Рішення

від 04.10.2023 по справі 553/827/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/827/22

Провадження № 2/553/258/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.10.2023м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючогосудді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Ковпак А.І.,

представника позивача: Шендрика С.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ТОВ «Антарес-3000» до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих ДТП,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2022 представник позивача ТОВ «Антарес-3000» звернувся до суду із позовом до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 в якому просить:

1)стягнути із ПАТ «СК «ПЗУ Україна» грошові кошти в розмірі 3388,73 грн.;

2) стягнути із ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10088,83 грн.;

3) стягнути із до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

4) стягнути із до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 солідарно витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Заявлені вимоги вмотивовані позивачем тим, що 24.10.2021 року у м. Полтава поблизу вул. Анатолія Кукоби, 17/2 сталась дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої визнано ОСОБА_1 та відповідальність якого на момент події була застрахована ПАТ «СК «ПЗУ Україна» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб було пошкоджено, і відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ринкова вартість автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 286011,00 грн., вартість відновлювального ремонту 37959,23 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 27870,40 грн., а вартість збитків визначена на рівні 24481,67 грн. ТОВ «Анарес-3000» отримало страхове відшкодування у розмірі 17669,83 грн. та 4211,84 грн., проте після отриманої страхової виплати позивач самостійно провів частково відновлювальний ремонт, різниця між вартістю якого та страховим відшкодуванням становить 13477,56 грн. (3388,73 грн. та 10088,83 грн.). Посилаючись на ст. ст. 14, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, позивач прохає стягнути вказаний вище розмір різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням у солідарному порядку з відповідачів.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 25.05.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного.

Скориставшись правом надання відзиву, відповідач ПАТ «СК «ПЗУ Україна» надав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому прохав відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог. Мотивуючи відзив, ПАТ «СК «ПЗУ Україна» наголошено на безпідставному пред`явлені вимоги про солідарне стягнення. Також ПАТ «СК «ПЗУ Україна» вказано на ту обставину, що за зверненням позивача від 27.10.2021 року останньому було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 21881,67 грн., що становить різницю між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю транспортного засобу у пошкодженому стані з урахуванням відрахування ПДВ та франшизи З огляду на що, ПАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача було здійснено виплату страхового відшкодування у виді різниці між вартістю транспортного засобу до і після дорожньо-транспортної пригоди. Вартість пошкоджень визначалась на підставі звіту №07-D/10/15 від 04.12.2021 року, складеного ФОП ОСОБА_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «СК «ПЗУ Україна», будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, звернувшись із клопотанням про проведення розгляду справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (оголошення та сайті про виклик та повернення повідомлення з пошти від 12.04.2023 року), в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву.

З`ясувавши позиції осіб, які беруть участь у справі, дослідивши приєднані до справи письмові матеріали, судом встановлено наступне.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 20.01.2022 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Як убачається із зазначеної постанови суду від 20.01.2022 року (справа №553/2933/21), 24.10.2021 року о 20 год. 30 хв., у м. Полтава по вул. А. Кукоби, 17/2, притягуємий ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі по пров. Кооперативному та виїжджаючи на головну дорогу по вул. А. Кукоби не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу у русі транспортному засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул. А. Кукоби від вул. Н. Сотні в напрямку вул. Панянка, чим порушив притягуємий п. 8.4 б., 16.11 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Власником транспортного засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ТОВ «Антарес-3000». Відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

27.10.2021 ТОВ «Антарес-3000» звернулось до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

На звернення ТОВ «Антарес-3000» із заявою про виплату страхового відшкодування, ПАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомило, що страхове відшкодування у розмірі 21881,67 грн. буде сплачено на рахунковий рахунок ТОВ «Антарес-3000» у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 979, 980 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Що узгоджується із положенням ст. 4 Закону України «Про страхування», згідно з яким, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. ст. 5,6,7 вказаного Закону, страхування може бути добровільним або обов`язковим. Видами добровільного страхування можуть бути: 12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника). Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, належить до обов`язкового страхування.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком визначає дорожньо-транспортну пригоду, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як зазначено у звіті про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 07-D/10/15 від 04.12.2021 року, складеного ФОП ОСОБА_2 на замовлення ПАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту складає 27870,40 грн.

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом) ,звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

ПАТ «СК «ПЗУ Україна» було складено розрахунок суми страхового відшкодування з якого убачається, що сума страхового відшкодування становить різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу, податку на додану вартість, розміру франшизи за полісом ЕР.206290367.

Разом із тим, згідно із ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно із умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності (страхова сума) відповідача ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну визначено на рівні 130000,00 грн.

Страховою компанією на користь власника пошкодженого автомобіля було виплачено 21881,67 грн. страхового відшкодування, яка була зменшена на суму податку на додану вартість.

Між тим, після виплати страхового відшкодування, за посиланням позивача, було проведено частково відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, що належить ТОВ «Антарес-3000» і тому він прохає стягнути різницю між понесеними витратами і виплаченим страховим відшкодування у солідарному порядку з відповідачів.

На підтвердження проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивачем надано копію рахунку ФОП ОСОБА_4 від 02.12.2021 (а.с. 30).

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вказує, що фактично вимоги позивача зводяться до не погодження із рішенням страховика щодо визначення розміру страхового відшкодування, а посилання позивача на норми ст. 1194 ЦК України та наявність солідарного обов`язку співвідповідачів з відшкодування шкоди є безпідставним.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначила, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Наполягаючи на солідарному стягненні з відповідачів різниці між вартістю ремонту та страховою виплатою, позивач послався на застосування до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу України, якими визначено загальні положення про відшкодування шкоди, зокрема, на норми статей 14, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1194, з огляду на що суд вважає за необхідне вказати про наступне.

Так, деліктна відповідальність це наслідок позадоговірного завдання шкоди, що пов`язується з виникненням деліктного зобов`язання. За деліктним зобов`язанням правопорушник зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати завдану шкоду, а інша сторона має право вимагати від заподіювача виконання цього зобов`язання.

Разом із тим, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Таким чином, безпідставними є твердження представника позивача про те, що потерпіла особа має право на відшкодування шкоди як з винної особи, так і з страхової компанії страхувальника, адже в межах лімітів відповідальності (страхової суми) відшкодування шкоди має здійснювати страховик, і лише при вичерпанні лімітів відповідальності, потерпіла особа має право на стягнення із винної особи різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

У даному випадку ліміт відповідальності ОСОБА_1 (130000,00 грн.) з урахуванням наголошеної позивачем вартості відновлювального ремонту, не вичерпано.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Посилання позивача на необхідність покладення на співвідповідачів солідарного обов`язку відшкодувати збитки та застосування положень ст. 1194 ЦК України, теж не заслуговують на увагу, як такі, що ґрунтуються на вільному та хибному тлумаченні останнім норм Закону.

Так, відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому суд наголошує, що вартість ремонту вказана позивачем знаходиться в межах страхової суми.

У свою чергу, статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Отже, ПАТ «СК «ПЗУ Україна», уклавши зі ОСОБА_1 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі, й оскільки чинне законодавство і умови договору не передбачають солідарного обов`язку страховика і страхувальника, вимоги позивача є необґрунтованими.

На думку суду, відшкодування витрат заявлених позивачем, не може бути покладено на відповідачів у солідарному порядку, з огляду на те, що фактично існує спір між позивачем та страхувальником відповідальності відповідача ОСОБА_1 щодо механізму визначення розміру страхового відшкодування. У свою чергу розмір страхової виплати, в залежності від меж страхової суми, що визначена полісом, матиме прямий зв`язок із встановленням обов`язку особи, яка застрахувала свою відповідальність, відшкодувати недостатню різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка б була визнана потерпілим чи встановлена в судовому порядку.

При цьому, суд зауважує, що розглядає справи виключно в межах заявлених вимог, а враховуючи, що позивачем було порушено питання саме солідарного стягнення різниці між вартістю відновлювального ремонту та страховою виплатою, розмір якої не перевищує ліміту відповідальності та не оскаржувався позивачем, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд вказує, що одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу, змагальність та диспозитивність.

Отже, суд розглядає справи дотримуючись принципу верховенства права, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. При цьому, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і є вільними у обранні належного способу захисту, чого позивачем дотримано не було.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні цивільного позову ТОВ «Антарес-3000» до ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих ДТП, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.10.2023 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук