Ухвала

від 13.09.2023 по справі 758/8371/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27.07.2023 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене 11.07.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Буд опт» за період 2019-2023 років, які знаходяться в 41 файлі; ноутбук марки «Sony», модель: SVP132A1CV, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 , із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та користуватись вказаним майном.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою скасувати накладений арешт, та зобов`язати слідчого Управління поліції у метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 або іншого

---

Справа № 758/8371/23 Слідчий суддя - ОСОБА_12

Апеляційне провадження № 11-сс/824/5064/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні №42022102070000272 від 08.08.2022 повернути ОСОБА_6 майно, вилучене 11.07.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт вказував на те, що з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення він ознайомився лише 02.02.2023 після отримання копії повного тексту оскаржуваної ухвали.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказував на те, що прокурор звернувся до слідчого судді із порушення строку, встановленого абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки обшук закінчено 11.07.2023 о 14 год. 45 хв., а клопотання подано лише 19.07.2023.

Слідчий суддя розглянув клопотання прокурора, всупереч вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, лише 27.07.2023.

Власника майна не було повідомлено про дату та час розгляду клопотання прокурора.

Також апелянт вказував на неправильне застосування підстав для арешту майна, та зазначав, що вилучене майно є його власністю, що підтверджується доданими до апеляційної скарги товарними чеками.

У клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді не наведено доказів відповідності вилученого майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.

На переконання апелянта, постанова слідчого про визнання майна речовими доказами не відповідає вимогам КПК України.

Як убачається із протоколу обшуку від 11.07.2023, зазначена процесуальна дія фіксувалася на відеокамеру Panasonic НС-V260, однак у доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні відео чи фото вилученого майна.

Крім того, сторонам не вручено копію протоколу обшуку.

Слідчим суддею не взято до уваги те, що органом досудового розслідування, всупереч встановленої ч. 2 ст. 168 КПК України заборони, вилучено ноутбук та мобільні телефони.

Клопотання прокурора та оскаржувана ухвала не містять посилання на мету накладення арешту на вилучені ноутбук та мобільні телефони, а також відомостей про те, які сліди кримінального правопорушення містяться на них та яке значення вони мають для кримінального провадження.

ОСОБА_6 також звертав увагу на те, що він не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, причини неприбуття в судове засідання не повідомив та клопотань про відкладення судового розгляду не подавав.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , які не заперечували проти розгляду апеляційних скарг без участі прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вказаної особи, яка не прибула в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об`єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора розглянуто 27.07.2023 за участю ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_13 , та цього ж дня оголошено вступну та резолютивну частини ухвали слідчого судді. Дані про вручення останнім копії вступної та резолютивної частин оскаржуваної ухвали у матеріалах провадження відсутні.

Повний текст ухвали оголошено 01.08.2023 у відсутності учасників судового провадження.

Як зазначено в апеляційній скарзі, та підтверджується даними наявними у матеріалах судового провадження розписки (а.с. 91), копію повного тексту ухвали слідчого судді ОСОБА_6 отримав отримала 02.08.2023.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 подано 07.08.2023.

З урахуванням наведеного у сукупності, а також беручи до увагу ту обставину, що про мотиви та обґрунтування прийнятого рішення власнику майна стало відомо після ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_6 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений ним процесуальний строк підлягає поновленню.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000272 від 08.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України.

Згідно даних клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи підприємств, фактично розташованих на території Подільського району міста Києва, створили протиправний механізм сприяння у привласненні бюджетних коштів, ухиленні від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а саме: ТОВ «Ден груп» (код ЄДРПОУ 41593881), ТОВ «Ден груп компані» (код ЄДРПОУ 43357621), ТОВ «Ден Альянс» (код ЄДРПОУ 44751565).

Директором та бенефіціаром ТОВ «Ден груп» та ТОВ «Ден груп компані» є ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Зокрема, з отриманих даних встановлено, що ТОВ «Ден груп компані» та ТОВ «Ден груп» надавали послуги із прибирання приміщень, при цьому їх податковий кредит в значній мірі сформований товарами широкого асортименту, продовольчими товарами та пальним, що не відповідає меті та суті їх господарської діяльності, за рахунок фінансово-господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Протягом 2021-2023 років ТОВ «Ден груп» (код ЄДРПОУ 41593881), ТОВ «Ден груп компані» (код ЄДРПОУ 43357621), ТОВ «Ден Альянс» (код ЄДРПОУ 44751565) надали послуги з прибирання приміщень на загальну суму понад 160 млн. гривень. Найбільшими замовниками послуг є: ТОВ «Дельта Вілмар» (код ЄДРПОУ 33266860), ТОВ «Сандора» (код ЄДРПОУ 22430008), ПрАТ «ВКФ» (код ЄДРПОУ 00382013), ТОВ «Дієсса» (код ЄДРПОУ 36483471), ТОВ «Технополіс» (код ЄДРПОУ 32498133), ТОВ «Розподільчий центр «Плюс» (код ЄДРПОУ 32395764), ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832), ТОВ «Печерська міжнародна школа» (код ЄДРПОУ 30222561), ДП «Ізюмінка» (код ЄДРПОУ 22873987), ТОВ «Даймонд Клін Сервіс» (код ЄДРПОУ 43508028).

В той же час, протягом 2021-2023 років вищезазначені підприємства сформували податковий кредит за рахунок придбання, переважно, туалетного паперу, миючих засобів та інших побутових товарів у суб`єктів господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності та віднесені органами ДПС України до категорії ризикових, а саме: ТОВ «Біоклінінг» (код ЄДРПОУ 43895430); ТОВ «Дюфтекс Опт» (код ЄДРПОУ 43804563); ТОВ «Комфоторг СП» (код ЄДРПОУ 44751900); ТОВ «Олтен» (код ЄДРПОУ 421 13794); ТОВ «СКСК» (код ЄДРПОУ 42787741); ТОВ «Енерго-тех-клінінг» (код ЄДРПОУ 43360037); ТОВ «Стар Клін Сервіс» (код ЄДРПОУ 43846962); ТОВ «Прайм трейд центр» (код ЄДРПОУ 41327160); ТОВ «Прайм Трейд Юг» (код ЄДРПОУ 41327333).

Також органом досудового розслідування встановлено, що протиправний механізм обготівкування коштів організований особами, у тому числі ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 , моб тел.: НОМЕР_4 ), має у власності т/з BMW 750 Li (ДНЗ НОМЕР_5 ), директор ТОВ «Прометей 2012» (код ЄДРПОУ 38193926), ТОВ «Буд-опт» (код ЄДРПОУ 42159535), ТОВ «ОК «Ерідан» (код ЄДРПОУ 44348466), кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Буд-опт» (код ЄДРПОУ 42159535), ТОВ «ОК «Ерідан» (код ЄДРПОУ 44348466).

Як убачається із матеріалів судового провадження, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.06.2023 надано дозвіл на обшук в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Василя Верховинця, буд. 12, офіс №101, що на праві власності належить ТОВ «Управляюча компанія «Кронос» (код ЄДРПОУ 39031764).

Згідно даних протоколу обшуку від 11.07.2023, складеного слідчим слідчого відділу Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , цього ж дня у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, а саме: документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Буд опт» за період 2019-2023 років, які знаходяться в 41 файлі; ноутбук марки «Sony», модель: SVP132A1CV, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 .

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_11 від 12.07.2023 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022102070000272 від 08.08.2022 майно, у тому числі: документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Буд опт» за період 2019-2023 років, які знаходяться в 41 файлі; ноутбук марки «Sony», модель: SVP132A1CV, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2023 клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000272 від 08.08.2022 повернуто та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

19.07.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням 17.07.2023, в якому просив накласти арешт на речі та документи, а саме: документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Буд опт» за період 2019-2023 років, які знаходяться в 41 файлі; ноутбук марки «Sony», модель: SVP132A1CV, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27.07.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене 11.07.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Буд опт» за період 2019-2023 років, які знаходяться в 41 файлі; ноутбук марки «Sony», модель: SVP132A1CV, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 , із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та користуватись вказаним майном.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 11.07.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Буд опт» за період 2019-2023 років, які знаходяться в 41 файлі; ноутбук марки «Sony», модель: SVP132A1CV, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «IРhone», ІМЕІ: НОМЕР_2 , із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та користуватись вказаним майном, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42022102070000272 від 08.08.2022, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучені речі, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недотримання прокурором строків, передбачених абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.

Як убачається з протоколу обшуку (а.с.а.с. 14-19), обшук проведено 11.07.2023 у період часу з 12 год. 14 хв. по 14 год. 45 хв.

Згідно даних наявної у матеріалах судового провадження копії ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2023 (а.с. 72-73), клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000272 від 08.08.2022 повернуто та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

Матеріали клопотання та раніше зазначену копію ухвали слідчого судді прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 отримав 17.07.2023, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 74).

При цьому, клопотання прокурора про арешт майна після виконання вимог ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2023 подано до Подільського районного суду міста Києва 19.07.2023, що підтверджується даними штампу Подільського районного суду вх. № 38863/23 (а.с. 1).

З наведеного убачається, що клопотання подано в строк, передбачений абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України та ч. 3 ст. 172 КПК України, та доказів недотримання вказаних вимог, захисником не надано.

Порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання про арешт майна саме по собі не може бути безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а тому доводи апеляційної скарги захисника у цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що власника майна не було повідомлено про дату та час розгляду клопотання прокурора, спростовуються матеріалами судового провадження, зокрема даними наявної в матеріалах судового провадження телефонограми від 25.07.2023 (а.с. 78), складеної секретарем судового засідання Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_15 , відповідно до якої, цього ж дня о 15 год. 50 хв. здійснено виклик ОСОБА_6 в судове засідання на 27.07.2023 10 год. 30 хв. для розгляду клопотання про накладення арешту на майно (судова справа №758/8371/23).

Крім того, як убачається із матеріалів судового провадження, клопотання прокурора розглянуто 27.07.2023 за участю ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_13 .

Посилання на недоведеність відповідності вилученого майна речовим доказам в розумінні ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане майно може зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування, всупереч встановленої ч. 2 ст. 168 КПК України заборони, вилучено ноутбук та мобільні телефони, є надуманими, оскільки ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва віл 12.06.2023 було прямо надано дозвіл на відшукання в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та вилучення засобів мобільного зв`язку, комп`ютерної техніки, відео- та фототехніки, магнітних, оптичних та інших носіїв зберігання та передачі інформації, на яких виготовлялась первинна документація фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ден груп» (код ЄДРПОУ 41593881), ТОВ «Ден груп компані» (код ЄДРПОУ 43357621), ТОВ «Ден Альянс» (код ЄДРПОУ 44751565), та містяться переписки з особами, задіяними у вчиненні кримінального правопорушення, чорнових записів, які використовувались в ході злочинної діяльності, електронних ключів доступу до системи клієнт-банк та подання електронної звітності в електронній формі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, за викладених у клопотанні обставин не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Посилання на допущені органом досудового розслідування порушення вимог КПК України при проведенні обшуку за адресою: м. Київ, вул. Василя Верховинця, буд. 12, офіс №101, фактично зведені до питання належності та допустимості доказів, зокрема даних протоколу обшуку та отриманих унаслідок проведеного обшуку доказів, що підлягає встановленню під час судового розгляду справи по суті та не є предметом оцінки суду на даній стадії досудового розслідування.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання ОСОБА_6 задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3