Ухвала

від 29.09.2023 по справі 640/21920/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2023 року справа № 640/21920/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНОКОР ГРУП» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНОКОР ГРУП» про стягнення податкового боргу у розмірі 192481,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, який добровільно сплачений не був, що стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.02.2023 позивачем до суду було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи документів наданих на вимогу ухвали суду. До вказаного клопотання позивачем додано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 4181144,27 грн. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що з моменту направлення позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі, відбулись зміни у структурі податкової заборгованості відповідача, зокрема за вказаний проміжок часу відбулося збільшення заявленої до стягнення суми податкового боргу, а саме податковий борг після узгодження податкового повідомлення-рішення від 09.02.2022 на суму 82134,00 грн, від 06.06.2022 на суму 29372,00 грн, від 14.11.2022 на суму 3877157,27 грн.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає таке.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття даної заяви в якості заяви про збільшення позовних вимог, судом враховується таке.

Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.

При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Заяви про збільшення розміру заборгованості відповідача шляхом включення додаткових періодів, за які позивач просить стягнути суму, не може бути віднесено до заяви про збільшення позовних вимог, оскільки в даному випадку такі вимоги не пов`язані з первісними позовними вимогами ні предметом, ні підставою (інші підстави виникнення боргу та інші докази на підставі яких має бути встановлена така заборгованість).

У відповідності до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Частиною 1 і 2 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною вимогою в розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм змістом додаткові вимоги позивача не є похідними в розумінні наведеної норми процесуального законодавства.

Щодо пов`язаності вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вказана у заяві про збільшення позовних вимог податкова заборгованість виникла на підставі інших, ніж у первісному позові, документів та за іншій період, що свідчить про те, що змінюється не лише предмет позовних вимог (заявлена до стягнення грошова сума), а й підстави позову (обставини, які зумовлюють звернення до суду узгоджені податкові повідомлення-рішення, які не були оплачені добровільно). Разом з тим одночасна зміна предмета та підстави позову є недопустимим в адміністративному процесі.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заява позивача про збільшення позовних вимог підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 47, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Повернути Головному управлінню ДПС у м. Києві заяву про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі №640/21920/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.