Ухвала

від 03.10.2023 по справі 308/15963/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15963/23

1-кс/308/4219/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023070000000059, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт, шляхом заборони будь-яким особам використовувати та розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289, площею 0,0292 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1526318921101), яка розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 1а.

Клопотання мотивоване тим, що у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства посадові особи управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, всупереч інтересам служби, можливо вчинили ряд юридично значущих дій, які призвели до незаконного відчуження земельних ділянок комунальної власності, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громади міста Ужгород.

Так, моніторингом інтернет ресурсу «Відкриті дані земельного кадастру України» виявлено щонайменше два такі випадки. Зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 21 10100000:29:001:0211, площа якої складає 0,0365га, перебуває у приватній власності та виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд. Аналогічно, всупереч пункту 6.1.32 ДБН 5.2.2-12:2019«Планування та забудова території виділено земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:29:001:0289, площею 0,0292га., 2110100000:03:001:0270, площею 0.0411га.

Відповідно до пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019«Планування та забудова території» граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м. для індивідуальної житлової забудови.

При цьому управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради погоджено проекти землеустрою щодо надання у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа яких значно менша від нормативно визначеної у розмірі 500 кв.м.(0,005 га).

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва об`єкту розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289, у яких зазначено, що об`єктом будівництва є «Будівництво індивідуального житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення».

При цьому, в ході проведення огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289 здійснюються будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку, що не відповідає виданим містобудівним умовам та обмеженням.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289площею 0,0202га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_4 .

Так на даний час в рамках розслідування кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289, з метою запобіганням спробам подальшого її використання не за функціональним призначенням та всупереч містобудівній документації, на період здійснення досудового розслідування, так як дана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій і по суті є речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що вищевказане нерухоме майно, а саме земельна ділянки з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_4 , є об?єктом злочинного посягання, і може бути використана як доказ у даному кримінальному провадженні та підпадає під критерії, визначені в ст. 98 КПК України, а тому є підстави у накладенні арешту на майно у формі заборони його використання та розпорядження, оскільки даний захід забезпечення кримінального провадження не дасть можливості вчиняти подальші протиправні дії направленні на його розтрату, відчуження, приховування або підміну, шляхом зміни власників або здійснення інших цивільно - правових угод щодо даного майна, а також приймаючи до уваги те, що вказане майно має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використано як докази.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задоволити подане клопотання з мотивів викладених у ньому.

Власник майна в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Як випливає з матеріалів клопотання Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42023070000000059, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових 17.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Із протоколу огляду місця події від 16.08.2023 року проведеного на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим було встановлено, що на вказаній земельній ділянці здійснюються будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку, що не відповідає виданим містобудівним умова та обмеженням.

Згідно з ч.1 ст.170КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частина 2ст.170 КПК Українипередбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно дост.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали клопотання не містять доказів, які б свідчили, що земельна ділянка, на яку прокурор просить накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу, а саме, що воно є об`єктом злочинних посягань, предметом злочину, знаряддям вчинення злочину, здобуто злочинним шляхом, тощо.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогамстатті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідностатті 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку, посилаючись на те, що вона підпадає під критерії речового доказу. Разом з тим, жодного обґрунтування того, яке саме доказове значенням має вказана земельна ділянка, до клопотання не додано.

Саме пособі посиланняпрокурора,на тещо вказаназемельна ділянкапідпадає підкритерії речовогодоказу,за відсутностіобґрунтування,не єпідставою дляарешту.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Подане прокурором клопотання не дає достатніх підстав вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, , 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023070000000059, а саме про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:29:001:0289, площею 0,0292 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1526318921101), яка розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошицька, 1а.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 03.10.2023 о 16 год. 50 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1