Рішення

від 02.10.2023 по справі 280/4577/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2023 року Справа № 280/4577/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, буд. 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002)

до Відокремленого підрозділу Запорізького машинобудівного заводу ім. В.І. Омельченка Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (вул. Випробувачів, буд.9, м. Запоріжжя, 69124)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Відокремленого підрозділу Запорізького машинобудівного заводу ім. В.І. Омельченка Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (далі відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 817 612,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення» від 31.01.2007 №70 за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій та пені. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, вважає їх безпідставними та незаконними з огляду на те, що відокремлений підрозділ входить до складу АТ «МОТОР СІЧ» без права юридичної особи. Закріплені за заводом основні фонди і оборотні активи складають частину статутного фонду АТ «МОТОР СІЧ». Зазначає, що середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність на АТ «МОТОР СІЧ» склала 901 особу, що значно перевищує встановлені норми у статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.07.2023 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.07.2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конишевої О.В. в період з 11.09.2023 по 01.10.2023 у відпустці справа розглядається першого робочого дня.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 772 особи, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідача повинна складати 31 особу.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у відповідача склала 26 осіб, що є менше встановлено нормативом.

Позивач за невиконання у 2022 році нормативу щодо працевлаштування на роботу 5 осіб з інвалідністю, розрахував адміністративно-господарські санкції у розмірі 776606,88 грн., з урахуванням пені за затримку їх сплати 41005,14 грн, у загальному розмірі 817612,02 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем у встановлений строк пені та адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Статтею 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою статті 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно частини четвертої, п`ятої статті 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Частиною першою статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, з огляду на викладені норми, закон пов`язує необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій з обставиною невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому враховуючи, що середньооблікова кількість працівників відповідача складає 10 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, повинна складати 1 особу, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом, позивач вважає, що останній зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце 1 особою з інвалідністю.

За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".

У той же час, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (тут і надалі Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред`являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" (далі - Наказ №316) затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до п. 5 розділу І наказу №316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» від 28.11.2022 №399: Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» створене та діє як публічне акціонерне товариство до складу якого входить низка відокремлених підрозділів, серед яких є Запорізький машинобудівний завод ім. В. І. Омельченка (дачі - ЗМЗ).

Пунктом 2.2.3 Статуту зазначено, що такі відокремлені підрозділи входять до складу Товариства без права юридичної особи, з правом відкриття поточних або розрахункових рахунків і діють на підставі Положень про них.

Відтак, у 2011 році Наглядовою радою АТ «МОТОР СІЧ» було затверджено Положення про відокремлений підрозділ Запорізький машинобудівний завод ім. В.І. Омельченка Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (далі - Положення ЗМЗ.)

Так, пунктом 3.1 зазначено, що Запорізький машинобудівний завод ім. В.І. Омельченка входить до складу публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» без права юридичної особи і є відокремленим підрозділом АТ «МОТОР СІЧ» з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків.

Пунктом 3.9 Положення ЗМЗ визначено, що усі господарські і фінансові операції з виконання затвердженого радою директорів АТ «Мотор Січ» плану директор заводу виконує на підставі довіреності, виданої головою ради директорів АТ «Мотор Січ».

Генеральним директором АТ «МОТОР СІЧ» директору Запорізького машинобудівного заводу ім. В.І. Омельченка (відокремлений підрозділ АТ «МОТОР СІЧ» без права юридичної особи) Данилову Сергію Михайловичу була видана довіреність на здійснення певних дій від імені АТ «МОТОР СІЧ».

Пунктом 6.6.7 Положення ЗМЗ зазначено, що директор заводу несе відповідальність за достовірність і своєчасність надання відповідним органам АТ «Мотор Січ» відомостей і звітності про виробничо-господарську діяльність заводу. Тобто, положенням затверджено, що ЗМЗ не звітує одноособово та від свого імені, а навпаки передає інформацію на головний завод задля того, щоб спеціалісти складали звіти юридичної особи, включаючи дані всіх відокремлених підрозділів, що входять до її складу, в тому числі і ЗМЗ.

Пункт 6.10 Положення ЗМЗ встановлює терміни надання відповідним службам головного заводу АТ «Мотор Січ» звітної документації про виробничо-господарську діяльність заводу.

Разом з тим, відповідно до пункту 4.1 Положення «Про фінансову взаємодію головного підприємства з відокремленими структурними одиницями» - внутрішньогосподарські розрахунки між структурними одиницями здійснюються тільки через головний завод. Тобто, даний припис ще раз підтверджує той факт, що усі фінансово-господарські операції проходять виключно через головний завод.

Підсумовуючи вищенаведене, маємо за потрібне зазначити, що Запорізький машинобудівний завод ім. В.І. Омельченка є відокремленим підрозділом, що самостійно не здійснює розрахунки із застрахованими особами, не веде окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності та не має окремого балансу, що підтверджується Положенням про ЗМЗ.

Приписами частини 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік» зазначено, що Підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Таким чином, будь - яка звітність складається і полаєгься виключно юридичними особами, навіть якщо її відокремлені підрозділи будуть виділені на окремий баланс.

Більш того, відокремлений підрозділ входить до складу АТ «МОТОР СІЧ» без права юридичної особи. Закріплені за заводом основні фонди і оборотні активи складають частину статутного фонду АТ «МОТОР СІЧ». Відокремлений підрозділ здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності, формує статистичну та іншу звітність і надає її за встановленими термінами відповідним службам АТ «МОТОР СІЧ», на підставі яких формується фінансова та податкова звітність фінансово-господарської діяльності в цілому по АТ «МОТОР СІЧ». Зазначене підтверджується звітними документами відповідача за 2022 рік: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) АТ «МОТОР СІЧ» за 2022 рік; звіт про рух грошових коштів А Г «МОТОР СІЧ» за 2022 рік; звіт про власний капітал АТ «МОТОР СІЧ» за 2022 рік; баланс (Звіт про фінансовий стан) АТ «МОТОР СІЧ».

Як зазначено вище, Запорізький машинобудівний завод ім. В.І. Омельченка відповідно до Статуту АТ «МОТОР СІЧ» та приписів Положення ЗМЗ - є Відокремленим підрозділом, а не філією, чи відділенням чи представництвом.

Згідно ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Таким чином, діюче законодавство України чітко розрізняє відокремлені підрозділи та передбачає такі їх види: філія, представництво, відділення, інший відокремлений підрозділ.

Маємо за потрібне зазначити, що приписами Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» чітко визначено перелік осіб, що підпадають під дію цього Закону та до яких застосовуються вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. В такому переліку відсутні філії, представництва, відокремлені підрозділи. Закон чітко визначає, що його вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю стосується виключно юридичних осіб та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Так, стаття 19 вищезазначеного Закону вказує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Тобто, зазначена вимога стосується саме і виключно юридичних осіб, зокрема підприємств. Положеннями цієї статті не передбачено норми про її розповсюдження на такі утворення як філії, представництва, відокремлені підрозділи.

Отже, у ч.1 ст. 19 Закону чітко прописаний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями.

В даному переліку немає відокремлених підрозділів, так як відокремлені підрозділи звітують щодо осіб з інвалідністю перед юридичною особою, що їх створила, на підставі яких формується фінансова та податкова звітність фінансово-господарської діяльності в цілому по АТ «МОТОР СІЧ» (п.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Тобто, приписи даного Закону відносяться саме до АТ «МОТОР СІЧ» в цілому, а не до ЗМЗ, як відокремленого структурного підрозділу АТ «МОТОР СІЧ».

Позивач у позові вказує, що розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідність за 2022 рік АТ «МОТОР СІЧ». При цьому, такий розрахунок ґрунтується на частині звітності відповідача, яка стосується Запорізького машинобудівного заводу ім. В.І. Омельченка. Водночас, суд не погоджується з відповідачем щодо притягнення АТ «МОТОР СІЧ» до відповідальності на підставі вихоплення окремих даних та частини звітності відповідача, без врахування звітності АТ «МОТОР СІЧ» в цілому.

За даними Управління кадрів АТ «МОТОР СІЧ» середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 15854 особи, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідача повинна складати 634 особу.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у відповідача склала 901 особу, що значно перевищує встановлені норми у статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунки із застрахованими особами - працівниками відокремленого підрозділу ЗМЗ, зокрема суми заробітної плати та податки, виплачується з рахунків АТ «МОТОР СІЧ», як юридичної особи, з подальшою передачею витрат за операцією відокремленому підрозділу.

Більш того, АТ «МОТОР СІЧ» перераховує до державного та місцевого бюджетів нараховані і утримані із заробітної плати усіх працівників АТ «МОТОР СІЧ» податки і збори.

Відтак, ЗМЗ, як відокремлений структурний підрозділ, зобов`язаний подавати та подавав всю звітність на головне підприємство, а саме АТ «МОТОР СІЧ». Далі, за ланцюгом АТ «МОТОР СІЧ» подавало до державних органів та установ всю необхідну звітність, в установлені законодавством строки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки Запорізький машинобудівний завод ім. В.І. Омельченка Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" -це не юридична особа, а відокремлений підрозділ АТ «МОТОР СІЧ», на який не розповсюджується дія статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а АТ «МОТОР СІЧ» виконувало всі норми, закріплені ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», адже відповідачем дотримано норматив робочих місць зайнятих і працевлаштованих осіб з інвалідністю на АТ «МОТОР СІЧ», що згідно звітних даних перевищує мінімальний розмір, вказаний у вищезазначеному Законі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, буд. 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338) до Відокремленого підрозділу Запорізького машинобудівного заводу ім. В.І. Омельченка Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (вул. Випробувачів, буд.9, м. Запоріжжя, 69124, код ЄДРПОУ 25221966)- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.10.2023.

Суддя О.В. Конишева