Рішення

від 28.09.2023 по справі 520/3511/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2023 року № 520/3511/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кухар М.Д.

при секретарі судового засідання - Шептовицькій А.А.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення №00016650727 від 19.01.2022 року;

-скасувати податкове повідомлення-рішення №00016630727 від 19.01.2022 року;

-скасувати податкове повідомлення-рішення №00016620727 від 19.01.2022 року;

-скасувати податкове повідомлення-рішення №00016600727 від 19.01.2022 року;

-скасувати податкове повідомлення-рішення №00017630718 від 19.01.2022 року.

-вирішити питання щодо судового сбору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, прийнятими без врахування наданих позивачем пояснень та додаткових документів, необґрунтованими, та таким, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 17.02.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності норм чинного податкового законодавства.

В судове засідання призначена на 11:00 27.09.23 представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання призначена на 11:00 27.09.23 прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

На підставі наказу від 19.07.2021 № 5352-п ГУ ДПС була проведена документальна планова перевірка ТОВ «Рать», від 17.08.2021 № 6241-п «Про перенесення терміну проведення документальної планової перевірки ТОВ «Рать» (у зв`язку з вилученням правоохоронними органами документів, які відносяться до предметів перевірки), від 03.11.2021 № 8223-п «про поновлення проведення документальної планової перевірки ТОВ «Рать» (у зв`язку з отриманням від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.10.2021 № 27729/119-24-2021 (вх. ГУ ДПС від 29.10.2021 N° 38375/5) щодо надання доступу до документів фінансово - господарської діяльності ТОВ «Рать» проведена документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.06.2021, відповідно до затверджено плану графіку документальної планової виїзної перевірки.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 01.12.2021 № 22642/20- 40-07-27-06/38159487.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «РАТЬ»:

1.вимог п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 із змінами та доповненнями, внаслідок неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП;

2.вимог п.3-9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами і доповненнями, п. 5,6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.9 -.140.5.11 п. 140.5 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 12514340 грн, у тому числі: за 4 квартал 2018 у сумі 775726 грн, за 2019 рік у сумі 4718712 грн, за 2020 рік у сумі 3202844 грн, за 1 півріччя 2021 року у сумі 3817058 грн;

3.вимог абз. «а» п. 198.1, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, абзаців другого і третього п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело дозавищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 13708478,35 грн, у тому числі: за жовтень 2018 року в сумі 753934,42 грн, листопад 2018 року в сумі 108032,20 грн, березень 2019 року в сумі 79562,84 грн, квітень 2019 року в сумі 808778,34 грн, червень 2019 року в сумі 5473,62 грн, липень 2019 року в сумі 4255,12 грн, серпень 2019 року в сумі 190654,13 грн, вересень 2019 року в сумі 911745,85 грн, жовтень 2019 року в сумі 391884,85 грн, листопад 2019 року в сумі 1135686,87 грн, грудень 2019 року в сумі 1582603,98 грн, січень 2020 року в сумі 839023,74 грн, лютий 2020 року в сумі 1183329,79 грн, березень 2020 року в сумі 489544,83 грн, жовтень 2020 року в сумі 20929,30 грн, грудень 2020 року в сумі 961375,44 грн, січень 2021 року в сумі 176737,20 грн, березень 2021 року в сумі 4064925,83 гривень.

4.вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

-завищено податкові зобов`язання всього у сумі 270498,64 грн, з них у липні 2019 року на суму 204186,72 грн, у жовтні 2019 року на суму 11931,59 грн, у листопаді 2019 року на суму 49677,38 грн, у грудні 2019 року на суму 4702,95 гривень;

-не нараховано податкові зобов`язання при реалізації товарів іншим особам всього у сумі 270498,64 грн, з них у липні 2019 року на суму 204186,72 грн, у жовтні 2019 року на суму 11931,59 грн, у листопаді 2019 року на суму 49677,38 грн, у грудні 2019 року на суму 4702,95 гривень.

5.вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено факт не реєстрації коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 77584,91грн., у т. ч. за червень 2021 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ФОРС АВТО» (податковий номер 38493481) у сумі 77584,91 гривень.

6.вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено факт не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань на суму ПДВ 8251,76 грн. по взаємовідносинах з контрагентом-покупцем КП "ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ`Я НАСЕЛЕННЯ «СПОРТ ДЛЯ ВСІХ» (податковий номер 38158719) за червень 2019 року.

7.вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань на суму ПДВ 3734903,09 грн. за період квітень, червень, серпень 2020 року.

8.вимог ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 КЗпП, ч. З ст. 15, ст. 24 Закону України від 24.03.1995р. № 108/95-ВР "Про оплату праці", заробітна плата сплачувалась з порушенням термінів сплати заробітної плати, та один раз на місяць, а саме: за січень 2019 року заробітна плата виплачена 26.03.2019 року у сумі 194106,23 грн.; за лютий 2019 року заробітна плата виплачена 03.04.2019 року у сумі 107254,27 грн. та 05.04.219 у сумі 87037,58 грн.; за квітень 2019 року заробітна плата виплачена 14.06.2019 року у сумі 140530,72 грн.; за червень 2019 року заробітна плата виплачена 09.08.2019 року у сумі 16680,20 грн., 13.08.2019 року у сумі 153135,48 грн. та 23.08.2019 року у сумі 162303,25 грн.; за вересень 2019 року заробітна плата виплачена 08.10.2019 року у сумі 171034,40 грн.; за жовтень 2019 року заробітна плата виплачена 15.11.2019 року у сумі 174366,60 грн.; за листопад 2019 року заробітна плата виплачена 19.12.2019 року у сумі 181149,20 грн.; за грудень 2019 року заробітна плата виплачена 17.01.2020 року у сумі 183718,90 грн.

9.вимог Постанови Кабінету міністрів України від 15.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» в частині не своєчасного подання до органів Державної податкової служби повідомлення про прийняття працівників на роботу по 37 робітникам.

10.вимог п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п.176.2 ст. 176 Кодексу, податок на доходи фізичних осіб у сумі 39587,65 грн. при виплаті доходу за період з липня 2019 року по серпень 2019 року, перераховано до бюджету не у повному обсязі та не своєчасно.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які залишені без задоволення.

Відповідачем за результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

-податкове повідомлення-рішення №00016650727 від 19.01.2022 року;

-податкове повідомлення-рішення №00016630727 від 19.01.2022 року;

-податкове повідомлення-рішення №00016620727 від 19.01.2022 року;

-податкове повідомлення-рішення №00016600727 від 19.01.2022 року;

- податкове повідомлення-рішення №00017630718 від 19.01.2022 року.

Позивач не погоджується із прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Рать» та за наслідками її проведення прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 ПК України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

В подальшому, Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено новим абзацом такого змісту: "документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків" та в абзаці третьому слово і цифри "підпунктом 78.1.8" замінено словами і цифрами "підпунктами 78.1.7 та 78.1.8".

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Крім того, на момент прийняття вищезазначеного наказу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення, зокрема документальних планових перевірок платників податків.

Наведене дає підстави стверджувати, що контролюючим органом проведено перевірку ТОВ «Рать» під час дії мораторію, передбаченого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі постанова КМ України № 89), якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, Постановою № 89 розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну планову перевірку, ніж зазначені у ПК України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планової перевірки була чинною, її дія не зупинялася.

Аналіз наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати про виникнення колізії між нормами ПК України та положеннями Постанови № 89 в частині надання права податковому органу здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, та в Постанові № 89 - з іншого, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у справі № 420/12859/21.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова № 89, суд, виходячи з загального правила вирішення колізій, вирішив, що застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме норми ПК України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у спірних правовідносинах контролюючим органом всупереч вимогам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ухвалено наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Рать» та проведено перевірку позивача в період дії мораторію на проведення таких перевірок.

Варто зазначити, що у постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування Постанови № 89, як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що Постанова № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства та не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Також, слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №640/18314/21 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 №89.

Вказане судове рішення набрало законної сили в порядку апеляційного оскарження згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022.

У цій справі, застосовними є також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, слід дійти висновку, що за наявності встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторію на проведення планових документальних перевірок контролюючому органу імперативно заборонено її проводити. Вказані обставини є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на вищевикладене, протиправність наказу, яким призначена перевірка ТОВ «Рать», призводить до визнання її незаконною, недопустимості акту перевірки, складеного за її результатами, та, як наслідок, неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу підстав для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Рать» в період дії мораторію.

Стосовно факту допуску позивачем посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та її завершення, суд звертає увагу на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відступаючи від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), зазначила: "у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки".

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, але не виключно, у постановах від 29.07.2021 у справі №540/1899/19, від 27.05.2021 у справі №320/2460/19, від 20.12.2018 у справі №815/1851/15) звертав увагу на те, що у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, факт допуску посадових осіб податкового органу до проведення документальної планової виїзної перевірки позивача не впливає на висновок суду про безпідставність та протиправність такої перевірки.

Також, суд зазначає, що відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» Європейський суд з прав людини застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Таким чином, на підставі наведених висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, податкові повідомлення-рішення №00016650727 від 19.01.2022 року, №00016630727 від 19.01.2022 року, №00016620727 від 19.01.2022 року, №00016600727 від 19.01.2022 року, №00017630718 від 19.01.2022 року є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки і відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 244-246, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00016650727 від 19.01.2022 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00016630727 від 19.01.2022 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00016620727 від 19.01.2022 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00016600727 від 19.01.2022 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00017630718 від 19.01.2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" (код ЄДРПОУ 38159487, місцезнаходження: 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Примерівська, буд. 22А) суму сплаченого судового збору в розмірі 24810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складено та підписано 02 жовтня 2023 року.

Суддя Кухар М.Д.