Рішення

від 26.09.2023 по справі 240/19944/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/19944/23

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Цибук С.В.,

за участю: представника позивача - Коцюка В.М.,

представника відповідача - Нікандрової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" про стягнення коштів,

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс", у якому просить стягнути суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 313688,57 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році на відповідача покладено обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій.

Ухвалою суду позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою від 05.09.2023 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на виконання вимог Закону № 875-ХІІ відповідачем самостійно здійснено розрахунок нормативу кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що становить: Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік-185 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення)-7 осіб. За період з 01.01.2022-31.12.2022 середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність становить 11 осіб, що перевищує норматив встановлений законодавством на 4 особи. Отже, відповідач у 2022 ропі повністю виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та перевиконав норму.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Суд установив, що Фондом проведено аналіз діяльності відповідача відповідно до вимог Законів України "Про зайнятість населення" та "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року № 14-1 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 року № 17, Позивачем у формі електронного документу через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України направлено розрахунок сум адміністративно - господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з недотриманням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік .

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2022 рік складає 158 осіб, отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для такого становить 7 осіб. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, у ТОВ відповідача складає 5 осіб.

З огляду на зазначені відомості Фондом зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 2 особи.

У зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ "Медичний центр Асклепій Плюс" у розмірі 295042,20 грн.

Оскільки, адміністративно-господарські санкції до 18 квітня 2023 року ТОВ не сплатило, внаслідок чого нарахована пеня на суму 18646,37 грн.

Відповідачу Фондом надіслано претензію №80/23 від 29.05.2023, якою повідомлено про наявність заборгованості та рекомендовано погасити її.

Адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №875-XII) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 17 цього Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Норми статті 18 Закону України №875-XII встановлюються обов`язок для підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2, 4 статті 19 Закону України №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року №17, розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку. Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про публічні електронні реєстри", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів. Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Судом установлено, що у 2022 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 185 осіб, з огляду на що середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2022 році повинна складати 7 осіб.

Разом з тим, з Реєстру роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Фондом зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 2 осіб.

У зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ .

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2022 рік складає 185 осіб, отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для такого становить 7 осіб. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, у ТОВ відповідача складає 5 осіб.

Оскільки, адміністративно-господарські санкції до 18 квітня 2023 року ТОВ не сплатило, внаслідок чого нарахована пеня .

Відповідачу Фондом надіслано претензію, якою повідомлено про наявність заборгованості та рекомендовано погасити її.

У зв"язку з тим, що адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були, наявні підстави для примусового їх стягнення.

Суд не погоджується з такими діями позивача, з огляду на таке.

Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (частина 1 статті 18 Закону України №875-XII).

Відповідно до положень статті 181 Закону України №875-XII, особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05 липня 2012 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Наказ Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року №827-22 (далі Порядок).

Таким Порядком встановлена єдина форма, призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та порядок її подання.

Згідно пунктів 1.4, 1.5 Порядку форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб, за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875 міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати:

1) або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів;

2) або в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону № 875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

ТОВ "МЦ Асклепій Плюс" було подано розрахунки (звіт) за І, II, III та IV квартал 2022 року.

У Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за 1-ІV квартали 2022 року було відображено чотири працівники, що мають статус інваліда за ставкою 8,41 % .

Як пояснив представник відповідача, через технічну помилку в обліку при формуванні розрахунків чисельність працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, замість відповідної квартальної звітності помилково зазначено всього 4 особи щомісячно, що є меншою ніж фактична чисельність. Причиною такої технічної помилки було невірно встановлена категорії застрахованої особи в графі 8 додатку 1 до розрахунку.

Відповідно до підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (далі - ПК України) особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені ГІК України для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку та Порядок заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року № 773) (надалі - Порядок).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 ПК України).

Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розділом V Порядку.

Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (пункт 1 розділу V Порядку).

Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.

На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи помилку у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, II, III та IV квартал 2022 року, відповідачем 12.06.2023 було подано уточнюючий податковий розрахунок, в якому враховуючи частину 2 ст.19 Закону № 875-ХІІ в частині округлень кількості робочих місць середньооблікова кількість працівників, встановлено 11.

Прийняття уточнюючого Податкового розрахунку підтверджується квитанцією ГУ ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 .

Таким чином, відповідач виправив зазначені помилки та, у відповідності до пункту 50.1 статті 50 ПК України, подав уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, II,ІІІ, IV квартали 2022 року.

Отже, на момент звернення з позовом, відповідач виправив помилки у податковому розрахунку, шляхом подання уточнюючого податкового розрахунку.

Факт прийняття на роботу 11 осіб з інвалідністю підтверджується також наказами про прийняття на роботу, довідками МСЕК про встановлення інвалідності.

Таким чином, відповідач вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону № 875 при здійсненні господарської діяльності, створивши робочі місця для осіб з інвалідністю та забезпечивши працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин першої і третьої статті 19 Закону № 875 шляхом укладання трудових договорів з особами з інвалідністю.

Також, відповідачем виправлено допущену помилку в уточнюючому Податковому розрахунку, що фактично спростовує доводи позивача у порушенні відповідачем норм Закону № 875.

З вказаних доказів слідує, що позивачем дотримано вимоги законодавства в частині працевлаштування на підприємстві 11 осіб з інвалідністю, а відтак, дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Суд звертає увагу, що представником позивача в судовому засіданні не заперечувався даний факт.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої правової норми встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Передбачена частиною 1 статті 20 Закону України №875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 18 цього Закону, а саме, не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону України №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність таких осіб, відмови від працевлаштування на підприємстві, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №811/693/17, від 06 березня 2018 року у справі №825/695/17, від 21 травня 2020 року у справі №520/3919/19, від 03 серпня 2023 року у справі №120/4975/22.

У свою чергу, в спірних правовідносинах відповідачем надано докази створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та працевлаштована необхідна кількість таких осіб, з огляду на що, підстави для сплати адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році відсутні..

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначена норма покладає обов"язок доведення обставин, на які посилається сторона не лише на відповідача, але й на позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20401066) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Асклепій Плюс" (вул. Вокзальна, 12,Житомир,10000. РНОКПП/ЄДРПОУ: 36004607), про стягнення коштів, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 02 жовтня 2023 року