Постанова

від 20.09.2023 по справі 500/4677/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4677/22 пров. № А/857/9696/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,

представника позивача Гонти М. С.,

представника відповідача Чернецької І. В.,

представника третьої особи (апелянта) Грицик А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційні скарги Комунального підприємства «Міськавтотранс» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року (прийняте в м. Тернополі суддею Осташем А. В.; складене в повному обсязі 04 травня 2023 року) в адміністративній справі № 500/4677/22 за позовом Комунального підприємства «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року Комунальне підприємство «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради (далі - КП «Міськавтотранс», позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - Управління, відповідач) від 12.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а (далі - Висновок).

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що процедуру моніторингу було проведено з порушенням визначеного законодавством порядку та поза межами своєї територіальної юрисдикції. Також вважає, що викладені у Висновку висновки з окремих питань зроблені при неповному з`ясуванні всіх обставин та перевірки документальних матеріалів, що надалі призвело до надання суб`єктивних та помилкових висновків щодо відзначених порушень. Окрім того, визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як розірвання договору відповідно до законодавства не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, позаяк підстави розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, призведе до порушень прав та інтересів третьої особи АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, перешкодить нормальній роботі КП «Міськавтотранс», що забезпечує надання послуг пасажирських перевезень жителям міста.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило КП «Міськавтотранс», яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує зокрема тим, що порушення процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції є незалучення як третьої особи АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Також вважає безпідставними покликання відповідача та суду першої інстанції про те, що позивачем не встановлено вимогу для підтвердження фінансової спроможності учасників, позаяк такі дані є публічними та оприлюднені у формі відкритих даних, також учасником торгів долучено відповідні документи у вигляді скан-копій. З приводу наявності заборгованості в переможця торгів зазначає, що з приводу цього було долучено лист-роз`яснення ДПС України з додатком, що свідчить про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Крім того, що зазначені у висновку заходи усунення порушень щодо зобов`язання розірвання укладеного договору не ґрунтується на вимогах законодавства та прийнятий поза межами повноважень відповідача.

Також рішення суду першої інстанції оскаржило в апеляційному порядку АТ «Державний експортно-імпортний банк України», яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги також обґрунтовує порушенням процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції - незалученням як третьої особи АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Крім того, вважає, що вказані відповідачем у висновку заходи усунення порушень щодо зобов`язання розірвання укладеного договору знаходяться поза межами поза межами повноважень відповідача, позаяк розірвання договору може бути вчинено лише на підставах, визначених договором або законом. Покликається, що безпідставними є покликання відповідача на наявність заборгованості в учасників торгів, позаяк така була суто технічною. На підтвердження добросовісності АТ «Укрексімбанк» як надавача лізингових послуг до матеріалів тендерної пропозиції було надано копії договорів фінансового лізингу, укладених із КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради та листа-відгуку цього Замовника про належне виконання договору, а також із КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області подало відзив на апеляційну скаргу КП «Міськавтотранс», вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з дотримання вимог законодавства та відповідно до фактичних обставин справи; тому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому, з покликанням на фактичні обставини справи та норми законодавства, зазначило, що зазначені у висновку порушення підтверджені належними доказами, що свідчить про правомірність висновку. Також зазначає, що у висновку зазначені інші порушення, які позивач не оскаржує, при тому, що предметом позову є скасування висновку в цілому, а не в частині, що оскаржується. Крім того, покликається на те, що зазначені у висновку вимоги про розірвання договору підлягають виконання, такі вимоги ґрунтуються на вимогах законодавства, є співмірними із виявленими порушеннями та узгоджується із судовою практикою щодо аналогічних правовідносин.

У судовому засіданні представники апелянтів підтримали вимоги апеляційних скарг з аналогічних підстав; просять апеляційні скарги задовольнити. Представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено судом, 28.12.2021 між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України (далі - АТ «Укрексімбанк») та КП «Міськавтотранс» було укладено Договір фінансового лізингу № 21-461X0001 (далі -Договір фінансового лізингу).

Предметом Договору фінансового лізингу є набуття на підставі Договору купівлі-продажу у власність об`єкта фінансового лізингу у Продавця (ТОВ «Чернігівський автозавод») згідно Договору купівлі-продажу № 066-00/5/281221 від 28.12.2021 для подальшої передач Лізингоодержувачу (КП «Міськавтотранс») 30-ти низькопідлогових автобусів, які на працюють на дизельному паливі (далі - предмет лізингу).

Для проведення процедури закупівлі послуг фінансового лізингу у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Лізингоодержувачем - КП «Міськавтотранс» 16.12.2021 проведено відкриті торги за номером UА-2021-11-03-015492-а (prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-03-015492-а) для придбання 30-ти низькопідлогових автобусів, які працюють на дизельному паливі. Переможцем торгів стало АТ «Укрексімбанк».

Надалі, на підставі торгів між АТ «Укрексімбанк» та КП «Міськавтотранс» було укладено Договір фінансового лізингу.

Відповідно до наказу начальника Управління від 28.11.2022 № 54-3 у період з 28.11.2022 по 12.12.2022 проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів за предметом: «Банківські послуги», за номером UА-2021-11-03-015492-а, здійсненої позивачем.

Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівель від 12.12.2022.

За результатами проведеного моніторингу встановлено порушення, а саме:

- в порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація Замовника не містить способу підтвердження відповідності учасників кваліфікаційному критерію «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», установленому в підпункті 5.1 пункту 5 розділу ІІІ тендерної документації;

- в порушення вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація Замовника не містить вимогу про зазначення учасником тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, при тому що предметом закупівель є послуги;

- в порушення вимоги пункту 19 частини 2 та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону Замовником в підпункті 1.1 пункту 1 розділу ІІІ та підпункті 2.1 пункту 2 розділу V тендерної документації, до формальних помилок віднесено «відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) і змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції», при відсутності вказаної помилки у Переліку формальних помилок, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998 (далі - Наказ №710).

Також зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства в сфері публічних закупівель щодо дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 28.12.2021 № 21-46LL0001, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із указаним Висновком, КП «Міськавтотранс» звернулося до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що виявлені за результатами проведеного моніторингу порушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи. А при зобов`язанні позивача усунути порушення чітко дотримано норми та вимоги, установлені Законом, враховано позицію Верховного Суду та жодним чином не порушено права та охоронювані інтереси позивача.

Відтак, висновок Управління про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2021-11-03-015492-а, здійсненої Позивачем, є законним та скасуванню не підлягає, що є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, у складі Північного офісу Держаудитслужби (далі - Офіс) утворюються структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях.

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

Разом з тим, на території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Варто зауважити, що листом від 05.09.2022 № 003100-18/6851-2022 Держаудитслужба доручила офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинги процедур закупівель, у тому числі, відповідачу, зокрема, провести моніторинг процедури закупівлі за номером UA-2021-11-03-015492-а.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач здійснив моніторинг у межах своєї юрисдикції.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), відповідно до статей 1, 2, 5 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частиною першою статті 10 Закону № 2939-ХІІ визначено права органу державного фінансового контролю, зокрема: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, Закон).

Моніторинг процедури закупівлі, відповідно до пункту 14 статті 1 Закону № 922-VIII, - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, серед інших, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 922-VІІІ).

Абзацами першим та другим частини першої статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частинами третьою та четвертою статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи (частини шоста, сьома статті 8 Закону № 922-VІІІ).

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

А згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону № 922-VІІІ форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За змістом пункту 11 частини першої статті 9 Закону № 922-VІІІ основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження: примірної тендерної документації; примірного положення про уповноважену особу; примірного положення про тендерний комітет; примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі; примірної методики визначення вартості життєвого циклу; порядку визначення предмета закупівлі; порядку розміщення інформації про публічні закупівлі; особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення; форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції; порядку організації тестування уповноважених осіб; переліку формальних помилок.

Статтею 13 Закону № 922-VIII визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю (частина четверта).

За змістом частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як встановлено судом, Управління 28.11.2022 (в день прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі) в електронній системі закупівель оприлюднило повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури із зазначенням унікального номера із зазначенням опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, тобто підстав, що визначені в частині другій статті 8 Закону.

Предметом вказаного моніторингу було питання, дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», зі змінами (далі - Постанова № 710).

Під час здійснення моніторингу цієї процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, яка відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, 29.11.2022 звернулась із запитом через електронну систему закупівель до позивача з метою отримання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб-сайту (за наявності), на якій розміщено зазначену інформацію відповідно до постанови № 710, та на який Позивачем 01.12.2022 надано відповідь.

Відповідно до цього, за результатами аналізу питання дотримання Позивачем законодавства в сфері публічних закупівель щодо дотримання вимог постанови № 710 порушень не встановлено.

З приводу порушення Позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 22 Закону судом встановлено таке.

Тендерна документація, відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону, - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

При цьому, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частини третя, четверта статті 22 Закону).

Частинами першою, другою статті 16 Закону визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону визначено, що у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Тобто, замовник в тендерній документації повинен зазначити, якому(им) кваліфікаційному(им) критерію(ям) повинні відповідати учасники процедури закупівлі та у який саме спосіб учасники процедури закупівлі мають документально підтвердити свою відповідність установленому(им) критерію(ям).

Позивач в пункті 5 розділу III тендерної документації встановив до учасників 2 кваліфікаційні критерії, а саме:

наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Проте, як зазначено відповідачем, за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Позивача вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що Позивач в тендерній документації не зазначив способу підтвердження відповідності учасників кваліфікаційному критерію, а саме «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», чим не дотримано вимоги пункту 2 частини 2 статті 22 Закону.

Частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги КП «Міськавтотранс», що саме замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до етапі згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження.

Отже, інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям визначає безпосередньо замовник у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 5 Закону № 922-VІІІ, та з дотриманням вимог чинного законодавства, що відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 30.06.2022 у справі № 440/2377/21.

Встановлено, що в опублікованій на сайті «Тендерній документації (нова редакція) на закупівлю послуг» код ДК 021:2015 - 66110000-4 - Банківські послуги (66114000-2 «Послуги фінансового лізингу для придбання 30-ти нових низькопідлогових автобусів, які працюють на дизельному паливі» в розділі «Кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону, підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону» пунктом 5.2 встановлено, що для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен надати у порядку згідно п. 1.3 цієї документації всі документи згідно переліку, а саме:

-наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

-наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Частиною 5 статті 17 Закону № 922 передбачено те, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Встановлено, що фінансова звітність учасника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» є публічною, оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» і долучена на сайті «Prozorro» до документів учасника у вигляді скан-копій, придатних для машинозчитування, зміст та вигляд яких відповідає оригіналам відповідних документів.

Тобто, тендерна документація позивача містить вимогу про спосіб підтвердження відповідності учасників такому установленому критерію, як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, а наявна фінансова звітність учасника АТ «Державний експортно-імпортний банк України»

Тому, висновки суду першої інстанції про відсутність вимоги про спосіб підтвердження відповідності учасників такому установленому критерію, як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, не ґрунтується на нормах законодавства.

А відтак, дії позивача щодо невідхилення тендерної пропозиції учасника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та допущення його до тендеру не можуть кваліфікуватися, як порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, отже висновок відповідача в частині вказаних порушень є також необґрунтованим.

З приводу порушення вимог пункту 3 частини першої статті 31 та частини сьомої статті 33 Закону судом встановлено таке.

Згідно з частиною шостою статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною 2 цієї статті.

При цьому, частиною 3 статті 17 Закону зазначено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

У підпункті 5.1 пункту 5 розділу III тендерної документації Замовник для підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, зокрема тих, що визначені в пункті 13 частини 1 статті 17 Закону, встановив умову:

«У випадку наявності в учасника заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що підтверджується згідно інформації, що міститься в електронній системі закупівель та яка сформована у порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі (згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018р. № 37/11, далі - Порядок № 37/11), учасник повинен надати інформацію, що підтверджує здійснення останнім заходів щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, зокрема для суб`єктів господарювання, що зареєстровані на території України - рішення органу доходів і зборів та/або укладений договір про розстрочення (відстрочення), прийняте/у кладений згідно порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, або довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, та яка видана контролюючим органом в електронній формі, що містить відповідну інформацію станом на будь-яку дату, наступну після оприлюднення в електронній системі закупівель відповіді інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС на запит згідно Порядку № 37/11, згідно якої повідомляється про наявність заборгованості в учасника, але в будь-якому випадку в межах строку згідно ч. 6 ст. 17 Закону».

Відповідно до інформації, що є в електронній системі закупівель, а саме у відповіді на запит щодо надання інформації про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, яка сформована відповідно до Порядку № 37/11, в переможця процедури закупівлі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» станом на 20.12.2021 є заборгованість зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що підтверджується відповіддю на запит.

Однак, як зазначено судом першої інстанції, переможцем АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в термін визначений частиною 6 статті 17 Закону, не надано Позивачу, шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель, документа щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством України, чим не дотримано вимоги підпункту 5.1 пункту 5 розділу III тендерної документації та частини 6 статті 17 Закону.

Разом з тим, вимогами пунктів 1 та 3 частини 1 статті 31 Закону встановлено імперативну умову, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, якщо учасник процедури закупівлі, не відповідає таким вимогам:

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

При цьому, така позиція викладена в пункті 4 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації Позивача.

Однак, Замовник, всупереч абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII не відхилив пропозицію даного учасника допустив його до аукціону, визначив переможцем процедури закупівлі, та уклав із ним договір.

Тобто, замовник визначив переможцем процедури закупівлі учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

З приводу цього суд першої інстанції зазначив, що встановлене порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою або опискою, оскільки не відповідає жодному із переліку формальних порушень, які встановлені у Тендерній пропозиції позивача та у Переліку формальних помилок, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 р. за № 715/34998.

Тому, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону, Замовник повинен був відмінити тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

З приводу цього колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що такий висновок суду не відповідає дійсності, позаяк переможець АТ «Державний експортно-імпортний банк України» серед інших документів долучив лист-роз`яснення відносно заборгованості зі сплати податків та зборів (заборгованість обліковується на філії банку в м. Севастополі) та довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків (лист Державної податкової служби від 10.12.2021 № 10229/6/31-00-13-23 з додатком, що свідчить про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця АТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Також встановлено щодо обліку із зазначеної заборгованості таке.

Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Севастополі, яка проводила діяльність на території АР Крим, здійснювала сплату єдиного соціального внеску по 02.04.2014 включно та подання відповідної звітності по квітень 2014 включно за основним місцем обліку філії в ДПІ Ленінського р-ну м. Севастополя.

Починаючи з 03.04.2014 (у зв`язку з переведенням філії АТ «Укрексімбанк» в м. Севастополі на облік до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників згідно листа МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП від 04.04.2014 № 7364/10/128-10-43-1-16) по 30.05.2014 (до дати припинення діяльності філії АТ «Укрексімбанк» в м. Севастополі, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) сплата єдиного соціального внеску здійснювалася АТ «Укрексімбанк» на рахунки МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП із зазначенням у полі платежу коду ЄДРПОУ філії АТ «Укрексімбанк» у м. Севастополі - 25750392 з поданням відповідної звітності за травень 2014 до ЦО з обслуговування ВП.

За результатами проведення АТ «Укрексімбанк» з контролюючим органом звірки платежів єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 30.05.2014 з даними інтегрованої карки філії АТ «Укрексімбанк» у м. Севастополі з єдиного соціального внеску (код 71010000) було встановлено, що в інтегрованій картці не відображені платежі з єдиного соціального внеску, сплачені філією АТ «Укрексімбанк» у м. Севастополі та АТ «Укрексімбанк» на загальну суму 146 263,23 грн.

З метою врегулювання вказаної заборгованості АТ «Укрексімбанк» листом від 10.05.2023 за № 0022600/15224-23 звернувся до Державної казначейської служби України з проханням підтвердити зарахування сплачених сум єдиного соціального внеску по філії АТ «Укрексімбанк» у м. Севастополі.

У відповідь на лист АТ «Укрексімбанк» від 10.05.2023 № 0022600/15224-23 Державна казначейська служба України підтвердила зарахування коштів єдиного соціального внеску на рахунки Державної казначейської служби України у м. Севастополі та у м. Києві в сумі 146 263,23 грн.

В доповнення до листів АТ «Укрексімбанк» листом від 30.05.2023 № 0022601 було надіслано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків отриману відповідь Державної казначейської служби України, якою підтверджено зарахування коштів єдиного соціального внеску на рахунки казначейської служби України у м. Севастополі та у м. Києві у сумі 146 263,23 грн, та звернувся з повторним проханням здійснити погашення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску, яка обліковується в інтегрованій картці філії АТ «Укрексімбанк» у м. Севастополі, з урахуванням отриманого листа Державної казначейської служби України.

Вказані обставини вказують на те, що заборгованість по коду платежу 71010000 з єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 146 051,55 грн, фактично відсутня, а її облік технічний характер та не пов`язаний із дійсним існуванням заборгованості.

А на підтвердження добросовісності АТ «Укрексімбанк» як надавача лізингових матеріалів тендерної пропозиції останнє надало копії договорів фінансового лізингу, укладеного з КП «Електроавтотранс» Івано-Франківської міської ради та сканкопію листа-відгуку цього замовника про належне виконання договору, а також із КП «Управляюча компанія «Комфортний дім» Івано-Франківської міської ради.

Відтак, доводи суду першої інстанції щодо правомірності висновків Управління щодо наявності імперативних підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 31 Закону, для відхилення тендерної пропозиції через те, що учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, не ґрунтуються на фактичних обставинах, а тому колегія суддів відхиляє їх як безпідставні.

Надаючи оцінку заходам усунення порушень, які відповідач вказав у Висновку, суд першої інстанції зазначив таке.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено. Тому, суд дійшов висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлена у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 420/693/21.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язуючи Позивача усунути встановлені порушення та запропонувавши єдиний шлях усунення цих порушень з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України, відповідач чітко дотримався норм та вимог, установлених Законом, врахував позицію Верховного Суду та жодним чином не порушив права та охоронювані інтереси Позивача.

З приводу цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на відсутність зазначених вище порушень, що встановлено судом, є безпідставними вимоги висновку щодо зобов`язання КП «Міськавтотранс» усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання договору з учасником переможцем торгів.

Також з приводу зазначеного у висновку способу усунення порушень варто зауважити, що укладений договір може бути розірваний лише на підставах встановлених законом та/або договором, а орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати суб`єктів господарювання до розірвання господарського договору. Спонукання позивача до розірвання господарського договору є виходом за межі повноважень відповідача та може призвести до порушення позивачем чинного законодавства і майнових прав господарюючих суб`єктів; такий захід є надмірним та непропорційним. Зазначене, в світлі обов`язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю, є порушенням вимог Закону до змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Також, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у визначений в оскаржуваному висновку спосіб - розірвання договору призведе до порушення прав та інтересів третьої особи - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеному зокрема в постанові від 21 січня 2021 року в справі № 120/1297/20-а.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та третіх осіб, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані. Отже, оскаржений висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу покликань апелянтів на те, що судом першої інстанції не було залучено до участі в справі як третю особу - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», колегія суддів зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України. При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14 квітня 2020 року у справі № 580/3136/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 811/1470/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 703/2908/17.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що виконання спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але й для АТ «Державний експортно-імпортний банк України», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття Висновку було переможцем конкурсу закупівлі та з яким укладено договір про закупівлю. У зв`язку з цим вказане є додатковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Правова позиція щодо необхідності залучення переможця процедур закупівель, з яким укладено договір, сформовано в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 р. у справі № 480/496/19, від 09 вересня 2021 р. у справі № 240/9602/19, від 18 квітня 2022 р. у справі № 460/8484/20, від 06 жовтня 2022 р. у справі № 280/8717/20, від 03 листопада 2022 р. у справі № 320/13774/20, від 18 квітня 2023 р. у справі № 640/16591/20.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, зокрема, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2481 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4503 від 26.12.2022. А також при поданні апеляційної скарги сплатив судовий збір у сумі 3721,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4832 від 23.05.2023. Загальна сума понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору становить 6202,50 грн.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі 6202,50 грн.

Керуючись статтями 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Комунального підприємства «Міськавтотранс» та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України» задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в адміністративній справі № 500/4677/22 скасувати.

Позов Комунального підприємства «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 12 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-03-015492-а.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Міськавтотранс» Тернопільської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн 50 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 02 жовтня 2023 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду