Рішення

від 28.09.2023 по справі 595/1209/23

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1209/23

Провадження № 2/595/267/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Содомори Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1 до Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, згідно якого просить суд визнати протиправними та скасувати наказ Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 21.02.2022 за № 07-К Про звільнення ОСОБА_1 за прогул, поновити ОСОБА_1 на роботі в Язловецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 21.02.2022.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , 1960 року народження, багато років безперервно працює вчителем в Язловецькій ЗОШ, де викладає географію та фінансову грамотність. У відповідності до рішення Бучацького районного суду від 21.12.2021 за №595/1185/21 позивач поновлений на посаді вчителя географії Язловецької ЗОШ. Під час проголошення судового рішення ОСОБА_1 присутнім не був, а тому не знав про прийняте рішення суду. 22.12.2021 директор Язловецької ЗОШ видала наказ №67-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 ». Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений не був. У період з кінця грудня 2021 року до середини січня 2022 року у Язловецькій ЗОШ були канікули. У перших числах січня 2022 року ОСОБА_1 захворів на Covid 19 та 17.01.2022 був госпіталізований у важкому стані до КНП «Бучацькаа міська лікарня» Бучацької міської ради, де перебував на стаціонарному лікуванні до 04.02.2022. З 04.02.2022 по 14.02.2022 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні. У період з 15.02.2022 по 20.02.2022 ОСОБА_1 не володів інформацією про поновлення його на роботі 22.12.2021, продовжував лікуватися, а тому був відсутній на роботі. 21 лютого 2022 року наказом №07-К директора Язловецької ЗОШ ОСОБА_3 звільнений з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України у зв`язку із відсутністю його на роботі без поважних причин у період з 22.12.2021 по 16.01.2021 та з 15.02.2022 по 18.02.2022. Зазначає, що стаж роботи вчителем у ОСОБА_1 складає більше 30 років, має достатній досвід роботи, високий професіональний рівень та морально-ділові якості. ОСОБА_1 заперечує вчинення прогулів та обставини, що слугували прийняттю оскаржуваного наказу в повному обсязі. Вважає Наказ №07-К протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке: ОСОБА_1 не міг вчинити прогулу, оскільки не був поновлений на роботі, а якщо й був, то про це не знав; ОСОБА_1 не цікавився прийнятим рішенням суду та його виконанням оскільки хворів тяжким захворюванням;

ОСОБА_1 не міг бути притягнутим до відповідальності за події, що мали місце більше місяця до дати видання оскаржуваного наказу, оскільки це суперечить ст.148 КЗпП України. В супереч вимогам ч.1 ст.149 КЗпП директор Язловецької ЗОШ не зажадала письмових пояснень у ОСОБА_1 з приводу прогулів. Це вплинуло на можливість ОСОБА_1 спростувати негативні факти та захистити себе. Щодо наказу №67-К від 22.12.2021, то такий можливо і був складений, однак не реалізований. Язловецька ЗОШ не повідомила про нього ОСОБА_1 . Про те, що вказаний наказ не був реальний, свідчий той факт, що ОСОБА_1 у період з 22.12.2021 по 21.02.2022 не було виплачено заробітної плати, зокрема за періоди тимчасової непрацездатності. Зазначає, що зі змісту оскаржуваних наказів не вбачається деталізації підстав прийнятого рішення стосовно позивача. Вважає, що прийняття роботодавцем певного рішення лише на основі припущень та суб`єктивного ставлення до ситуації події, проте без належного підкріплення цього рішення підставами для його існування, не може бути легітимізовано посиланням на наявність «обґрунтованого сумніву» та може призвести до можливих зловживань та порушити принцип верховенства права. Належна мотивація рішення дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом дослідження, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що усі докази взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався роботодавець, коли приймав відповідне рішення. Посилання відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на пункт 4 статті 40 КЗпП без зазначення частини статті породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення. Просить позов задовольнити з наведених підстав.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч.1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1185/21 від 21.12.2021 визнано протиправним та скасовано наказ Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 28 серпня 2021 року № 46-К , в частині пункту 2, яким змінено підстави та формулювання звільнення ОСОБА_1 , вчителя географії Язловецької ЗОШ І-ІІІ ст., якого було звільнено наказом № 28-К від 07 червня 2021 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді, з якої він був звільнений.

Наказом директора Язловецької ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_4 №67-К від 22.12.2021 ОСОБА_1 поновлено на посаду вчителя географії з 22.12.2021. Підстава: рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 21.12.2021 № 595/1185/21.

Наказом директора Язловецької ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_4 № 07-К від 21.02.2022 ОСОБА_1 звільнено 21 лютого 2022 року, вчителя географії Язловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, за прогули (відсутність на роботі протягом цілого робочого дня) без поважних причин, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України. В день звільнення провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 , в тому числі виплатити компенсацію за 0 днів невикористаної щорічної відпустки та видати йому трудову книжку.

Відповідно дост. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Статтею 65Закону України«Про виконавчепровадження» встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

У постановах Верховного Суду від 4 листопада 2019 року у справі № 750/2140/19, (провадження № 61-14429св19), від 20 червня 2019 року у справі № 185/8748/16-ц, (провадження № 61-25800св18), від 31 жовтня 2019 року у справі № 569/10189/16-ц (провадження № 61-14433св18), Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, викладено правовий висновок про те, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися. Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків».

Судом встановлено, що на виконання рішення Бучацького районного суду № 595/1185/21 від 21.12.2021, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі, директора Язловецької ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_4 винесено наказ №67-К від 22.12.2021, яким ОСОБА_1 поновлено на посаду вчителя географії з 22.12.2021. Проте, з даного наказу вбачається, що ОСОБА_1 із вказаним наказом не був ознайомлений, що підтверджується відсутністю його підпису у ньому.

Відповідно до п.4 ч.1ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений наневизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Статтею 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до частини першоїстатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, нерахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Статтею 149 КЗпП Українипередбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про судову практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149КЗпПправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

На підставі встановлених обставин (результатів службового розслідування) роботодавець має право звільнити працівника за прогул (пункт 4 частини 1статті 40 КЗпП) для чого необхідно:

1) видати наказ про звільнення;

2) внести запис про звільнення до трудової книжки (стаття 47 КЗпП)

3) в день звільнення провести з працівником повний розрахунок (виплатити заробітну плату по день звільнення, компенсацію за невикористану відпустку тощо) (стаття 116 КЗпП).

Оформлення звільнення працівника та здійснення повного розрахунку з ним здійснюється наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.

Звільнення за прогул, як зазначено вище, - це дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 4статті 149 КЗпП, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку та, відповідно до частини першоїстатті 148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Вході судового розгляду встановлено, що згідно наказу №07-К від 21.02.2022 Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ОСОБА_1 , вчителя географії, звільнено за прогули (відсутність на роботі протягом цілого

робочого дня) без поважних причин, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України. Підставою прийняття вказаного наказу зазначені доповідні записки, акти, повідомлення. Проте, як вбачається із вказаного наказу, ОСОБА_1 ознайомлений з ним не був, про що свідчить відсутнсть його підпису у наказі.

Крім того, відповідач, як на підтаву звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя географії, посилається на доповідні записки, акти, повідомлення, однак представник відповідача у судове засідання не з`явився, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеного наказу № 07-К від 21.02.2022 не надав.

В суперечи вимогам ст.149 КЗпП, відповідач до застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 не зажадав від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідност. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд здійснює стягнення судового збору у розмірі 1073,60 грн. з відповідача на користь держави.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьомаст. 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його ухвалення.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Відповідне положення також міститься у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.40,147,148,149,235 КЗпП, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 21 лютого 2022 року за № 07-К «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул».

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Язловецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступнів з 21 лютого 2022 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Стягнути з Язловецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Бучацьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня

проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р. О. Содомора