Постанова

від 27.09.2023 по справі 333/61/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.09.2023 Справа № 333/61/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 336/61/23 Пр. № 22-ц/807/1930/23 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлова А.В. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управлінняПенсійногофондуУкраїни вЗапорізькійобласті,якправонаступника заінтересованої особиуційсправі, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, державна реєстрація про припинення якого мала місце 24травня2023року врезультаті реорганізаціїз правонаступництвом, на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12червня 2023року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, Приватне акціонерне товариство «Запоріжшляхбуд» (надалі ПрАТ «Запоріжшляхбуд») про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

У грудні2022року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною заявою (а.с. 1-6), в якому просив встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 20.03.1976року під час роботи шофером (водієм) ІІІ класу спецавтобази № 16 треста «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ».

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначав, що 27.01.1975 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на спецавтобазу № 16 тресту «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ» на посаду шоферу ІІІ класу (наказ № 12-к від 11.02.1975). 20.03.1976року під час виконання своїх трудових обов`язків на шлаковому кар`єрі ДБУ-21 із заявником трапився нещасний випадок на виробництві внаслідок якого він отримав травму віддавлення другого, третього, четвертого пальців правої руки з їх травматичною ампутацією на рівні середньої фаланги. Того ж дня по факту цієї події роботодавцем було складено акт форми Н-1 № б/н про нещасний випадок на виробництві від 20.03.1976. Причиною нещасного випадку вказано: слабий контроль ИТП ДБУ-21 (інженерно-технічних працівників дорожньо - будівельного управління-21) за організацією ремонтних робіт, незлагодженість у роботі, необачність потерпілого.

12.09.2008року заявник звернувся до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України (далі Фонд) з заявою про можливість оформлення щомісячної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві. Листом від 15.09.2008 за вих. № 05/2205 виконавчої дирекції Фонду у м. Запоріжжі йому було повідомлено про необхідність надання певного переліку документів для оформлення виплати, зокрема оригіналу чинотаріально завіреноїкопії актупро нещаснийвипадок,пов`язанийз виробництвомформи Н-1. Відповідно до довідки ВАТ «Запоріжшляхбуд» за вих. № 12 від 28.03.2008, архів спецавтобази № 16 треста «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ» знаходитися на території ВАТ «Запоріжшляхбуд», проте оригінал акту форми Н-1 від 20.03.1976 в архіві відсутній.

14.12.2021року заявник звернувся до Запорізького відділення Управління виконавчоїдирекції Фондусоціального страхуванняУкраїни уЗапорізькій області для оформлення щомісячної страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, але у зв`язку із допущеними помилками у акті форми Н-1 від 20.03.1976року прийнятиїї неможливо. Даний факт позбавляє його права на соціальний захист.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Михайлову А.В. (а.с. 53).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 55) провадження (окреме) у цій справі відкрито.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2023 року (а.с. 76-77) заяву ОСОБА_1 у цій справі задоволено.

Встановлено факт настання нещасного випадку на виробництві, який стався 20 березня 1976 року з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), шофером (водієм) ІІІ класу спецавтобази № 16 треста «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ» під час виконання ним трудових обов`язків, що підтверджується копією акту форми Н-1 б/н від 20.03.1976 про нещасний випадок на виробництві.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, ГУ ПФУ в Запорізькій області, як правонаступник в силу вимог закону з 01.01.2023 року заінтересованої особи у цій справі, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, державна реєстрація про припинення якого мала місце 24.05.2023року врезультаті реорганізаціїз правонаступництвом, у своїй апеляційній скарзі (а.с. 82-83) просило рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення (прийняти постанову), яким у задоволенні вищезазначеної заяви заявника у цій справі відмовити.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 94).

Ухвалою апеляційногосуду клопотанняГУ ПФУв Запорізькійобласті пропоновлення строку на апеляційне оскарження рішення Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від12червня 2023року у цій справі задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від12червня 2023року уцій справі,апеляційне провадженняза вищезазначеноюапеляційною скаргоюГУ ПФУв Запорізькійобласті у цій справі відкрито 11 вересня 2023 року (а.с. 98-99), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 106).

Заявник через свого представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі (а.с. 116-122).

Інша заінтересована особа (ПрАТ «Запоріжшляхбуд») своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі не скористалась.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 123-124).

У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом з додержанням вимог ЦПК України про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 107-109, 115), у томучислі заявник ОСОБА_1 через свогопредставника,що узгоджуєтьсяіз вимогамист.130ч.5ЦПК України, всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представника заявника ОСОБА_1 адвоката Писаренка С.Ю. (а.с. 125), клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа - ПрАТ «Запоріжшляхбуд» про причини своєї неявки та неявки свого представника апеляційний суд не сповістили.

Апелянт - ГУ ПФУ в Запорізькій області через свого представника в «Електронний суд» подало заяву про розглядсправи апеляційнимсудом безучасті йогопредставника (а.с.110-113).

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 271-272 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву апелянта задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутності представника заявника ОСОБА_1 адвоката Писаренка С.Ю. (а.с. 125).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 адвоката Писаренка С.Ю., який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що заявник вищезазначену відмову заінтересованої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області за 2021 рік в адміністративному порядку не оскаржував та не звертав, навіть, належної уваги на те, що йому заінтересованою особою ПрАТ «Запоріжшляхбуд» було видано виписку закту формиН-1 про вищезазначений нещасний випадок заявника на виробництві, а не копію цього акту, яку заявник додавав до своєї вищезазначеної заяви у цій справі у тому числі, дійсно виписка з акту може не містити у собі підписів відповідних осіб, що раніше підписували акт, тощо, тобто правомірність підстав вищезазначеної відмови у соціальному захисті заявника заінтересованої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області за цим актом викликає сумніви, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силувимог ст.367ч.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу вимог ст. 367 ч. 4 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення… (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В силу вимог ст. 377 ЦПК України: - судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку … з закриттям провадження у справі … з підстав, передбачених ст. 255… Кодексу (ч.1)

За змістом ст. 255 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи вищезазначену заяву заявника в провадженні (окремому) у цій справі, керувався ст. ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 293-294, 315, 316, 319, 354 ЦПК України та виходив із такого.

Судом встановлено, що 27.01.1976 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу на спецавтобазу № 16 тресту «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ`на посаду шоферу ІІІ класу (наказ № 12-к від 11.02.1975). Відповідно до копії Акту форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 20.03.1976, з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок на виробництві внаслідок якого він отримав травму віддавлення другого, третього, четвертого пальців правої руки з їх травматичною ампутацією на рівні середньої фаланги.

З метою реалізації свого права на соціальний захист заявник звернувся до Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, де йому було роз`яснено порядок призначення страхових виплат та повідомлено перелік обов`язкових документів, що підтверджують факт настання страхового випадку і надають право на виплати. Підприємство, на якому стався нещасний випадок, реорганізовано, архіви втрачені, оригінал акту нещасного випадку форми Н-1 виданий ОСОБА_1 не зберігся.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що дійсно в 1976 році разом із заявником працювали на спецавтобазі № 16 тресту «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ». Вказали, що ОСОБА_1 під час виконання своїх робочих обов`язків на шлаковому кар`єрі важко травмував руку, а саме під час поправляння металевого тросу на барабані тракторного навантажувача рука заявника попала під трос, внаслідок чого у нього на одній руці відсутні декілька фаланг пальців. Безпосередніми свідками подій вони не були, проте вказана подія широко обговорювалась на зборах на виробництві та в трудовому колективі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пунктів а), б) частини 2 розділу І Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС та Держпроматомнагляду СРСР від 20.05.1966 року, який діяв на час отримання заявником травми, та дія якого поширювалась на всі підприємства, установи та організації, розслідуванню в порядку, передбаченому цим Положенням, підлягають нещасні випадки, які сталися як на території організації, так і поза територією організації при виконанні роботи за завданням організації.

Згідно з ч. 4 розділу І вказаного Положення результати розслідування нещасного випадку на виробництві, який викликав втрату працездатності не менше одного робочого дня, оформляються Актом по формі Н-1, який підлягає зберіганню протягом 45 років. Факт настання з заявником нещасного випадку на виробництві в зазначений період (1976 рік) під час виконання ним трудових обов`язків підтверджено дослідженими судом письмовими доказами, показами свідків та копією акту (за формою Н-1) про нещасний випадок на виробництві.

Судом також взято до уваги, що позивачем вичерпано можливості вирішення питання проведення розслідування та встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, у позасудовому порядку.

Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зокрема, згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 17.04.2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).

Відповідно до п. 3 Порядку № 337, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Відповідно до п. 9 цього Порядку розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Відповідно до п. 29 цього Порядку факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації). У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника розслідування всіх нещасних випадків та / або гострих професійних захворювань (отруєнь), факт яких встановлено у судовому порядку, проводить спеціальна комісія, склад якої визначений пунктом 15 цього Порядку. Ведення обліку таких нещасних випадків та / або гострих професійних захворювань (отруєнь) і вжиття заходів до запобігання аналогічним нещасним випадкам та / або гострим професійним захворюванням (отруєнням) здійснюється підприємством (установою, організацією), де сталися нещасний випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступником у разі реорганізації такого підприємства (установи, організації) чи робочим органом Фонду, якщо підприємство (установа, організація) ліквідовано без правонаступника.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нещасним випадком є обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно до ст. 13 цього Закону, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Ст. 35 цього Закону передбачено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 36 даного Закону, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту настання нещасного випадку на виробництві у цій справі підлягає задоволенню.

Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.

Оскільки, має місце у цій справі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачене ст. 376 ч. 3 п. 3 ЦПК України, яке є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленогоналежним чиномпро дату,час імісце засіданнясуду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Так,апеляційним судомвстановлено,що апелянт ГУПФУ вЗапорізькій області,як правонаступник заінтересованої особиу ційсправі, -Управління виконавчоїдирекції Фондусоціального страхуванняУкраїни уЗапорізькій області,державна реєстраціяпро припиненняякого маламісце 24травня2023рокув результатіреорганізації зправонаступництвом, не бувсвоєчасно залученийдо участіу ційсправі та,відповідно, не повідомлявся судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду цієї справи у судове засідання 12 червня 2023 року, в якому було ухвалене оскаржуване рішення, хоча є правонаступником заінтересованої особиу ційсправі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області ще з 01.01.2023 року в силу вимог закону, та ГУПФУ вЗапорізькій області обґрунтовує свою апеляційну скаргу у цій справі такою підставою (а.с. 82-83).

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що вищезазначену заяву заявником до суду першої інстанції у цій справі було подано поштою 30.12.2022 року (конверт а.с. 52), за участю належної заінтересованої особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, державна реєстрація про припинення якого мала місце лише після відкриття 09січня 2023року (ухвала а.с. 55) провадження у цій справі судом першої інстанції, а саме:24травня2023року (відповідь з ЄДРЮО - а.с. 100-105).

Та вже з 01.01.2023року набрав чинності ЗУ від 21.09.2022 року № 2620-ІХ «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким ЗУ від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» викладено в новій редакції.

П. 2 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ № 1105 (в редакції ЗУ № 2620, що діє з 01.01.2023 року) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Таким чином,суд першоїінстанції мігвідкривати провадженняу ційсправі заучастю щезаінтересованої особиУправління виконавчоїдирекції Фондусоціального страхуванняУкраїни уЗапорізькій областіта мігрозглядати данусправу заучастю цієїзаінтересованої особиу період з 09 січня 2023 року по 23 травня 2023 року.

Проте, з 09 січня 2023 року суд першої інстанції мав право, а з 24 травня 2023 року - зобов`язаний був вирішити питання про залучення правонаступника цієї заінтересованої особи у цій справі апелянта ГУПФУ вЗапорізькій області, навіть беззаяви учасниківцієї справи, за власноюініціативою в порядку ст. 55 ЦПК України.

Оскільки, у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus), що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі№ 904/5726/19, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, ст. 82 ч. 3 ЦПК України загальновідомі обставини, не потребують доказування).

Та залучена у цій справі заінтересована особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області дійсно суд першої інстанції про свою реорганізацію не повідомляла, клопотання про залучення правонаступника не заявляла (належні,допустимі доказипротилежного уматеріалах цієїсправи відсутні), зловживаючи своїми процесуальними правами учасника цієї справи таким чином (ст. 44 ЦПК України), хоча була обізнана про розгляді цієї справи судом першої інстанції (поштове повідомлення про вручення 28.02.2023року цій заінтересованій особи позову із додатками та судової повістки суду першої інстанції у судове засідання на 15.03.2023 року (а.с. 59).

У свою чергу, апелянт ГУПФУ вЗапорізькій області, як правонаступник з 01.01.2023 року в силу вимог закону при вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах заінтересованої особи у цій справі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, також мавможливість повідомитисуд першоїінстанції просебе тазаявити клопотанняперед судомпершої інстанціїпро залученняйого вякості правонаступникавказаної заінтересованоїособи уцій справіта прийматиучасть уцій справіпід часухвалення оскаржуваногорішення.

Оскільки передача всієї документації від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області апелянту - ГУПФУ вЗапорізькій області мала відбуватисьта відбувалась до припинення державної реєстрації цієї заінтересованої особи - 24.05.2023 року (належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та апелянтом апеляційному суду не надані), а оскаржуване рішення судом першої інстанції у цій справі було ухвалено лише 12 червня 2023 року(а.с. 75-77).

Разом ізтим,ухвалюючи новесудове рішення(приймаючипостанову)у ційсправі післяскасування вищезазначогооскаржуваного рішеннясуду першоїінстанції,апеляційний суддійшов такоговисновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 315 ЦПК України).

Як роз`ясненов п.1постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995р.№ 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з рекомендаціями, наданими у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатись судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

З роз`яснень, викладених в листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити,чи можевзагалі цязаява розглядатисяв судовомупорядку ічи невіднесено їїрозгляд доповноважень іншогооргану. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження.

А якщо провадження вже було відкрито судом першої інстанції у цій цивільній справі, апеляційний суд вважає, що останнє підлягає закриттю на підставі ст. 255 ч. 1 п. 1 ЦПК України (суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

Оскільки, для встановлення вищезазначеного факту настання нещасного випадку з заявником ОСОБА_1 на виробництві встановлено позасудовий порядок, передбачений Положенням про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженим постановою Президії ВЦРПС та Держпроматомнагляду СРСР від 20.05.1966 року, який діяв на час отримання заявником травми, та дія якого поширювалась на всі підприємства, установи та організації, розслідуванню в порядку, передбаченому цим Положенням.

Крім того,цей факт(настаннянещасного випадкуна виробництві,який стався20.03.1976року з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ),шофером (водієм)ІІІ класуспецавтобази №16треста «ЗАПОРОЖДОРСТРОЙ»під часвиконання нимтрудових обов`язків,навіть,було вжевстановлено у позасудовому порядку, що підтверджується актом форми Н-1 б/н від 20.03.1976 року (виписка зцього акту ПрАТ «Запоріжшляхбуд» - а.с. 8-9).

Заінтересована особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, правонаступником якого з 01.01.2023 року в силу вимог закону є апелянт ГУПФУ вЗапорізькій області, у 2021 році відмовило ОСОБА_1 в прийнятті цієї виписки закту Н-1 б/н від 20.03.1976 року в якості належного доказу для соціального захисту заявника через відсутністьв останньомупідпису головногоінженера,дати затвердженняакту,№ акту,підпису начальникацеху ібухгалтера тощо (а.с.24-25).

ОСОБА_1 цю відмову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (а.с. 24-25) не оскаржував, що підтвердив у тому числі представник заявника - ОСОБА_4 у судовому засіданні у цій справі в апеляційному суді на запитання апеляційного суду.

Хоча, рішення заінтересованої особи про відмову у наданні соціального захисту заявникові ОСОБА_1 за фактом вищезазначеного нещасного випадку, підтвердженого в установленому законом порядку вищезазначеним актом форми Н-1, який не був у подальшому визнаний в установленому законом порядку нечинним чи скасований (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), могла бути і може бути у подальшому оскаржена заявником ОСОБА_1 у встановленому законом порядку в порядку адміністративного судочинства.

Так, «копія, ксерокопія, фотокопія, дублікат акту форми Н -1» та «виписка з акту форми Н -1» не є тотожними поняттями.

Документи бувають уформіоригіналу,дублікатачикопії. Відповідні визначення містяться у Національному стандарті України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2004, затвердженому наказом Державного комітету зпитань технічного регулювання та споживчої політики від 28травня 2004року №97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31березня 2004року №59 та скасування нормативних документів» (далі ДСТУ 2732:2004).

Відповідно до ДСТУ 2732:2004:… - оригінал(службового документа) примірник службового документа, який першим набуває юридичної сили; - дублікат оригіналу(службового документа) повторно оформлений службовий документ для використання замість загубленого або пошкодженого оригіналу, який має таку саму юридичну силу; копія(документа) документ, що містить точнезнакове відтвореннязмісту чидокументної інформаціїіншого документа івокремих випадках деяких його зовнішніх ознак.

Витяг оформлюється утому разі, якщо немає потреби вкопії всього документа. При цьомувитяг оформлюється на загальному бланку підприємстваздотриманням таких вимог:- уназві виду документа зазначається: «витяг закту» тощо, - відтворюється повністю вступна частина акту; - з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; - відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); - проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства.

В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Проте, здійснюючи правосуддя, суд захищає права…фізичних осіб у спосіб, визначений законом (ст. 5 ч.1 ЦПК України).

Суд першої інстанції після помилкового відкриття провадження у цій справі за вищезазначеною заявою заявника, мав закрити останнє у цій справі на підставі ст. 255 ч. 1 п. 1 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУУкраїни вЗапорізькій області,як правонаступника заінтересованої особиу ційсправі, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, державна реєстрація про припинення якого мала місце 24травня 2023року в результаті реорганізації з правонаступництвом, лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ГУ ПФУ вЗапорізькій області,як правонаступника заінтересованої особиу ційсправі, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, державна реєстрація про припинення якого мала місце 24травня 2023року в результаті реорганізації з правонаступництвом, слід задовольнити частково, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12червня 2023року у цій справі слід скасувати, провадження у цій справі закрити.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 255, 367-369, 371-372, 374, 376, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ГоловногоуправлінняПенсійного фондуУкраїнивЗапорізькій області,якправонаступника заінтересованої особиуційсправі, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, державна реєстрація про припинення якого мала місце 24травня2023року в результаті реорганізації з правонаступництвом, задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12червня 2023року у цій справі скасувати.

Провадження у цій справі закрити.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 04.10.2023 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.