Ухвала

від 04.10.2023 по справі 202/17321/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/17321/23

Провадження № 1-кс/202/8106/2023

УХВАЛА

Іменем України

04 жовтня 2023 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого відділуСУ ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону ОСОБА_4 про арештмайна,в рамкахкримінального провадження № 12023040000000960 від 13 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12023040000000960 від 13 вересня 2023 року.

В своєму клопотанні слідчий, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 29.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти: купюри номіналом 50 євро в кількості 77 шт., (3850 євро) купюри номіналом 100 євро в кількості 7 шт. (700 євро), купюри номіналом 20 євро в кількості 3 шт. (60 євро), купюри номіналом по 100 доларів США в кількості 940 шт. (94.000 тис.) купюри номіналом по 50 доларів США в кількості 47 шт. (2.350 доларів США) купюри номіналом по 20 доларів США в кількості 73 шт. (1.460 доларів США) купюри номіналом по 10 доларів США в кількості 19 шт. (190 доларів США) . Заборонити будь яким особам, користування, відчуження та розпорядження вказаними грошовими коштами.

Слідчий, прокурор та власник мйна в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. В матеріалах клопотання наявна заява слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по здійснення розгляду клопотання без його участі.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000960 від 13 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2023 року задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житлових та нежитлових приміщеннях, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та вилучення: вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин.

Відповідно до протоколу обшуку від 29.09.2023 року, у проміжок часу з 06:51 год. до 11:02 год., на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2023 року проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «53908» в кількості 539 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням в кількості 232 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «18877» в кількості 40 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «27082» в кількості 74 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «3888» в кількості 18 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «LS 21» в кількості 20 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «27092» в кількості 259 шт.; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням «27088» в кількості 20 шт.; три корпуси гранати Ф-1 які мають маркування 386298-77т, 10712-82т, 386284-81т, корпус гранати РГ-42 (маркування затерте), корпус гранати РГД-5 з маркуванням Д-130-74т, корпус гранати з маркуванням GHO-1 RDX 1-01-22, запал УЗРГМ в кількості 4 шт. з маркуванням 133-84УЗРГМ-2583, 386к, УЗРГМ 386-П-11-70, 14-73УЗРГМ 583, 102-85 УЗРГМ-2583, запал з маркуванням AF 11 1007-20, РДГ 2 в кількості 2 шт. білого кольору; предмет схожий на димову міну армійський вибуховий пакет-2 шт. без маркування; корпус гранати РГД-5 іноземного виробництва з маркуванням RGP-5 RDX 11716, запал до гранати РГД-5 DBM з маркуванням4-1622; предмет схожий на пістолет з маркуванням ROHM RG 88Germany Cal. 9 mm P.A серійний номер НОМЕР_2 з магазином до нього; металеві предмети, схожі на патрони з маркуванням MFS 9 mm P.A.K.; а також грошові кошти - купюри номіналом 50 євро в кількості 77 шт., (3850 євро); купюри номіналом 100 євро в кількості 7 шт. (700 євро); купюри номіналом 20 євро в кількості 3 шт. (60 євро); купюри номіналом по 100 доларів США в кількості 940 шт. (94.000 тис.); купюри номіналом по 50 доларів США в кількості 47 шт. (2350); купюри номіналом по 20 доларів США в кількості 73 шт. (1460); купюри номіналом по 10 доларів США в кількості 19 шт. (190).

Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 29 вересня 2023 року майно, вилучене 29.09.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023040000000960.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема,при вирішенніпитання проарешт майнадля прийняттязаконного тасправедливого рішення,згідно ст.ст.94,132,173КПК України,у даномувипадку,слідчий суддяповинен враховувати:правову підставудля арештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); належність майна підозрюваному, фізичній чи юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, Колишній король Греції та інші проти Греції та Малама проти Греції ).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2ст. 167 КПК Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, сторона обвинувачення повинна зазначити, яке відношення останні мають до вчинення кримінального правопорушення, посилаючись при цьому на відповідні докази, що це підтверджують.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказані грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з поданих слідчому судді матеріалів провадження, не надано. Також, слідчим у клопотанні не зазначено, у який спосіб можливе використання у якості речових доказів, грошових коштів на які він просить накласти арешт.

Крім того, постанова слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 29 вересня 2023 року про визнання речовими доказами грошових коштів, зазначених у даному клопотанні, не містить належного обґрунтування того, що дані кошти дійсно мають ознаки речового доказу, у відповідності до ст. 98 КПК України.

Отже, будь-яких підтверджень того, грошові кошти, вилучені 29.09.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають вимогам ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Таким чином, в порушення вимог ст. 171 КПК України, стороною обвинувачення не було долучено до клопотання даних, які би давали достатньо підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна тимчасово вилучених 29.09.2023 року грошових коштів, є необхідним у вказаному кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав чи розумних підозр вважати, що грошові кошти, вилучені 29.09.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є доказами кримінального правопорушення, а слідчим не доведено необхідність накладення арешту.

Враховуючи наведене, оскільки стороною обвинувачення не доведено обставини, передбачені ч. 2 ст. 171 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого відділуСУ ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону ОСОБА_4 про арештмайна,в рамкахкримінального провадження № 12023040000000960 від 13 вересня 2023 року, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.98,110,131,132,167-168,170-175,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділуСУ ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону ОСОБА_4 про арештмайна,в рамкахкримінального провадження № 12023040000000960 від 13 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1