Ухвала

від 04.10.2023 по справі 522/18060/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18060/23

Провадження № 2/522/6618/23

УХВАЛА

04 жовтня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 14.09.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про визнання правочину недійсним.

Матеріали заяви суддя отримала 15.09.2023 року.

До суду 25.09.2023 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Знятий з реєстрації 11.07.2023 року у зв`язку зі смертю.

З 25.09.2023 року по 29.09.2023 року суддя Домусчі Л.Л. перебувала у щорічній відпустці.

Зазначену відповідь суддя отримала 02.10.2023 року.

Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень ст. ст. 25, 30 ЦК України, ст.ст.46-48 ЦПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Згідно з частиною 1 статті 42, статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідача мала місце до пред`явлення даного позову до суду, останній не набув цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не був стороною у даній справі на момент смерті.

Згідно із статтею 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловленою в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі № 6-20987ск15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення та визнання права на предмет іпотеки.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до частини першої статі 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який закликає до зрозумілості норм, що застосовуються у будь-якій справі і до ясності гарантій для забезпечення об`єктивності та відкритості, запобігання сваволі суддів при вирішенні конкретних справ.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, що є принципом остаточності судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В даному випадку вбачається, що відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 14.09.2023 року, тобто на момент звернення із позовом до суду відповідач вже помер.

Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 203/201/19 (провадження № 61-20609св19),в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 321/1118/16-ц (провадження № 61-28917св18), в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 183/303/16 (провадження № 61-10982св18), в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 405/5728/16-ц (провадження № 61-29815св18), в постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 621/1867/15-ц (провадження № 61-27512св18), у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15-ц (провадження № 61-2717св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст.25 ЦК України припинена, а тому в даному випадку позовна заява до цієї особи не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства відповідно до пункту 6 частини 1 статті 186 ЦПК України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За вказаних обставин провадження суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про визнання правочину недійсним, в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

Суддя відкриває провадження у справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Між тим, дослідивши зміст та матеріали позову, суд встановив, що позов підлягає залишенню без руху на підставі наступного.

У зв`язку з відмовою у відкритті провадження в частині позовних вимог, позивачеві слід уточнити належний суб`єктний склад даної повної заяви, а саме відповідачів.

Керуючись ст. ст. 19, 55, 185, 186, 251, 255, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити увідкриттіпровадження у цивільній справі № 522/18060/23 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про визнання правочину недійсним- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині відмови у відкриті провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Домусчі