Рішення

від 04.10.2023 по справі 185/8611/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/8611/23

Провадження № 2/185/2949/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 жовтня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд в Дніпропетровській області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача Савченко Г.В., відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Західно-Донбаського професійного ліцею до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та понесені судові витрати

В С Т А Н О В И В

Позивач 27.06.2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та понесені судові витрати. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Західно-Донбаського професійного ліцею суму матеріальних збитків в розмірі 5400.00 гривень та витрати по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач працював у Ліцеї де був матеріально відповідальною особою. Після проведеної у закладі інвентаризації з`ясувалося, що відсутні матеріальні цінності на суму 5400.00 грн., відповідальність за збереження яких покладено на відповідача. Добровільно відшкодувати вартість відсутнього майна відповідач відмовився.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що зазначене майно зникло не з його вини.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожен окремо, пояснили в судовому засіданні, що є працівниками ЗДПЛ. Були членами інвентаризаційної комісії 21.02.2023р., яка виявила за результатами проведення щорічної інвентаризації в 2023 році нестачу кутової шліфмашини Макіта СА7020.

В судовомузасіданні встановленонаступне. 01.09.2014року наказомдиректора Західно-Донбаськогопрофесійного ліцеюза №142к/трбуло прийнятона посадумайстра виробничогонавчання ОСОБА_1 та укладено з ним строковий трудовий договір також укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №183 від 13.01.2015, згідно з яким він прийняв на себе обов`язки матеріально-відповідальної особи, а саме прийняв під повну матеріальну відповідальність забезпечення збереження ввірених підприємством матеріальних цінностей.

14.09.2016 року Наказом директора ЗДПЛ, у зв`язку із звільненням в запас з військової служби (демобілізацією), було прийнято ОСОБА_1 на ту ж посаду.

З 01 лютого 2023р. ОСОБА_6 перестав з`являтися на робочому місці, в телефонній розмові повідомив, що він на лікарняному хоча жодних доказів в підтвердження цього факту не надав.

17.02.2023 р. було надіслано запит на отримання інформації до КНП «Центр ПМСД» БСР ДО». 20.02.2023 отримано відповідь за №190 про відсутність поважних причин відсутності відповідача на робочому місці (на лікарняному не перебуває).

21.02.2023 р. комісією ЗДПЛ було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей ввірених ОСОБА_1 . За результатами проведення щорічної інвентаризації в 2023 році виявлено нестачу кутової шліфмашини Макіта СА7020. За результатами інвентаризації виявлено розбіжності фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей з обліковими даними, що відображено в звіряльній відомості на загальну суму 3864.00 грн.

28.02.2023р. направлено листа №29 (Укрпоштою) з вимогою з`явитися на робочому місці для надання пояснень та передачі ввірених товарно-матеріальних цінностей. 13.03.2023р. повторно направлено лист №161 (Новою поштою) затих же підстав.

Листи відповідач отримав, але надавати будь-які пояснення як матеріально-відповідальна особа ЗДПЛ він відмовився.

Відповідач як матеріально відповідальна особа, проявив безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, не забезпечував відповідний облік товару у майстерні та його збереження, у зв`язку з недбалим виконанням своїх трудових обов`язків спричинив недостачу матеріальних цінностей на загальну суму 5400. 00 грн. (за результатами Акту оцінки матеріальних цінностей, виявлених як нестача від 22.02.2023р.), яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ЗДПЛ.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з положеннями ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно з приписами ч. 1 ст. 1126 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ІДПК України).

Тягар доказуванняпокладається насторони.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків. встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

За змістом ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків (ст. 130 КЗпП України).

Відповідно до п.п. 3.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками, для вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суду необхідно з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди: в чому полягала його вина: в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Згідно з ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно зі ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Статтею 134 КЗпП України передбачено випадки повної матеріальної відповідальності працівників, зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації, зокрема у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.

Згідно з ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Оскільки відповідачє матеріальновідповідальною особою,з якимЗДПЛ відповіднодо ст.135-1КЗпП булоукладено договірпро повнуіндивідуальну матеріальнувідповідальність працівникприймає насебе повнуматеріальну відповідальністьза незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей; зобов`язаний дбайливо ставитися до переданих йому збереження матеріальних цінностей підприємства та вживати заходів для попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожую забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника а уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, райони у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є його вина. Вина працівника - це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Причинний зв`язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім). Прямий зв`язок - це такий, за якого майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій або бездіяльності працівника.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07.04.2023р. нами було відправлено досудову претензію Вих. №247 на загальну суму 8084, 00грн. 25.04.2023р. відповідач отримав претензію 25.04.2023 р., але ніяких дій стосовно урегулювання ситуації станом на 26.06.2023р. не виконав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 2684.00 гривень.

Керуючись ст.10, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов Західно-Донбаського професійного ліцею до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та понесені судові витрати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Західно-Донбаського професійного ліцею (ЄДРПОУ 02541355) суму матеріальних збитків в розмірі 5400.00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Західно-Донбаського професійного ліцею (ЄДРПОУ 02541355) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684.00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2023 року.

Суддя: В. О. Головін