неможливості зарахування зустрічних вимог, враховуючи преюдиційні обставини, встановлені Північно-західним апеляційним господарським судом у справі № 924/61/23, правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про повне припинення зобов`язань відповідача перед позивачем в частині сплати лізингових платежів за договором № 079 в розмірі 482844,00 грн та про припинення зобов`язань позивача перед відповідачем щодо повернення 467088,00 грн лізингових платежів, сплачених за договором № 080, з моменту отримання позивачем заяви відповідача № 15 від 16.02.2023р. (22.02.2023р.).

Разом з тим, судом зазначається, що заяву (попередження) від боржника кредитору про залік його вимог до зустрічних вимог боржника за іншим договором варто подавати своєчасно, тобто до закінчення строку виконання зобов`язань боржником за основним договором. Інакше боржник стане таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про неактуальність розрахунку пені позивача, зважаючи на зустрічне зарахування вимог, оскільки позивачем вчинено (надіслано) заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, що в свою чергу спричинило відповідні цивільно-правові наслідки, лише 16.02.2023р. (позивачем отримано таку заяву 22.02.2023р.), тобто уже після настання зобов`язання зі сплати лізингових платежів та граничного строку нарахованої позивачем пені згідно розрахунку (до 07.02.2023р.).

Отже, зважаючи на п. 3.2. договору № 079, додаток № 2 до договору (Графік сплати лізингових платежів), а також проведені позивачем частково фактичні сплати лізингових платежів згідно платіжних доручень та зарахування зустрічних однорідних вимог, судом зазначається, що відповідачем повністю виконано свої зобов`язання зі сплати лізингових платежів за договором № 079, проте з порушення строків платежів, визначених Графіком сплати лізингових платежів (зокрема авансового платежу та платежів №№ 7-12).

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 10.2.1. договору № 079, у випадку прострочення термінів сплати лізингових (в тому числі авансового) платежів, передбачених п. 3.2. договору, та інших платежів, передбачених умовами договору, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної суми заборгованості за платежами за кожен день прострочення.

Пунктом 10.2.5. договору № 079 передбачено, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком визначеним ч. 6 ст. 232 ГК України та становить 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.2.6. договору № 079 сторони дійшли згоди, що позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) не обмежується строком зазначеним частиною другою ст. 258 ЦК України та становить 3 роки з моменту спливу строку виконання зобов`язання за договором.

Судом з урахуванням умов договору № 079, а також проведених відповідачем проплат здійснено перерахунок пені по кожному зобов`язанню (лізинговому платежу) окремо, відповідно до якого правомірною до стягнення буде пеня у розмірі 157124,21 грн:

1) 380607,00 грн (авансовий платіж) за період 17.08.2021р. = 166,84 грн (при перерахуванні пені в частині заборгованості за авансовим платежем судом враховано роз`яснення, викладені в п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року, згідно яких день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені);

2) 80474,00 грн (платіж № 7) за період з 17.03.2022р. по 07.02.2023р. = 30999,03 грн;

3) 80474,00 грн (платіж № 8) за період з 17.04.2022р. по 07.02.2023р. = 29632,07 грн;

4) 80474,00 грн (платіж № 9) за період з 17.05.2022р. по 07.02.2023р. = 28309,21 грн;

5) 80474,00 грн (платіж № 10) за період з 17.06.2022р. по 07.02.2023р. = 26016,25 грн;

6) 80474,00 грн (платіж № 11) за період з 17.07.2022р. по 07.02.2023р. = 22709,10 грн;

7) 80474,00 грн (платіж № 12) за період з 17.08.2022р. по 07.02.2023р. = 19291,71 грн.

У задоволенні 166,84 грн пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Щодо заперечень відповідача про нарахування одночасно штрафу (заявленого в межах справи № 924/61/23) та пені судом відзначається наступне.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.

З наведеного суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість нарахування одночасно штрафу та пені. При цьому, посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020р. по справі № 264/5957/17 суд не бере до уваги, оскільки суди під час вирішення спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013р.

З огляду на викладене, оцінивши доводи сторін у цій справі, взявши до уваги обставини, які мають істотне значення в цій справі, зокрема, ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором (зобов`язання зі сплати лізингових платежів в більшій своїй частині припинились шляхом проведення відповідачем часткової оплати та здійсненням зарахування зустрічних однорідних вимог, що свідчить про добросовісність поведінки відповідача під час розгляду справи в суді та його намагання добровільно виконати свої зобов`язання), нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат, штрафу (в межах справи № 924/61/23), враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача та те, що господарська діяльність відповідача є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль (згідно п. 2.1. статуту відповідача), зважаючи, що заявлений позивачем розмір пені є непомірним тягарем для відповідача, оскільки значно погіршить фінансово-економічне становище підприємства, спричинить для нього додаткові витрати, які не мають джерел покриття, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність передбачених ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України виняткових підстав для застосування дискреційних повноважень суду щодо зменшення заявленої до стягнення пені на 50 %, тобто про стягнення з відповідача 78562,11 грн пені.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018р. у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018р. у справі № 921/110/18, від 14.01.2019р. у справі № 925/287/18, від 22.01.2019р. у справі № 908/868/18.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 78562,11 грн пені. В решті позову в частині стягнення 78728,94 грн пені суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (99,89%), при цьому при розподілі судового збору щодо вимоги про стягнення пені (в частині зменшення пені на 50%) судом беруться до уваги приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Позивачем у позовній заяві також заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 9000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19).

Як вбачається із наданих доказів, 17.04.2022р. між адвокатським об`єднанням "Конфер Лекс" (повірений) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (клієнт) було укладено договір № 17/04/2023-01 про надання правової допомоги, згідно з пунктом 1 якого клієнт доручає а повірений бере на себе зобов`язання забезпечувати реалізацію прав та обов`язків клієнта шляхом підготовки та подання (з правом підпису) до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви про стягнення з комунального підприємства "Понінка - тепломережі Понінківської селищної ради" пені за договором фінансового лізингу від 16 серпня 2021 року ФЛО № 079 за прострочення термінів сплати лізингових (в тому числі авансового) платежів за період з дня виникнення такої заборгованості до 07.02.2023р. включно, представляти інтереси (в разі визнання явки обов`язковою) у відповідних судових засіданнях (в разі їх проведення), а також подавати за необхідності пояснення, клопотання, тощо (надалі - правова допомога).

За умовами п. 1.2 договору правова допомога надається клієнту виключно в межах пункту 1.1 цього договору та може полягати в:

1.2.1 Наданні правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань;

1.2.2 Складанні заяв, скарг, позовних заяв, процесуальних та інших документів правового характеру (з правом їх підписання та пред`явлення від імені клієнта), спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню у випадку порушення;

1.2.3 Надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, ознайомлення з матеріалами справи, що стосується клієнта;

1.2.4 Представництво інтересів клієнта у судових засіданнях,

1.2.5 Надання інших видів юридичної допомоги.

Відповідно до пункту 4.1 договору за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує повіреному фіксований гонорар у загальному розмірі 9000,00 грн.

Гонорар визначений в пункті 4.1 цього договору є платою в комплексі за послуги, визначені в пункті 1.1 цього договору. Сторони усвідомлюють, що розмір гонорару в силу його комплексного характеру є значно нижчим від загальної вартості окремих послуг повіреного та погодинної оплати (пункт 4.3 договору).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

18.04.2023р. між сторонами підписано акт виконаних робіт про виконання договору про надання правової допомоги від 17.04.2023р. № 17/04/2023-01, в якому вказано, що повірений надав клієнту правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 17.04.2023р. № 17/04/2023-01, яка полягала у наступному:

- вивчення та юридичний аналіз наданих клієнтом документів, що пов`язаний з виконанням договору фінансового лізингу від 16 серпня 2021 року ФЛО № 079 (1 година);

- аналіз, вивчення судової практики, що пов`язана з спірними правовідносинами, опрацювання необхідних нормативно-правових джерел (2 години);

- складання проекту позовної заяви про стягнення пені за договором лізингу (3 години);

- здійснення розрахунку пені за договором лізингу за період з дня виникнення такої заборгованості до 07.02.2023р. (1 година);

- підготовка додатків до позовної заяви про стягнення пені за договором лізингу, засвідчення копій документів (2 години).

Всього станом на 18.04.2023р. час, витрачений повіреним на надання правової допомоги клієнту, складає 9 годин (п. 2 акту).

Згідно з пунктом 3 акту станом на день складання цього акту гонорар, сплачений клієнтом на користь повіреного, складає 9000,00 грн.

Адвокатське об`єднання виставило клієнту рахунок на оплату № 17/04/2023-01 від 17.04.2023р. в сумі 9000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 1775 від 18.04.2023р. ТОВ "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" сплатило на користь адвокатського об`єднання "Конфер Лекс" 9000,00 грн.

Надання адвокатським об`єднанням "Конфер Лекс" правової допомоги позивачу у господарському суді Хмельницької області при розгляді справи № 924/465/23 підтверджується також ордером серії АІ № 1086087 від 18.04.2023р., що виданий адвокатським об`єднанням адвокату Любарець А.Ю. на надання правничої допомоги ТОВ "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6792/10 від 27.06.2018р.

З наданих доказів вбачається, що позивачем згідно з вимогами статті 74 ГПК України доведено надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи № 924/465/23 у господарському суді Хмельницької області.

Водночас, згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі №922/743/20, від 24 листопада 2020 року у справі №911/4242/15.

Як встановлено судом, відповідач у відзиві заперечує щодо розміру заявлених позивачем судових витрат по оплаті витрат на правову допомогу, оскільки не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, а перелік виконаних робіт адвокатом Любарець А.Ю. не відповідає вимогам частини 4 статті 126 ГПК України. Також звертає увагу, що адвокат Любарець А.Ю. є керівником позивача, тому в силу повноважень керівника вже був ознайомлений із обставинами справи.

Судами враховується, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28 квітня 2021 року у справі № 902/1051/19 та від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом враховано, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Опендатабот) керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" є Любарець А.Ю., який є також керуючим партнером адвокатського об`єднання "Конфер Лекс" та здійснював представництво інтересів позивача під час розгляду справ № 924/61/23, № 924/465/23 в господарському суді Хмельницької області.

Договір фінансового лізингу від 16.08.2021р. ФЛО № 079 та усі документи, що пов`язані з виконанням вказаного договору, підписувались директором Любарець А.Ю.

Вказане свідчить, що адвокат в силу наявності у нього також повноважень керівника був ознайомлений з обставинами справи, а позивачу від імені якого діє директор, що є адвокатом, була відома правова позиція у справах № 924/61/23, № 924/465/23. Відтак, така послуга як вивчення та юридичний аналіз наданих клієнтом документів, що пов`язаний з виконанням договору фінансового лізингу від 16 серпня 2021 року ФЛО № 079, не є необхідною, тому не повинна була враховуватись під час визначення загального обсягу наданих послуг та їх вартості. При цьому, надання таких послуг як складання проекту позовної заяви про стягнення пені за договором лізингу та підготовка додатків до позовної заяви про стягнення пені за договором лізингу, засвідчення копій документів не вимагали від адвоката істотних витрат часу (5 годин) та професійних здібностей з огляду на зміст, кількість, правовий об`єм даних документів, а також подання позивачем позовної заяви (про стягнення в тому числі штрафних санкцій, окрім пені) та додатків до неї в межах справи № 924/61/23.

За таких обставин, очевидно, що вартість послуг адвоката є завищеною.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в акті виконаних робіт (надання послуг), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, часткове задоволення позовних вимог, керуючись передбаченим статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням щодо справедливого вирішення судом спорів та встановленими статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, розумним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 5000,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд з урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, задовольняє заяву позивача частково та стягує з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ", м. Київ до комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради", смт. Понінка Хмельницької області про стягнення 157291,05 грн пені задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Понінка - Тепломережі Понінківської селищної ради" (Хмельницька область, Полонський район, смт. Понінка, вул. Перемоги, 51, ідентифікаційний код 42565860) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Атон-ХХІ" (м. Київ, вул. Сурикова, 3, офіс 19, ідентифікаційний код 37441008) 78562,11 грн (сімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 11 коп.) пені, 2681,05 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят одну гривню 05 коп.) судового збору, 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У задоволенні 78728,94 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.10.2023 року.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук. 3 прим.:

1- до справи;

2 - позивачу (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3, офіс 19);

3 - відповідачу (30511, Хмельницька обл., Полонський р-н, смт. Понінка, вул. Перемоги, буд. 51).

Всім рек. з повід.

Електронні адреси:

представника позивача - lybarec.a@gmail.com

представника відповідача - ivanytsyi.lawyer@gmail.com