Рішення

від 03.10.2023 по справі 160/20630/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року Справа № 160/20630/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «НАЦІОНАЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «НАЦІОНАЛ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.04.2023 №0069970407, яким застосовано штраф у розмірі 1087192,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вказує, що податкові накладні №71 від 27.07.2022, №64 від 25.07.2022, №96 від 31.07.2022, №70 від 27.07.2022, №99 від 31.07.2022, №100 від 31.07.2022, №63 від 25.07.2022, №52 від 18.07.2022, №51 від 18.07.2022, №95 від 31.07.2022, №81 від 31.07.2022 та №56 від 22.07.2022 були подані на реєстрацію вчасно, а саме 15.08.2022, що підтверджується протоколом направлення цих накладних реєстрацію. Підтвердженням успішного формування та відправки документа є наявність вкладки «Очікується доставка». Але станом на 15.08.2022 вони так і залишились в статусі «Очікується доставка». У зв`язку з цим 16.08.2022 вказані податкові накладні були повторно відправлені до ДПС, однак, квитанції про прийняття знову ж таки були сформовані лише 17.08.2022. Цей факт також не залежав від волі платника податків, і тому він не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків. Позивач зазначає, що всі перелічені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкові накладні складені на неплатника ПДВ. Застосування до платників ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/20630/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

05.09.2023 судом отримано відзив на позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Платником у позові зазначається про відправлення на реєстрацію в ЄРПН вищезазначених податкових накладних 15.08.2022, про що свідчать протоколи руху цих накладних, однак, даними ЄРПН ця інформація не підтверджується, оскільки згідно з даними «Журналу прийому» підсистеми ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» за 15.08.2022 та 16.08.2022 взагалі відсутні спроби направлення платником податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на реєстрацію до ЄРПН. Згідно з даними «Журналу прийому» підсистеми ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» за 15.08.2023 відсутні дані, за 16.08.2022 наявна інформація про подання позивачем лише повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису, яке згідно з квитанцією №1 16.08.2022 13:50:00 доставлено та квитанцією 2 прийнято 16.08.2022 13:53:06. Таким чином, згідно з даниими ЄРПН податкові накладні, визначені в податковому повідомленні-рішенні (додаток до податкового повідомлення-рішення 10.04.2023 №0069970407), зареєстровані з порушенням граничного терміну реєстрації в ЄРПН. Порушення встановленого терміну реєстрації податкової накладної свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення. Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст. 120-1 ПК України, до особи, на яку покладено обов`язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення. Відповідач також заперечує проти відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «НАЦІОНАЛ» (код ЄДРПОУ 13465746) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.04.2022, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район).

Основним видом діяльності за КВЕД є: 10.13 Виробництво м`ясних продуктів.

На підставі п.п. 20.1.4, п.п.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 розділу І та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, фахівцем Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «НАЦІОНАЛ» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за червень, липень 2022 року.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 06.02.2023 №3767/04-36-04-07/13465746.

В акті вказано, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством допущена затримка реєстрації наступних податкових накладних: №13 від 04.07.2022, №71 від 27.07.2022, №11 від 01.07.2022, №64 від 25.07.2022, №10 від 01.07.2022, №40 від 14.07.2022, №96 від 31.07.2022, №70 від 27.07.2022, №99 від 31.07.2022, №100 від 31.07.2022, №63 від 25.07.2022, №52 від 18.07.2022, №51 від 18.07.2022, №29 від 08.07.2022, №29 від 08.07.2022, №95 від 31.07.2022, №81 від 31.07.2022, №56 від 22.07.2022, №39 від 14.07.2022, №20 від 08.07.2022, №19 від 08.07.2022, №1 від 01.06.2022, №100 від 01.06.2022.

На підставі акту перевірки від 06.02.2023 №3767/04-36-04-07/13465746 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №0069970407, яким застосовано до позивача штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму 1087192,35 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги 25.05.2023, проте, рішенням Державної податкової служби України від 28.07.2023 №20605/6/99-00-06-03-01-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням про застосування штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннямиПодаткового кодексу України.

Розділ V Податкового кодексу України (далі ПК України)регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила складання податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї та правила їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту61.1 статті 61 ПК Україниподатковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК Україниконтролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК України.

Відповідно до пп.75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 1 0 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктами 2, 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуваннямЗаконів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимогЗаконів України"Про електронний цифровий підпис","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2018 у справі №820/6330/16.

Отже, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постанові від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, адміністративне провадження №К/9901/34753/19.

У контексті пункту120-1.1 статті 120-1 ПК Українивідповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексудля реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Вказана позиція також узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.

Вирішуючи питання своєчасності реєстрації позивачем в ЄРПН податкових накладних, визначених в акті камеральної перевірки, як таких, що несвоєчасно зареєстровані 17.08.2022 та 18.07.2022 (щодо податкової накладної №100 від 01.06.2022), судом встановлено, що ПП «Націонал» складені податкові накладні: №13 від 04.07.2022, №71 від 27.07.2022, №11 від 01.07.2022, №64 від 25.07.2022, №10 від 01.07.2022, №40 від 14.07.2022, №96 від 31.07.2022, №70 від 27.07.2022, №99 від 31.07.2022, №100 від 31.07.2022, №63 від 25.07.2022, №52 від 18.07.2022, №51 від 18.07.2022, №29 від 08.07.2022, №95 від 31.07.2022, №81 від 31.07.2022, №56 від 22.07.2022, №39 від 14.07.2022, №20 від 08.07.2022, №19 від 08.07.2022, №1 від 01.06.2022, №100 від 01.06.2022.

До позовної заяви позивачем надані копії протоколів з електронного кабінету платника податків, з яких судом встановлені наступні дати та час подання на реєстрацію позивачем вказаних податкових накладних, а саме:

- податкова накладна №1 від 01.06.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 11:03; очікується доставка: 16.08.2022 18:28; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51; квитанція №1: 19.08.2022 14:18;

-податкова накладна №100 від 01.06.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.07.2022 19:52; квитанція №1: 18.07.2022 12:31; повідомлення: 18.07.2022 12:31;

-податкова накладна №10 від 01.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №13 від 04.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №11 від 01.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51; квитанція №1: 19.08.2022 14:18;

-податкова накладна №29 від 08.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №20 від 08.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51; квитанція №1: 19.08.2022 14:18;

-податкова накладна №19 від 08.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:34; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №40 від 14.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №39 від 14.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №56 від 22.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51;

-податкова накладна №63 від 25.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51; квитанція №1: 19.08.2022 14:18;

-податкова накладна №64 від 25.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51; квитанція №1: 19.08.2022 14:18;

-податкова накладна №70 від 27.07.2022, одержувач: Державна податкова служба, очікується доставка: 15.08.2022 14:35; очікується доставка: 16.08.2022 18:27; повідомлення: 17.08.2022 13:48; квитанція №1: 18.08.2022 08:51.

З аналізу наданого протоколу направлення податкових накладних судом встановлено факт надіслання позивачем цих податкових накладних протягом операційного дня у строк, встановленийп.201.10ст.201 Податкового кодексу України. Функція такого протоколу«Очікується доставка» свідчить про те, що податкові накладні відправлені, очікується доставка до податкового органу, про факт якої свідчитиме квитанція №1, яка надсилається платнику податків не пізніше наступного дня.

Позивач, надіславши вказані податкові накладні не пізніше граничного терміну своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації вказаних податкових накладних.

Водночас відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податківчи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.

Проте, в порушення вимог п.201.10ст.201 Податкового кодексу Україниконтролюючим органом не надісланіпозивачу протягом операційного дня направлення податкових накладних квитанційв електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкових накладних, з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, у зв`язку з недотриманням контролюючим органом обов`язку із надіслання платнику податку квитанцій про прийняття податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкових накладних, ізврахуванням правових наслідків, передбачених пунктом201.10статті201 Податкового кодексу України,відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 806/832/17.

Судробить висновок про те, що позивач у повному обсязі виконав свій обов`язок щодо реєстраціїзазначених податкових накладних у строк, встановлений п.201.10ст.201 Податкового кодексу України, а тому податкові накладні вважаються зареєстрованими у день направлення позивачем на реєстрацію 15.08.2022.

Натомість, в акті камеральної перевірки від 06.02.2023 №3767/04-36-04-07/13465746 зазначено, що податкові накладні надійшли на реєстрацію 17.08.2022 та 18.07.2022 (щодо податкової накладної №100 від 01.06.2022).

Визначена відповідачем інформація в акті камеральної перевірки від 06.02.2023 №3767/04-36-04-07/13465746 та розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення від 10.04.2023 №0069970407 не відповідає дійсності, оскільки долученими до матеріалів справи протоколами направлення податкових накладних засвідчено факт направлення податкових накладних на реєстрацію 15.08.2022.

Суд зважає на строки реєстрації податкових накладних №1 від 01.06.2022 та №100 від 01.06.2022, та вказує, що граничний строк реєстрації вказаних податкових накладних у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України припадає на 30.06.2022, проте, визначена кількість днів порушення терміну реєстрації не відповідає фактичній даті направлення вказаних податкових накладних на реєстрацію.

Отже, проведений відповідачем розрахунок штрафної санкції, виходячи з кількості днів затримки реєстрації податкових накладних, проведений неправильно і, як наслідок, визначена сума податкового зобов`язання розрахована відповідачем без врахування дійсних обставин направлення на реєстрацію податкових накладних.

Доводи відповідача, що на всіх етапах відповідальність щодо своєчасної реєстрації податкової накладної несе продавець товарів/послуг судом не приймаються, оскільки останні не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція стосовно строків реєстрації податкових накладних та протоколу направлення податкових накладних зі статусом «очікується доставка» надана в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №160/15590/20.

В ухвалі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №160/15590/20, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження, зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, дійшли висновку, що платником податків надіслало на реєстрацію податкові накладні в межах строку, встановленого законодавством, до закінчення операційного дня, а тому застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної є протиправним.

Під час ухвалення рішення встановлено, що податкові накладні, спір щодо своєчасної реєстрації яких розглядається у цій справі, складені на неплатника ПДВ, відповідачем вказаний факт не заперечується.

Відповідно до вимог п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 р. № 1307(далі- Порядок№ 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей188і189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.

Пунктом 12 Порядку №1307 визначено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У п. 14 Порядку №1307 зазначено, що податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної робиться позначка «х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.

Суд звертає увагу на те, що у разі, якщо податкова накладна1)не надається отримувачу (покупцю) та2)складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою,платник податку звільняється від відповідальності передбаченої п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України.

Спірні податкові накладні містять номер «100000000000» у рядку «індивідуальний податковий номер» графи «Отримувач (покупець)», що здійснено позивачем у відповідності до вимог п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307.

Відповідно достатті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове правопорушення - противоправне, винне діяння, у вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб`єкта податкових відносин, який порушує права та інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає в недотриманні правової форми даного діяння, винність полягає в здійсненні даного порушення навмисно або з необережності.

Тобто визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб`єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17 та від 18.01.2018 у справі № 804/5153/17.

Суд зазначає, що застосування до платників ПДВ штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, не є пропорційним державним втручанням у право платника податків на мирне володіння майном, адже такі дії платника не завдають шкоди ані бюджету, ані контрагентам.

Отже, за наслідком розгляду справи, судом встановлено неправильно проведений розрахунок відповідачем строків порушення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до визначення неправильних сум штрафної санкції, та застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю.

Відтак, судом не встановлені винні діяння позивача, спрямовані на заволодіння бюджетними коштами або коштами контрагентів, з огляду на таке, застосування до позивача штрафної санкції за встановлених судом обставин є неправомірним.

Так, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №0069970407, яким застосовано штраф у розмірі 1087192,35 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16307,89 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №24407 від 11.08.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 16307,89 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У позовній заяві також заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

Відповідно до частин 1 та 3статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок про те, що витрати сторонина правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представником позивача додано копію договору про надання правової допомоги №1008-1 від 10.08.2023.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем не подано до суду жодного доказу, крім договору про надання правової допомоги №1008-1 від 10.08.2023.

Документів на підтвердження надання послуг за договором про надання правової допомоги №1008-1 від 10.08.2023 з переліком наданих послуг та визначенням кількості витраченого часу суду не надано.

Оскільки належно складених документів на підтвердження витрат на правову допомогу у цій справі суду не надано, у суду відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу, отже, клопотання про їх стягнення на користь позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «НАЦІОНАЛ» (вул. Магдебурзького права, буд. 2, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 13465746) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.04.2023 №0069970407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЦІОНАЛ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 16307 (шістнадцять тисяч триста сім) грн 89 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський