Вирок

від 03.10.2023 по справі 523/5688/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1485/23

Справа № 523/5688/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162490000107 від 20 січня 2023 року відносно

ОСОБА_8 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 2016 р. н., не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 09.03.2023 року.

Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_8 зараховано у строк відбуття покарання, строк його попереднього ув`язнення в період з 09.03.2023 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили тримання під вартою, із визначенням розміру застави.

Вирішено питання із заходами забезпечення кримінального провадження та цивільним позовом.

Оскарженим вироком встановлено, що ОСОБА_8 , достовірно знаючи про військову агресію Збройних сил Російської Федерації та впровадженням на території України воєнного стану,з 24.02.2022, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України « Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 годин 24.02.2022, який указами Президента продовжений до теперішнього часу,приблизно о 09 годині 17.01.2023 року,маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 4 будинку № 128 по проспекту Добровольського у місті Одесі. Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 4.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 10 годині 30 хвилин 20.01.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 5 будинку № 31 по вулиці Паустовського у місті Одесі. Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 5. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок, гальмівну котушку ліфта (стакан) кількістю 1 одиниця, вартістю 3166 гривень 67 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 09 годині 21.01.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 3. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 09 годині 22.01.2023 ОСОБА_8 ,маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «Керуюча компанія «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 3. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта (стакан) кількістю 1 одиниця, вартістю 3166 гривень 67 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизноо 11годині 23.01.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «Керуюча компанія «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок, гальмівну котушку ліфта (стакан) кількістю 1 одиниця, вартістю 3166 гривень 67 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 20 годині 20 хвилин 23.01.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 4 будинку АДРЕСА_4 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «Керуюча компанія «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 4.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак, з метою продажу викраденого майна та отримання грошових коштів, направився вниз по сходах, проте був затриманий мешканцями будинку.

Таким чином, ОСОБА_8 , виконав всі дії, які вважав необхідними, але кримінальне правопорушення не було завершено з причин, що не залежали від його волі.

Крім того,о приблизно 12 годині 07.02.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 3 будинку АДРЕСА_5 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить «Керуюча компанія «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 3.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 19 годині 30 хвилин 07.02.2023 ОСОБА_8 ,маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_6 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 1. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2094 гривень 48 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 06 годині 09.02.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду №3 будинку АДРЕСА_7 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ОСББ «Перемога 85», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 3. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ОСББ «Перемога 85» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2130 гривень 42 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,приблизно о 09 годині 30 хвилин 09.02.2023 ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_6 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 2. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2094 гривень 48 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,13.02.2023 приблизно о 09 годині, ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 2, будинку АДРЕСА_8 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 2. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 3500 гривень 00 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,21.02.2023 приблизно о 06 годині, ОСОБА_8 ,маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду №2, будинку АДРЕСА_6 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 2. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2473 гривень 04 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,28.02.2023 приблизно о 07 годині, ОСОБА_8 ,маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 1, будинку АДРЕСА_6 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 1. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2473 гривень 04 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,04.03.2023 приблизно о 09 годині, ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 2, будинку АДРЕСА_7 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ОСББ «Перемога-85», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 2. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ОСББ «Перемога-85» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2130 гривень 42 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того,06.03.2023 приблизно о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 ,маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 2, будинку АДРЕСА_6 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 2. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-12» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта МП-201 кількістю 1 одиниця, вартістю 2473 гривень 04 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак та з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції прокурор Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, просив скасувати оскаржений вирок суду з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-за ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Доводи апеляційної скарги прокурор обґрунтував тим, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з не застосуванням судом першої інстанції закону який підлягав застосуванню, а саме ст.70 КК України, з огляду на те, що суд помилково змінив кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та призначив йому покарання лише за ч.4 ст.185 КК України, оскільки, відповідно до мотивувальної частини вироку суд вважав доведеною вину ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України.

Правові позиції інших учасників апеляційного розгляду

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 , підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В ході судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, у зв`язку з чим, суд обґрунтовано, в порядку ч.3 ст.349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Порушень під час судового розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України судом апеляційної інстанції не встановлено.

У своїй апеляційній скарзі прокурор стверджував, що суд першої інстанції закону, не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ст.70 КК України, з огляду на те, що суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_8 лише за ч.4 ст.185 КК України.

Апеляційний суд погоджується з такими доводами апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильної зміни кваліфікації кримінальних правопорушень та незастосування положення ч.1 ст.70 КК України при призначенні ОСОБА_8 покарання.

Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин, 23.01.2023 року о 20 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 , маючи кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до під`їзду № 4, будинку АДРЕСА_4 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 визначив об`єктом свого посягання майно, яке належить ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «СУВОРОВСЬКИЙ», що знаходилось у ліфтовій шахті під`їзду № 4. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не може йому завадити, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження навісного замка на дверях за допомогою фомки, проник до ліфтової шахти, підійшовши до ліфтового обладнання, використовуючи викрутку, викрав належне ТОВ «КК «СУВОРОВСЬКИЙ» майно, а саме: гальмівну котушку ліфта кількістю 1 одиниця, вартістю 2333 гривень 33 копійок.

Після цього, ОСОБА_8 викрадене майно помістив в наявний у нього при собі рюкзак, з метою продажу викраденого майна та отримання грошових коштів, направився вниз по сходах, проте був затриманий мешканцями будинку.

Таким чином, ОСОБА_8 , виконав всі дії, які вважав необхідними, але кримінальне правопорушення не було завершено з причин, що не залежали від його волі.

Апеляційний суд зазначає, що вказані дії обвинуваченого ОСОБА_8 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

Як убачається зі змісту оскарженого вироку, суд першої інстанції вважав доведеною вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України, при встановлених в обвинувальному акті фактичних обставинах.

Разом з тим, суд першої інстанції змінив кваліфікацію дій ОСОБА_8 та зазначив, що його дії необхідно кваліфікувати лише за ч.4 ст.185 КК України, оскільки тотожні діяння не потребують додаткової кваліфікації за незакінчені епізоди.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, яким попередньо було вказано про доведеність вини ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.15 КК України, замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

З огляду на викладене, апеляційний суд констатує, що вчинення кримінального правопорушення і замах на його вчинення мають різні кримінально-правові наслідки.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Крім того, у разі наявності епізоду кримінального правопорушення, який кваліфікується, як закінчений замах, та наявність інших епізодів вчинення того ж самого кримінального правопорушення, які є закінченими, тягне за собою призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

З урахуванням вищезазначеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_8 , з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України.

У своїй апеляційній скарзі прокурор просив призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, тобто нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч.4 ст.185 КК України, якою передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Між тим, з огляду на вказані вимоги прокурор не зазначив про необхідність призначення покарання ОСОБА_8 із застосуванням положень ст.69 КК України.

Положеннями ст.404 КПК України встановлені межі апеляційного перегляду, відповідно до яких, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Враховуючи те, що прокурор у своїй апеляційній скарзі просив призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, апеляційний суд, керуючись вимогами ст.404 КПК України, не вбачає підстав для виходу за межі апеляційних вимог прокурора.

Апеляційний суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, можливо застосувати положення ст. 69 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Колегія суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 15 березня 2018 року №442/1887/16-к зробила висновок, що виходячи зі змісту ст.69 КК України, призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, можливе лише в тому випадку, коли встановлені у справі обставини, що пом`якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

Так, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні встановлено наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій: щире каяття, визнання своєї вини, відсутність матеріальної шкоди, оскільки кримінальне правопорушення не було завершено.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на наркологічному чи психіатричному обліку не перебуває.

На думку апеляційного суду, вищенаведені обставини у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 замаху на вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та з урахування наведених вище даних про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дають всі підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї норми кримінального закону.

Призначаючи ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.185 КК України, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК з урахуванням конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, враховуючи щире каяття обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, який вчинив 13 епізодів крадіжок в умовах воєнного стану, поєднаних з проникненням в інше приміщення, вважає необхідним призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, однак в мінімальній межі санкції передбаченої ч.4 ст.185 КК України.

При цьому, апеляційний суд вважає за можливе призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Пунктом 3 частини 1 статті 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Відповідно до п.4) ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.1) ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Пунктом першим частини першої статті 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності збільшення обсягу обвинувачення.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вирок суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 та призначення йому покарання, з ухваленням нового вироку, яким необхідно визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання, керуючись приписами ч.1 ст.70 КК України.

Зазначені обставини, відповідно до положень п.4) ч.1 ст.409; п.1) ч.1 ст.413; п.1) ч.1 ст.420 КПК України, є підставами для часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, часткового скасування оскарженого вироку стосовно ОСОБА_8 та ухвалення нового вироку.

Керуючись статтями 370, 372, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023162490000107 від 20 січня 2023 року відносно ОСОБА_8 , - скасувати в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 та призначення покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185; ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

В іншій частині оскаржений вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_8 , який тримається під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копії вироку після його проголошення негайно направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для вручення засудженому ОСОБА_8 та вручити прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4