Рішення

від 03.10.2023 по справі 420/19258/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19258/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю Алді (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 47, кв. (офіс), 13; код ЄДРПОУ 22478334) про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю Алді (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 47, кв. (офіс), 13; код ЄДРПОУ 22478334), в якій позивач просить суд: надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу з рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді», що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою від 31.07.2023 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 12.07.2023 року, відповідно до довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді» перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить всього 397448,39 коп., а саме:

заборгованість, що підлягає сплати по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті:

нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6929,00 (основний платіж); нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №24826 від 19.02.2021 року на загальну суму 6928,95 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6929,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №12632572 від 21.02.2022 року на загальну суму 6928,95 грн. (основний платіж).

Платнику податків була нарахована пеня на загальну суму 10,96 грн., відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 ПК України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Суд зазначає, що наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, направлялась на адресу позивача, яка повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв`язку - за закінченням терміну зберігання дата 02.09.2023р.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, Головне управління ДПС в Одеській області листом №11589/6/15-32-13-04-06 від 30.06.2022 року направило Рішення про стягнення коштів платника податків з розрахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №94/15-32-13-02-39 від 29.06.2022 року, яке було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та листом №26641/6/15-32-13-05-06 від 08.06.2023 року направило Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №186/4-1532 від 11.05.2023 року, яке направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надалі позивач відповідно до ст. 89 розділу 2 ПК України прийняв рішення про опис майна у податкову заставу №224/15-32-13-04 від 27.05.2021 року та складений акт опису майна ТОВ «Алді» №19/15-32-13-02-35 від 30.06.2022 року.

Контролюючий орган зазначає, що ним вжиті всі передбачені заходи з метою погашення податкового боргу, що підтверджується матеріалами справи, проте такі заходи не призвели до погашення боргу.

Вивчивши позицію позивача, оцінивши надані ним докази на підтвердження позовних вимог, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 ПКУ визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (підпункт 87.2 статті 87 ПКУ ).

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПКУ встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.2 статті 89 ПКУ встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПКУ встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За змістом пункту 95.9. статті 95 ПКУ у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов`язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Як встановлено судом наявність податкового боргу та його розмір встановлені рішенням суду.

Контролюючим органом дотримано порядок та черговість вжиття заходів з метою погашення податкового боргу відповідачем, зокрема, направлення вимоги, вчинення дій щодо стягнення коштів з банківських рахунків платника податків, а саме направлення в банківську установу інкасового доручення, яке повернуте без виконання. Крім того, майно відповідача передано у податкову заставу, згідно з актом опису.

Таким чином, контролюючим органом вжито всіх заходів, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів виконання зобов`язання відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності податкового боргу та необхідності надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків не спростовано.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) до Товариства з обмеженою відповідальністю Алді (місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 47, кв. (офіс), 13; код ЄДРПОУ 22478334) про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу - задовольнити повністю.

Надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу з рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Алді», що перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2023 р.

СуддяО.М. Тарасишина