Рішення

від 27.09.2023 по справі 160/16606/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року Справа № 160/16606/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Адвокатського об`єднання "ФІНЕКС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 81 944,44 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 9 осіб, а тому, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, відповідача повинна складати 1 особу. Середньооблікова чисельність штатних працівників, роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. За таких обставин, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 81 944,44 грн. Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

На виконання ухвали суду, позивачем 27.07.2023 року були усунуті недоліки позовної заяви, а саме до суду надано квитанцію про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 27.07.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду, 17.08.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що 26.02.2020 року АО "Фенікс" подало до позивача звіт про наявність та працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою №10-ПІ, у якому зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становила 19469 осіб, з них кількість штатних працівників - осіб з інвалідністю 345 особи, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону №875-ХІІ - 779 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника 228 746,20 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 0. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування на основне місце роботи. При цьому, подання роботодавцями звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ) вже не вимагається. Тобто за 2022 рік подавати звіт не потрібно. Так на підставі наказу від 01.04.2018 року №010418 "Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів" АО "ФІНЕКС" було створено 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю. У 2022 році середньооблікова кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складала 1 особа. Кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону №875-ХІІ - 1 особа. При цьому наявність робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році підтверджується штатним розписом підприємства, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, в оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Адвокатське об`єднання "ФІНЕКС" (код ЄДРПОУ 36726450) перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 9 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону №875-ХІІ, відповідача повинна складати 1 особу.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Враховуючи інформацію за розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 81 944,44 грн.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ч.2 ст.19 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із ч.1 ст.19 Закону №875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

В силу ч.6 ст.19 Закону №875-ХІІ в порядку визначеному постановою Правління ПФУ від 10.03.2023 року №14-2 "Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за №457/39513, Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року №14-1 та Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за №456/39512.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-ХП встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону №875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно із ч.9 ст.20 Закону №875-ХП спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 Закону №875-XII, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Так в період дії воєнного стану за певними категоріями працівників зберігається право на відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов`язковому порядку за їх бажанням відповідно до ст.25 Закону України "Про відпустки".

Також у період дії воєнного стану зберігається право працівників на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про відпустки", якою передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Ця відпустка надається за заявою працівника та згодою роботодавця, але роботодавець може й відмовити працівнику у її наданні.

Крім того, працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого КМУ відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Термін такої відпустки не включається до загального терміну (15 календарних днів) відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за сімейними обставинами та з інших причин.

Відповідач у відзиві також зазначив, що відповідно до наказу про прийняття на роботу №1004181 від 10.04.2018 року, ОСОБА_1 було прийнято на посаду кур`єра з 11.04.2018 року на умовах неповного робочого тижня (три дні на тиждень) та неповного робочого дня (з 14 до 17 год.) з урахуванням медичного висновку відповідно до заяви від 10.04.2018 року. Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №589436 від 11.05.2012 року, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (безстроково), тобто він є особою з інвалідністю. Водночас, АО "ФІНЕКС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - звіт) за 1 квартал 2022 року, де у рядку 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб" зазначено 10 осіб, в числі яких присутня особа з інвалідністю - ОСОБА_1 , що підтверджується додатком №1 до звіту. 28.03.2022 року ОСОБА_1 подав заяву про необхідність надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 01.04.2022 року на період воєнного стану, яку було задоволено. В подальшому, при поданні звітів за 2-4 квартали 2022 року, відповідачем було допущено помилку внаслідок не відображення у звітах інформації щодо знаходження ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно до заяви від 28.03.2022 року, що не свідчить про те, що його було звільнено або він не перебував в штаті АО "ФІНЕКС". В даному випадку АО "ФІНЕКС" помилково не було заповнено рядок 102 звіту та відповідні додатки, тобто не було зазначено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю яка знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до заяви від 28.03.2022 року, в результаті чого у позивача виникла підстава вважати про недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця з боку відповідача. Але, відповідно до уточнюючих звітів за 1-4 квартали 2022 року, відповідачем інформацію щодо ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю відображено у відповідних звітах з позначкою "уточнений", що підтверджується квитанціями про їх надіслання.

Відповідно до ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки останнім виконано покладений на нього обов`язок щодо працевлаштування особи з інвалідністю, дотримано існуючі правила здійснення господарської діяльності щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та вжито всіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення працевлаштування особи з інвалідністю на власне підприємство.

Отже, твердження позивача про те, що 1 робоче місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю у 2022 році, і яке не було зайнято особою з інвалідністю не відповідає дійсності.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з відповідача у розмірі 81 944,44 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

За таких обставин, суд вважає у задоволенні цієї позовної заяви слід відмовити повністю з викладених вище підстав.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.Старокозацька, 52, м.Днпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Адвокатського об`єднання «ФІНЕКС» (вул.Барикадна, буд.11а, кв.8, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 36726450) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма